про залишення позовної заяви без руху
. 20 квітня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/3092/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бакуліної Алли Вікторівни про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,
. 23 лютого 2022 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду до Державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бакуліної Алли Вікторівни зі скаргою, в якій просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття провадження від 18 листопада 2021 року ВП № 67567815;
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття провадження від 18 листопада 2021 року ВП № 67578181;
зобов'язати відповідача закрити зведене виконавче провадження № ВП 67582715.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Кодексу суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Отже, особа, яка вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено її права, свободи чи інтереси, подає до суду позовну заяву.
Всупереч наведеному позивачем подано до суду скаргу на дії державного виконавця.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ініціатор звернення зазначає, що судовий збір за звернення до суду з цією скаргою не справляється.
Суд вважає таке переконання позивача хибним з огляду на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом другим частини третьої статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
У поданому адміністративному позові ініціатор звернення оскаржує постанови Державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бакуліної Алли Вікторівни про відкриття виконавчих проваджень, а також вчинити певні дії.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач мав сплатити судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі за кожну з позовних вимог.
Натомість ініціатором звернення до позовної заяви документ про сплату судового збору не приєднано, та не наведено підстав для його звільнення позивача від судового збору.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження дати отримання спірної постанови, що унеможливлює встановлення факту дотримання ініціатором звернення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Поряд із тим частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що підстави, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, виникли у листопаді 2021 року в зв'язку із винесенням відповідачем спірних постанов.
Однак, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом лише 25 лютого 2022 року при цьому заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом до матеріалів справи разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення не приєднав.
Відтак, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копій відповідно до кількості учасників справи; доказів на підтвердження дати отримання позивачем копії спірної постанови; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом разом із доказами на підтвердження поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку); докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі за кожну з позовних вимог за реквізитами: Номер рахунку: UA 588999980313101206084016712, Код за ЄДРПОУ: 37959255, Отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області Бакуліної Алли Вікторівни про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Для усунення визначених в цій ухвалі недоліків позивачу надати п'ятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків залишеної без руху позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде повернута.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.О. Чеснокова