Справа №463/1712/22
Провадження №1-кс/463/1241/22
16 квітня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , що погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, -
слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що в межах кримінального провадження №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111, ч.2 ст.28 ч.1 ст.2583 КК України. Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, оскільки передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, а також володіючи значними матеріальними статками, усвідомлюючи можливість призначення такого виду додаткового покарання як конфіскація майна у разі визнання його винуватим, з метою його переховування вживатиме заходів до відчуження належного йому майна на користь інших осіб.
Крім цього, у кримінальному провадженні повідомлено про підозру іншим співучасникам, однак на теперішній час не встановлені всі спільники ОСОБА_7 , які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим інші особи матимуть можливість сприяти у переховуванні учасників злочину з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 має широкі знайомства, регулярно виїжджає за кордон, що свідчить про можливість залишення місця проживання із подальшим переховуванням від правосуддя.
Наявність достатніх майнових ресурсів надасть змогу підозрюваному протягом певного часу змінювати місце свого проживання/перебування/.
Також слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.01.2022 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Водночас, всупереч процесуальних прав й обов'язків підозрюваного у кримінальному провадженні та покладених на нього Печерським районним судом м. Києва додаткових обов'язків, підозрюваний ОСОБА_7 залишив місце свого проживання, яке судом визначено як адреса відбування цілодобового домашнього арешту.
Так, 26.02.2022 інспектором СДОД відділу ВП Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві виявлено відсутність підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджено факт порушення ОСОБА_7 прав та обов'язків.
Відсутність ОСОБА_7 за адресою проживання свідчить про його переховування від органів досудового розслідування, прокурора та суду та його самовільне залишення населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
За інформацією оперативного підрозділу, незаконно покинувши місце постійного перебування, ОСОБА_7 прослідував у напрямку Чернівецької області, звідки нелегальним шляхом, поза межами пункту пропуску, через неофіційні перехідні шляхи перетнув державний кордон України та прибув до Румунії.
В подальшому з Румунії, через Угорщину, ОСОБА_7 незаконно, можливо з використанням підроблених документів, прослідував до Російської Федерації, де за наявною інформацією перебуває і на теперішній час.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 02 березня 2022 року (а.с.119 том 1), ОСОБА_7 оголошено в державний, міждержавний та міжнародний розшук, оскільки він залишив визначене місце проживання без дозволу слідства, місце перебування його невідоме.
Таким чином, будучи належним чином повідомленим про підозру, порушуючи покладені судом зобов'язання й заборони, ОСОБА_7 умисно ухиляється /переховується/ від органів досудового розслідування, прокурора та суду.
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази.
Підозрюваний ОСОБА_7 та інші співучасники під час вчинення кримінальних правопорушень, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватись шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв'язку, як знаряддя злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
Поряд з цим, на теперішній час не встановлені всі місця здійснення та підготовки вчинення кримінальних правопорушень, а також всі епізоди злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших осіб причетних до їх вчинення.
3) незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінальних правопорушень.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб, у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Оскільки співучасникам ОСОБА_7 вручені повідомлення про підозри та клопотання про обрання запобіжних заходів з доданими до них матеріалами досудового розслідування, якими вони обґрунтовуються, відповідно ОСОБА_7 та інші співучасники отримали можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій відносно невстановлених до цього часу осіб В співучасників протиправної діяльності підозрюваного.
З урахуванням вказаної обставини підозрюваний матиме можливість обговорювати з іншими підозрюваними та іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб.
Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний особисто чи через підпорядкованих йому осіб може вдатися до впливу на цих учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні з метою дискредитації їх висновків.
Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, місцезнаходження яких на даний час не відомо, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення підозрюваний, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у підготовці та вчиненні кримінальних правопорушень, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також встановлення обставин діяльності групи, приховати її учасників та осіб, що їй сприяли.
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На теперішній час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб, у тому числі іноземних громадян, до підготовки та вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, як співвиконавця розслідуваних кримінальних правопорушень, а також встановлення обставин їх підготовки та вчинення.
Також підозрюваний усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її віддалено за допомогою засобів зв'язку. Також слід враховувати, що підозрюваний будучи високопосадовцем має сталі зв'язки із представниками судових та правоохоронних органів, які на його прохання можуть вплинути на подальший хід досудового розслідування.
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підтверджується системним характером вчинюваних кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , а саме вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб після ретельної підготовки, із здійсненням низки узгоджених цілеспрямованих дій упродовж тривалого часу, продуманістю таких дій, цинічність характеру протиправних дій, результатом яких було завдання непоправної шкоди суверенітету, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Вказане дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_7 вчиняв кримінальні правопорушення (злочини) умисно і цілеспрямовано, чітко усвідомлюючи при цьому протиправність власних дій.
З урахуванням викладених обставин жоден більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Так, інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_7 надалі матиме можливість контактувати з причетними до вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів) особами, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема такі контакти можливі за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю.
Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_7 будь-яких інших запобіжних заходів.
Так, особисте зобов'язання, порука, застава чи домашній арешт із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування зі значною кількістю причетних до організації кримінальних правопорушень (злочинів) осіб, а також тиску на інших підозрюваних, свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.
Окрім цього, стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалах, обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, враховані обставини, визначені статтею 178 КПК України як такі, що мають бути оцінені судом.
Зокрема, стороною обвинувачення, серед іншого враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, яке є максимальним з найсуворіших для відповідного виду покарань, оскільки верхня межа інкримінованих підозрюваному злочинів сягає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Стороною обвинувачення враховано міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи у Верховній Раді України, відсутність судимостей, репутацію підозрюваного як державного діяча тощо.
Також слідчим та прокурором враховано наявність факту повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Крім того, стороною обвинувачення враховано майновий стан підозрюваного, який може слугувати фінансовим інструментом для: ефективного переховування від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.
Згідно судової практики, суд своїм рішення повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, суду при вирішенні питання про запобіжний захід, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, у відповідності до вимог закону слід взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, характер справи, тяжкість кримінальних правопорушень та наслідки вчинення протиправних діянь.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, є необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заході у вигляді тримання під вартою.
Так, як зазначалося вище, ОСОБА_7 , всупереч покладених на нього ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.01.2022 обов'язків, залишив місце свого проживання, яке судом визначено як адреса відбування цілодобового домашнього арешту. За інформацією оперативного підрозділу, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності переховувався, зокрема міг переховуватись на території Російської Федерації, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, оголошений у міжнародний розшук, що свідчить про наявність підстав для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали. Просять врахувати, що за правилами ч.6 ст.193 КПК України після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. На думку прокурорів підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід не має, оскільки підозрюваний умисно ухилився від процесуальних обов'язків, переховувався від органів досудового розслідування і суду. За матеріалами кримінального провадження, його було затримано 12 квітня 2022 року і передано органу досудового розслідування 14 квітня 2022 року. А тому, на їх думку, більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Також просять не визначати заставу підозрюваному, оскільки відповідно до положень ст.183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Підозрюваний ОСОБА_7 був оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук постановою слідчого від 02 березня 2022 року. Тому просять застосувати до підозрюваного обраний слідчим суддею згідно ухвали від 18 березня 2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_6 , які брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київського апеляційного суду, проти клопотання заперечили.
Захисник підозрюваного пояснив, що, на його думку, всі наведені у клопотанні ризики ґрунтуються на припущеннях. Просить врахувати, що під час вирішення питання про застосування до його клієнта запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 18.03.2022 року, на його думку було порушено право на захист, оскільки адвокат, якого слідчим суддею було призначено для захисту інтересів ОСОБА_7 на окрему процесуальну дію, фактично визнала клопотання. При цьому на той час доказів того, що підозрюваний порушив свої процесуальні обов'язки не було. Окрім того, вважає, що прокурори не навели достатнього обґрунтування мотивів чому до підозрюваного не може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід. Просить врахувати, що підозрюваний є діючим народним депутатом України, має міцні соціальні зв'язки, є особою похилого віку та адвокатом, а тому до нього може бути застосований інший більш м'який запобіжний захід, зокрема цілодобовий арешт із покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, в тому числі носити електронний засіб контролю. Якщо ж слідчий суддя прийде до переконання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то на його думку, з врахуванням положень ст.183 КПК України підозрюваному слід обов'язково визначити розмір застави. При цьому, розмір застави слід визначити не більше ніж це передбачено законом для особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки підстав для виходу за межі такого розміру не має.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав доводи наведені його адвокатом в частині можливості обрання альтернативного триманню під вартою іншого запобіжного заходу. Якщо суд прийде до висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просить розглянути питання щодо врегулювання об'єктивного і справедливого розміру застави, оскільки через запроваджені незаконно відносно нього і дружини його майно арештоване. Також просить при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати місцем такого тримання - слідчий ізолятор СБУ, зважаючи на умови безпеки.
Заслухавши пояснення прокурорів, підозрюваного та захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2022 року за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , що погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9 , в порядку ч.6 ст.193 КПК України застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який 07.08.1954 народився у селі Почет, Абанського району, Красноярського краю, РРФСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , народного депутата України, підозрюваного у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 та ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
З долучених до клопотання прокурора протоколу від 14.04.2022 року вбачається, що 12 квітня 2022 року Департаментом контррозвідки СБУ встановлено місце перебування підозрюваного ОСОБА_7 за адресою Київська область, Білоцерківський район, автодорога Київ-Одеса, а 14 квітня 2022 року о 18 год. останнього було доставлено до слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року, яким складено протокол затримання.
З поданого клопотання прокурором Офісу Генерального прокурора від 15.04.2022 року вбачається, що слідчого суддю повідомлено про затримання ОСОБА_7 і ініційовано проведення судового засідання із розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у режимі відео конференції, оскільки через запровадження воєнного стану, а також відповідно до наданої ДКР СБ України інформації, враховуючи обізнаність ОСОБА_7 про діяльність вищого політичного керівництва Російської Федерації на шкоду державним інтересам України, існують об'єктивні підстави вважати, що під час доставки підозрюваного до слідчого судді у м. Львів спецслужбами Російської Федерації будуть вжиті заходи до його ліквідації. Також до клопотання долучено клопотання підозрюваного ОСОБА_7 , який просить розглянути питання застосування запобіжного заходу у режимі відео конференції відповідно до положень ст.336 КПК України, оскільки існує загроза його безпеці, а саме життю і здоров'ю.
Тому враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, існування об'єктивних підстави вважати, що під час доставки підозрюваного до слідчого судді у м. Львів спецслужбами Російської Федерації будуть вжиті заходи до його ліквідації, враховуючи клопотання сторін кримінального провадження, слідчим суддею здійснюється розгляд питання про застосування обраного запобіжного заходу відповідно до положень ст.366 КПК України в режимі відео конференції.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111, ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111, ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 та ч.1 ст.258-3 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.258-5, ч.2 ст.258-5, ч.3 ст.258-5, ч.5 ст.191 КК України.
Про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень ОСОБА_7 повідомлено 08 жовтня 2021 року.
Згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному проводженні, що внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 19 вересня 2022 року.
Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , із покладенням відповідних обов'язків строком на 60 днів.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 02 березня 2022 року (а.с.119 том 1), ОСОБА_7 оголошено в державний, міждержавний та міжнародний розшук, оскільки він залишив визначене місце проживання, скрився від слідства і місце його перебування органу досудового розслідування було невідомим.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до п.с ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Європейський суд з прав людини також зазначав, що хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих правопорушень слідство мотивує зібраними доказами, а саме: протоколом від 13.08.2014 наради під головуванням першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_13 щодо можливих обсягів імпорту енергетичного вугілля для потреб ТЕС і ТЕЦ та вироблення цінової політики при здійсненні закупівель імпортної вугільної продукції; протоколом від 14.08.2014 наради під головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_14 з питань забезпечення енергогенеруючих компаній вугільною продукцією, в тому числі за рахунок імпорту, на якій вирішено рекомендувати ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснити свої наміри щодо укладення контракту на імпорт в Україну у вересні-грудні 2014 з ПАР вугільної продукції; протоколом від 19.08.2014 засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням Віце-прем'єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, на якому Міненерговугіллю, Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, МЗС, НКРЕ доручено переглянути прогнозований баланс постачання палива на теплові електростанції з урахуванням економії та залучення всіх можливих джерел постачання і подати відповідні пропозиції для розгляду; листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.09.2014 №2/07-37-3649 на адресу Міністерства закордонних справ України щодо пошуку потенційних закордонних постачальників енергетичного вугілля, для недопущення енергетичної кризи, а також для диверсифікації джерел постачання вугілля; протоколом від 14.10.2014 наради під головування Міністра енергетики та вугільної промисловості Ю.Продана з питань забезпечення ТЕС ПАТ «Центренерго» імпортною вугільною продукції; службовою запискою в.о. комерційного директора комерційного ПАТ «Центренерго» ОСОБА_15 ; службовою запискою заступника директора комерційного з паливного забезпечення ПАТ «Центренерго» ОСОБА_16 про низькі запаси вугілля на складах ТЕС станом на 16.10.2014 та про необхідність пошуку додаткових джерел постачання вугілля на ТЕС; службовою запискою заступника комерційного директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_17 про низькі запаси вугілля на складах ТЕС станом на 26.10.2014; листом від 15.10.2014 на адресу ПАТ «Центренерго»; протоколом №80 засідання Кабінету міністрів України від 23.09.2014; стенограмою засідання Кабінету Міністрів України від 12.11.2014; листом-відповіддю НЕК «Укренерго» від 20.09.2021 та інфографіком про запаси вугілля антрацитової групи на ТЕЦ / ТЕС України протягом жовтня 2014 року - травня 2015 року; окремим дорученням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14.08.2014 № 01/25-1669; договором купівлі-продажу (контрактом) № SM-1307/44/1-84 від 19.08.2014, між ДПЗД «Укрінтеренерго» та компанією «Steel Mont Trading Ltd», про постачання 1 млн. тонн вугілля; листом компанії «Steel Mont Trading Ltd» від 14.11.2014; рішенням від 04.11.2014 Ради національної безпеки і оборони України; листом Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України від 04.11.2014 та рапорту від 04.11.2014; повідомленням ОСОБА_18 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_18 від 13.05.2015; постановою від 25.03.2016 про закриття кримінального провадження №42014000000001230 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення; висновком експерта від 15.09.2021 № 82/4; протоколом огляду від 17.09.2021; висновком експерта від 24.09.2021 № 86/4; протоколом огляду від 19.09.2021; протоколом від 24.12.2014 за результатами проведення негласного розшукового заходу за контррозвідувальною справою № 500; листом-відповіддю Департаменту контррозвідки СБ України від 04.10.2021 №2/2/3-9337нт; протоколами від 09.06.2021 оглядів публікацій на електронному ресурсі мережі Інтернет; протоколом від 06.10.2021 огляду матеріалів кримінального провадження № 12015000000000511 від 31.08.2015; листом-відповіддю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.10.2015 № 02/12-3123; протоколом від 16.12.2014; протоколами оглядів від 16.09.2021; наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.12.2014 №297-к/к про покладення виконання обов'язків генерального директора Державного підприємства «Луганськвугілля» на ОСОБА_19 ; наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 28.11.2014 №237-к/к про припинення повноважень ОСОБА_20 виконуючого обов'язки директора ДП «Шахта ім. К.І. Кисельова», та від 21.01.2015 № 09-к/к про призначення ОСОБА_20 виконуючим обов'язки директора ДП «Шахта ім. К.І. Кисельова»; матеріалами реєстраційних справ ДП «Шахта ім. К.І. Кисельова» та ДП «Луганськвугілля»; договором поставки вугілля №111/20 від 16.12.2014 між ПАТ «Центренерго» та ДП «Луганськвугілля»; договором поставки вугілля від 15.01.2015 №111/1 між ПАТ «Центренерго» та ДП «Луганськвугілля» в особі ОСОБА_19 ; договором поставки вугілля №111/7 від 30.01.2015 між ПАТ «Центренерго» та ДП «Шахта ім. К.І. Кисельова»; протоколом від 04.10.2021 огляду руху коштів по рахункам ПАТ «Центренерго», ДП «Луганськвугілля», ДП «Шахта ім. К.І. Кисельова» та інших; протоколами допитів ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , щодо відомих їм обставин дефіциту вугілля у 2014-2015 рр., причин виникнення дефіциту, обставин укладання договорів, приводів, підстав та мети диверсифікації джерел постачання вугілля тощо; протоколами допитів свідків членів Ради національної безпеки і оборони України; протоколами допитів ОСОБА_23 щодо обставин перереєстрації ДП «Луганськвугілля» та укладання з ПАТ «Центренерго» договору поставки вугілля № 111/20 від 16.12.2014; висновком експерта від 19.10.2021 №96/4; висновком експерта від 19.10.2021 №93/4; висновком експерта №95/4 від 27.10.2021; висновком експерта № 99/4 від 27.10.2021, відповідно до якого ОСОБА_24 бере участь у розмові, зафіксованій у аудіозаписі на оптичному диску № 12499; висновком експерта № 107/4 від 29.10.2021; висновком експерта № 481/1 від 27.09.2021; висновком експерта від 25.11.2021 №491/1; наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.11.2014 № 841 «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях»; наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16.12.2014 № 877 «Про внесення змін до додатку наказу від 25.11.2014 № 841»; наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.01.2015 №30 «Про внесення змін до Переліку державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19.11.2014, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції»; актами приймання-передачі партій вугільної продукції, актами звіряння по кількості та якості, посвідченнями про якість вугілля, актами приймання палива за кількістю зважування, накладними; матеріалами тимчасових доступів та вилучення документів та інформації в банківських установах щодо руху коштів, їх обготівкування тощо.
Слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази дійсно вказують на те, що підозрюваний може бути причетний до інкримінованих правопорушень, а отже підозра на даному етапі слідства є достатньою та належно обґрунтованою, і на цій стадії вона є достатньою для вирішення питання обрання запобіжного заходу.
Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , із покладенням відповідних обов'язків строком на 60 днів.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 02 березня 2022 року (а.с.119 том 1), ОСОБА_7 оголошено в державний, міждержавний та міжнародний розшук, оскільки він залишив визначене місце проживання без дозволу слідства, місце перебування його невідоме.
Згідно зі ст.5. ч.1, п.f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_7 , відповідно до ст.12 КК України, відносяться до особливо тяжких, та за вчинення яких передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
В п.36 Рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Окрім цього, слідчий суддя також враховує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.01.2022 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , із покладенням відповідних обов'язків. Водночас, всупереч процесуальних прав і обов'язків підозрюваного у кримінальному провадженні та покладених на нього судом додаткових обов'язків, підозрюваний ОСОБА_7 залишив місце свого проживання, що свідчить про його переховування від органів досудового розслідування, прокурора та суд.
При цьому з долученого протоколу затримання від 14.04.2022 року вбачається, що 12 квітня 2022 року Департаментом контррозвідки СБУ встановлено місце перебування підозрюваного ОСОБА_7 за адресою Київська область, Білоцерківський район, автодорога Київ-Одеса.
Окрім того, із загально доступної інформації, яка повідомлена Головою СБУ ОСОБА_25 відомо, що ФСБ РФ намагалась вивезти ОСОБА_26 спочатку до Придністров'я, а згодом - до Москви. При цьому він підкреслив, що українській спецслужбі протистояв не лише особисто ОСОБА_27 , а більш потужний ворог - Федеральна служба безпеки, яка прагнула вивезти кума ОСОБА_28 за кордон. «Російські спецслужби організували власну операцію для переправлення ОСОБА_27 до Придністров'я, а потім - до Москви. До її реалізації залучили навіть представників злочинного світу та корумпованих правоохоронців» - розповів ОСОБА_29 . https://ssu.gov.ua/novyny/ivan-bakanov-rozpoviv-detali-spetsoperatsii-sbu-z-zatrymannia-medvedchuka
А тому враховуючи наведені у клопотанні доводи, а також вказані обставини у слідчого судді існує достатньо доказів того, що ризик переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду існує реально.
Підставними є також доводи слідства щодо того, що підозрюваний матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази.
Також слідство вважає, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб, ці особи мали можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій відносно невстановлених до цього часу осіб співучасників протиправної діяльності підозрюваного, а тому підставним є доводи щодо того, що з урахуванням вказаної обставини підозрюваний матиме можливість обговорювати з іншими підозрюваними та іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб.
Підставними є також доводи слідства щодо того, що на теперішній час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб, у тому числі іноземних громадян, до підготовки та вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, як співвиконавця розслідуваних кримінальних правопорушень, а також встановлення обставин їх підготовки та вчинення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її віддалено за допомогою засобів зв'язку. Також слід враховувати, що підозрюваний, будучи високопосадовцем, має сталі зв'язки із представниками судових та правоохоронних органів, які на його прохання можуть вплинути на подальший хід досудового розслідування.
А тому дійсно, враховуючи наведене вище обставини, з метою виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України, до нього слід обрати запобіжний захід.
Як вбачається із ухвали слідчого судді від 18.03.2022 року в порядку ч.6 ст.193 КПК України до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який ІНФОРМАЦІЯ_2 народився у селі Почет, Абанського району, Красноярського краю, РРФСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , народного депутата України, підозрюваного у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 та ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки він постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 02 березня 2022 року був оголошений в державний, міждержавний та міжнародний розшук.
За правилами частини 6 ст.193 КПК України у разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Оцінивши подані до клопотання докази, доводи сторін, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати обраний ухвалою суду від 18.03.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та що підстав для зміни його на інший більш м'який запобіжний захід не має, оскільки ОСОБА_7 умисно порушив процесуальні обов'язки підозрюваного у кримінальному провадженні, залишив місце свого проживання та намагався скритися від органу досудового розслідування та суду, і 12 квітня 2022 року Департаментом контррозвідки СБУ був затриманий за адресою Київська область, Білоцерківський район, автодорога Київ-Одеса.
Окрім того, за оприлюдненою інформацією Голови СБУ ОСОБА_30 за допомогою ФСБ Російської Федерації ОСОБА_7 під час запровадження воєнного стану в Україні намагався залишити Україну і перебратися на територію держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Таким чином, слідчий суддя погоджується, що з урахуванням викладених обставин жоден більш м'який запобіжний захід окрім тримання під вартою не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що на даний момент досудове розслідування триває, з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених ст.177 КПК України, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
При цьому, доводи адвоката про необхідність обов'язкового визначення розміру застави, оскільки інкриміновані підозрюваному злочини не відносяться до тих, по яких застава не застосовується, оскільки в даному випадку є пряма норма закону - ч.4 ст.183 КПК України, яка визначає, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук розмір застави не визначається.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 207, 208, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який 07.08.1954 народився у селі Почет Абанського району Красноярського краю, РРФСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , народного депутата України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 та ч.2 ст.28 ч.1 ст.258-3 КК України, обраний згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою становить шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу фактичного затримання 12 квітня 2022 року о 18 годині 15 хвилин.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2022 року.
Cлідчий суддя ОСОБА_1