20 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3418/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України з Полтавській області про відмову зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання довічного щомісячного грошового утримання: половину строку кавчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців;
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України з Полтавській області про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 54 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язання зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання довічного щомісячного грошового утримання: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців та провести ОСОБА_1 , з 03 грудня 2021 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 54 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідачем невірно визначено стаж роботи, що надає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці (не врахована половина строку навчання у ВНЗ) та як наслідок невірно визначено процентний показник довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді позивачу обчислене виходячи із розміру суддівської винагороди станом на дату відрахування ОСОБА_1 зі штату Чутівського районного суду Полтавської 03.12.2021, яка склала 100896 грн, із розрахунку загального процента пенсії від заробітку 50 % суддівської винагороди, при цьому загальний стаж ОСОБА_1 становить 27 років 01 місяць 01 день, а спеціальний стаж, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить 17 років 0 місяців 02 дні. Зазначив, що правових підстав для зарахування до стажу навчання у вищому навчальному закладі немає.
За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено судом, рішенням Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Чутівського районного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» №2277/0/15-21 від 02.12.2021 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Чутівського районного суду Полтавської області у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Наказом голови Чутівського районного суду Полтавської області «Про відрахування судді та голови Чутівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 зі штату Чутівського районного суду Полтавської області» № 8-ос від 02.12.2021, відраховано ОСОБА_1 , суддю та голову Чутівського районного суду Полтавської області, зі штату Чутівського районного суду Полтавської області у зв'язку із звільненням у відставку.
Чутівським районним судом Полтавської області 03.12.2021 видано розрахунок № 6408/21 стажу роботи судді у відставці, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , відповідно до якого загальний стаж позивача становить 23 років 08 місяців 16 днів, з яких:
1) спеціаліст 1-ї категорії, заступник начальника управління-начальник управління відділу державної виконавчої служби Лубенського міського управління юстиції Полтавської області з 17.08.2000 по 30.11.2004, що становить 4 роки 03 місяці 14 днів;
2) навчання в Національній юридичній академії України м. Харків (денна форма навчання) з 01.09.1994 по 30.06.1999, що становить 02 роки 05 місяців 00 днів (зараховано 1/2 строку навчання);
3) суддя, заступник голови суду, голова Чутівського районного суду Полтавської області з 01.12.2004 по 02.12.2021, що становить 17 років 00 місяців 02 дні.
Позивач ОСОБА_1 з 02.12.20201 на підставі рішення ГУ ПФУ у Полтавській області від 17.12.2021 №164250002209 одержує щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди. При цьому відповідач розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці визначив, виходячи зі стажу судді, який дає право на відставку та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 17 років 0 місяці 2 дні (з 01.12.2004 по 02.12.2021).
Позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Полтавській області із заявою від 12.01.2022 щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці із включенням до розрахунку стажу роботи судді половини строку навчання в Національній юридичній академії України м. Харків та стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посадах спеціаліст 1-ї категорії, заступник начальника управління-начальник управління відділу державної виконавчої служби Лубенського міського управління юстиції Полтавської області.
Головне управління ПФУ у Полтавській області листом №2245-623/Л-02/8-1600/22 від 11.02.2022 повідомило про те, що за документами пенсійної справи стаж роботи на посаді судді складає 17 років 2 дні, що становить 50% суддівської нагороди, а тому відстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням половини строку навчання в юридичному вузі та стажу роботи у державній виконавчій службі Лубенського міського управління юстиції немає.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням половини строку навчання в юридичному вузі, та діями щодо встановлення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування періоду навчання в юридичному вузі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (Закон №1402-VIII).
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
На час виходу ОСОБА_1 у відставку (02 грудня 2021 року) правовідносини щодо умов виходу суддею у відставку, призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються нормами Закону №1402-VI.
Частинами першою, третьою статті 116 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підставою звернення позивача до суду є незгода з розміром призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (50 відсотків суддівської винагороди), встановленого рішенням ГУ ПФУ у Полтавській області від 17.12.2021 №164250002209.
Фактично спір в даній справі полягає у вірному обрахунку суддівського стажу позивача: на думку останнього, до такого стажу включається половина строку навчання, тоді як відповідач вважає, що суддівський стаж позивача складається виключно з роботи на посадах судді. В свою чергу, в залежності від розміру суддівського стажу, визначається відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по відношенню до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці впливає стаж роботи на посаді судді, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Як встановлено абзацом сьомим пункту 1 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891) до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додається розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4).
Як видно з виданого Чутівським районним судом Полтавської області 03.12.2021 розрахунку № 6408/21 стажу роботи судді у відставці, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , загальний стаж позивача становить 23 роки 08 місяців 16 днів, з яких: 4 роки 03 місяці 14 днів - спеціаліст 1-ї категорії, заступник начальника управління-начальник управління відділу державної виконавчої служби Лубенського міського управління юстиції Полтавської області (з 17.08.2000 по 30.11.2004); 02 роки 05 місяців 00 днів - навчання в Національній юридичній академії України м. Харків (з 01.09.1994 по 30.06.1999); 17 років 00 місяців 02 дні - суддя, заступник голови суду, голова Чутівського районного суду Полтавської області (з 01.12.2004 по 02.12.2021).
При призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та визначенні його розміру органом Пенсійного фонду до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, було зараховано лише стаж роботи на посаді судді, заступника голови суду, голови Чутівського районного суду Полтавської області, що становить 17 років 00 місяців 02 дні.
Визначення стажу судді врегульоване статтею 137, абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII.
Статтею 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом №1402-VIII не встановлено.
Як видно із записів трудової книжки НОМЕР_1 Указом Президента України від 04.11.2004 №1367/2004 «Про призначення суддів» позивача призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області та зараховано до штату суду з 01.12.2004; постановою Верховної Ради України від 13.05.2010 №2195-VI «Про обрання суддів» позивача призначено на посаду судді Чутівського районного суду Полтавської області безстроково. Період роботи з 01.12.2004 по 02.12.2021 (17 років 0 місяців 02 дні) зараховується до стажу судді у повному обсязі і спір щодо цього відсутній.
Позивача призначено на посаду судді за нормами Закону №2862-XII (набрав чинності 10 лютого 1993 року), тому відповідно до положень абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII слід керуватися Законом №2862-XII в частині визначення стажу судді.
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Також згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі - Указ №584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, яка набрала чинності з 01 березня 2008 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та доповнено її в частині пункту 3-1 абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Отже, враховуючи зміст положень абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII (у редакції, чинній на час подання позивачем заяви про відставку), стаж роботи судді ОСОБА_1 , призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення - 04.11.2004, тобто відповідно до Закону №2862-ХІІ та Указу №584/95.
Трудова книжка НОМЕР_1 містить записи про навчання ОСОБА_1 з 01.09.1994 по 30.06.1999 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
До розрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 03.12.2021 №6408/21 увійшли, крім іншого, половина строку навчання (2 роки 5 місяців).
ГУ ПФУ у Полтавській області при розрахунку стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не врахувало означений період.
Поряд з тим суд вважає, що оскільки законодавством, яке діяло на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах (за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років), то цей період підлягає врахуванню відповідачем з огляду на те, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить понад 10 років.
Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу 17 років 00 місяців 2 дні (з 01.12.2004 по 02.12.2021) на посаді судді, заступника голови суду, голови Чутівського районного суду Полтавської області, слід також врахувати половину строку навчання за денною формою у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого (01.09.1994 по 30.06.1999 тобто 2 роки 05 місяців) /том 1 а.с. 34-39/ та стаж роботи позивача на посаді помічника прокурора м. Кременчука прокуратури Полтавської області з 28.07.1998 по 27.07.2001, тобто 3 роки /том 1 а.с. 163/.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аргументи відповідача у листі від 11.02.2022 №2245-623/Л-02/8-1600/22 про те, що визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється виключно зі стажу роботи на посаді судді є помилковим.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу за денною формою навчання та врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Як зазначалося судом, частиною 3 статті 142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини 1 статті 137 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
При цьому абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як слідує з матеріалів справи, загальний стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 19 років 5 місяць 02 дні.
Таким чином, з огляду на приписи частини 3 статті 142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , враховуючи стаж роботи судді 19 років 5 місяць 02 дні, становить саме 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За викладених обставин, суд робить висновок, що у спірному випадку, призначаючи довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ГУПФУ в Полтавській області обґрунтовано застосувало та визначило позивачу розмір такого грошового утримання у вигляді 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, вимога позивача щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 54 відсотків від суддівської винагороди судді Чутівського районного суду Полтавської області є протиправною, тому в цій частині слід відмовити.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджуються квитанцією №2 від 23.02.2022.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати пропорційно до задоволених вимог - 496,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 2 роки 5 місяців 00 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 2 роки 5 місяців 00 днів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва