Справа № 758/1153/22
20 квітня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановила :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №457694, складеного ДОП Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенантом поліції Мінаєвим Б.О., 25.12.2021 року, о 06 год. 16 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував своєму батьку ОСОБА_2 , вимагав гроші в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства.
В призначені судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, заяв та клопотань не надсилав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Справа складається лише з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №457694 та протоколу про адміністративне затримання серії КИ№010863.
Не долучено пояснення особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та пояснення потерпілого.
Будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру відносно ОСОБА_2 в матеріалах справи судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, оцінюючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і відповідно провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст. 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко