Справа № 758/17462/21
20 квітня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Подільського управління поліції ГУ НП в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановила :
13 листопада 2021 року, приблизно о 09 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила конфлікт з матір'ю ОСОБА_2 , під час якого спричинила фізичний біль, що не призвело до тілесних ушкоджень, чим вчинила насильство в сім'ї фізичного характеру.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що вбачається із телефонограми на її ім'я, клопотань про відкладення розгляду справи чи неможливість участі в судовому засіданні не подавала.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №458484 від 13.11.2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Протилежного доказам, з'ясованим в судовому засіданні, не встановлено, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, не проявила належної зацікавленості у результатах розгляду справи, доказів відсутності вини не надано.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається також з положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Як встановлено судом, на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко