Справа № 758/2663/22
18 квітня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
08 лютого 2022 року, о 16 год. 55 хв., в м. Київ, вул. Воздвиженська, 2/1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що вбачається із телефонограми на його ім'я, клопотань про відкладення розгляду справи чи неможливість участі в судовому засіданні не подавав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 240905 від 08 лютого 2022 року, схемою місця ДТП , письмовими поясненнями водіїв.
Протилежного доказам, з'ясованим в судовому засіданні, не встановлено, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не проявив належної зацікавленості у результатах розгляду справи, доказів відсутності вини не надано.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко