Справа № 420/1450/22
20 квітня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправним п. 1 рішення Ананьївської міської ради від 28.12.2021 року №511 - VIII «Про відмову Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв'язку з тим. що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”.
зобов'язати Ананьївську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України (Далі - Дозвіл), за рахунок реформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: 1КК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001. та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007;
стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, адреса: вул. Нежалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400) судові витрати у вигляді судового збору та за надання правничої допомоги у сумі 4000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.09.2021 р. позивач подала до Ананьївської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на публічній кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007. Листом від 28.09.2021р. № 3070 Ананьївська МР у особі Ананьївського міського голови Тищенко Ю.С. повідомила, що Ананьївською міською радою розглянуто звернення від 17.09.2021 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, від 17.09.2021 р. вхідним №4908 та на підставі зазначеного клопотання, повідомлено, що згідно наданого кадастрового матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності колишнього КСП “ім. Ілліча”.
У позовній заяві позивач також вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 р. у справі №420/18805/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною відмову Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 17.09.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка викладена у листі від 28.09.2021 року № 3070; зобов'язано Ананьївську міську раду Подільського району Одеської області, повторно розглянути клопотання від 17.09.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ш відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за меж населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради Подільського району Одеської області.
Позивача вказав, що 28.12.2021 р. Ананьївська міська рада розглянула вказане клопотання та прийняла рішення №511 -VIII “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів”, яким відмовлено, зокрема, позивачу у наданні дозволу, у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельних ділянок, зазначене в графічних матеріалах, знаходяться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням, та зазначає, що вказана вимога не відповідає вимогам ст.118 Земельного кодексу України. Поряд з цим, позивач наголосив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок реформованої земельної ділянки комунальної власності не відносить до дискреційних повноважень відповідача.
Ухвалою від 26.01.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти заявлених вимог заперечує.
Представник відповідача вказує, що 17.09.2021 року позивач подав до Ананьївської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га за рахунок земельної ділянки, що обліковувалась за колишнім КСП “ім. Ілліча”, та з проханням у разі неможливості надати вказану ним земельну ділянку у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам закону, запропонувати іншу земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
На думку представника відповідача, позивачу заздалегідь було відомо про невідповідність розташування даної земельної ділянки.
Представник відповідача також зазначає, що рішенням Ананьївської міської ради від 28.12.2021 р. №511 - VIII “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів” відмовлено позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”. Відповідач зазначив, що Ананьївською міською радою не приймалося рішення про прийняття у комунальну власність Ананьївської міської територіальної громади земельні ділянки, що обліковувалась за колишнім КСП “ім. Ілліча”. Тому зазначена позивачем земельна ділянка не належить до земель комунальної власності.
Від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, просить суд позов у задовольнити. Разом з тим, позивач наголосив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, але і має спонукати іншу особу утриматись від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 17.09.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на публічній кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007.
Рішенням Одеського окружного адміністративний суд 26.11.2021 р. у справі №420/18805/21задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправною відмову Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, розглянути клопотання від 17.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області викладену, яка викладена у листі від 28.09.2021 року №3070; зобов'язано Ананьївську міську раду Подільського району Одеської області, повторно розглянути клопотання від 17.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради Подільського району Одеської області.
Пунктом 1 рішення Ананьївської міської ради від 28.12.2021 р. №511 - VIII “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів” відмовлено ОСОБА_1 у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту б) частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Положеннями ч.1 ст.121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Повноваження відповідних органів виконавчої влади та порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам встановлені ст.ст. 118, 122 ЗК України.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст.123 Земельного кодексу України, відповідно до ч.2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень.
Виходячи з положень ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна бути мотивована.
Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ст.2 КАС України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, зміст спірного рішення, як індивідуального акту, що породжує для позивача права і обов'язки, має відповідати вимогам ст.2 КАС України.
При цьому, обґрунтованість в силу ст.2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з положень даної статті, обов'язковим при прийнятті відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду поданого клопотання є його обґрунтованість, вмотивованість.
Як вбачається зі змісту оскарженого рішення від 28.12.2021р., його прийнято, керуючись статтями 12, 81, 83, 116, 118, 122, 125, пунктом 21 Розділу “Перехідні Положення” Земельного кодексу України, статтею 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, статтями 50, 55, 57 Закону України “Про землеустрій”, пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії Ананьївської міської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, з підстав, що бажане місце розташування земельних ділянок, зазначене в графічних матеріалах, знаходяться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”.
Виходячи зі змісту ч.7 ст.118 ЗК України, приписами ЗК України встановлено перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам: - законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; - генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації; - схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;- проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Проте, в оскаржуваному рішенні зазначено підстави для відмови у наданні дозволу, які не передбачені частиною 7 ст.118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
На виконання ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, від 21 травня 2019 року по справі №815/2791/18.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” набув чинності 01 січня 2019 року.
Таким чином, з 01 січня 2019 року землі припинених колективних сільськогосподарських підприємств, крім земельних ділянок, які на день набрання чинності вказаним Законом перебували у приватній власності, вважаються власністю територіальних громад.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем не надано доказів припинення КСП "ім. Ілліча", а надані відповідачем до відзиву графічні матеріали не дають можливості встановити, чи дійсно бажана позивачем до відведення земельна ділянка знаходиться в межах земель КСП "ім.Ілліча".
За викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття рішення відповідача.
Також суд зазначає, що юридичне (правове) значення першої стадії земельно-правової процедури під час звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, як і наступних етапів вказаної процедури, полягає в тому, що з отриманням такого дозволу у особи виникає обґрунтоване сподівання, що у разі проходження нею усіх визначених законом стадій цієї процедури (розробки, погодження і затвердження проекту землеустрою) бажана земельна ділянка, за умови дотримання цією особою усіх приписів закону, буде їй надана у власність або користування, а тому у особи після отримання дозволу щодо певної земельної ділянки виникає легітимний інтерес, який може бути захищений в судовому порядку.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v.").
За таких підстав, суд вважає, що п. 1 рішення Ананьївської міської ради від 28.12.2021 р. №511 - VIII “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів” в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча” є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення не містить належним чином обґрунтованих підстав для його прийняття, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, а розгляд заяви передбачає з'ясування обставин, зокрема, щодо відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки та чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок реформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700, Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007.
В свою чергу, вимоги в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, що відповідачем в рішенні не було зазначено конкретних та передбачених Земельним кодексом України підстав для відмови у наданні вказаного дозволу, як і не вказано належного обґрунтування їх наявності.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Також, разом із позовною заявою представником позивача надано до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.
В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача вказав, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, але і має спонукати іншу особу утриматись від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав.
Від Ананьївської міської ради надійшло клопотання про відмову у стягнення витрат на правову допомогу, зазначивши, що справа відноситься до справ незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відшкодування і розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та безпідставним.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 10.09.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Опальком О.М., попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованим, непропорційним до предмета спору та складності справи.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що надання консультацій щодо прийнятих відповідачем рішень та подальших дій не стосується розгляду справи та не містить жодної доказової бази ,суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Тому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Також позивачем понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Часткове задоволення позову не впливає на розподіл судових витрат, оскільки друга вимога позивача є похідною від основної вимоги про протиправність рішення відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним п. 1 рішення Ананьївської міської ради від 28.12.2021 року №511 - VIII «Про відмову Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв'язку з тим. що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП “ім. Ілліча”.
Зобов'язати Ананьївську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2021р. року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України (Далі - Дозвіл), за рахунок реформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: 1КК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001. та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з Ананьївської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Ананьївська міська рада (код ЄДРПОУ 04056807, адреса: вул. Нежалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400).
Суддя П.П. Марин