печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54610/19-ц
20 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Талдоновій М.Є.,,
справа № 757/54610/19-ц
сторони:
позивач: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
предмет позову - позбавлення батьківських прав, відібрання дитини
сторони за об'єднаним позовом
позивач (за об'єднаним позовом) ОСОБА_1
відповідач (за об'єднаним позовом) Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування,
третя особа (за об'єднаним позовом) Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації
предмет та підстави позову відібрання дитини та повернення її батькам,
сторони за зустрічним позовом
позивач (по зустрічному позову) ОСОБА_3
відповідач (по зустрічному позову) ОСОБА_1
треті особи (по зустрічному позову) Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, ОСОБА_2
предмет та підстави позову відібрання дітей та повернення її батьку
Представник позивача Печерської районної в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, відібрання та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на обліку Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з 22.08.2019 перебувають малолітні діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки батьками не забезпечено належних санітарно-гігієнічних, побутових, матеріальних умов проживання малолітніх дітей та належного виконання інших батьківських обов'язків, просив:
позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 по відношенню до малолітніх: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
відібрати малолітню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 ;
відібрати малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 ;
стягнути з- гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 аліменти на користь малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
стягнути з гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 11.10.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами позовного (загального) провадження.
14.01.2020 до суду надійшов відзив ОСОБА_2 відповідно до якого відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав та відібрання дітей, оскільки ним та ОСОБА_1 здійснюються всі обов'язки в міру своїх можливостей та матеріального стану щодо утримання та виховання дітей. Крім того, вказав, що докази надані позивачем є незаконними, зокрема, Акт щодо проведення оцінки рівня безпеки дитини від 19.08.2019, представниками Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної державної адміністрації м. Києва, було складено за підробленим підписом ОСОБА_1 . Крім того, вказав, що ОСОБА_1 було введено працівниками органу опіки та піклування в оману, оскільки порадили матері дитини ОСОБА_4 писати клопотанні у відповідні органи про допомогу з ремонту запланованої дитячої кімнати для дітей, із зазначенням адреси місця проживання дітей у Печерському районі м. Києва, а саме: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності свекру останньої ОСОБА_8 , задля швидкого отримання матеріальної допомоги. Так, вважає, що працівники Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної державної адміністрації м. Києва завідомо знаючи про факт проживання сім'ї ОСОБА_9 за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ), де 03.05.2019 одним із працівників було складено відповідний акт увійшли до власника помешкання ОСОБА_8 без його згоди, з умисною метою складання завідомо неправдивого акту, оскільки діти там не проживали, а лише інколи приходили до свого дідуся у гості. Також зазначив, що вказаний вище Акт не відповідає вимогам Наказу МЮУ від 02.07.2012, а саме пункту 2.11. Крім того, акти від 19.08.2019 щодо проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , відповідач вважає теж є підробленими та складеними з порушенням вимог законодавства. Щодо малолітнього ОСОБА_4 , відповідач зазначив, що його сина було відібрано з 23.08.2019 у батьків незаконно без рішення суду та поміщено у Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1, за результатами надуманих висновків психологів центру, оскільки їх не можна вважати експертними висновками, вони зроблені без урахування наданих відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріалів під час засідання Комісії із захисту прав дитини, що відбулося 01.10.2019. Також не було взято до уваги медичні довідки ОСОБА_4 та характеристики, які свідчать про те, що дитина має певні особливості поведінки. Відповідач вважає, що стосунки між батьками та ОСОБА_4 є нормальними та доброзичливими, що підтверджується, зокрема, висновком психологічного центру «Альтера» та актом обстеження побутових умов представниками Вишнівської РДА від 06.09.2019 та Служби у справах дітей Києво-Святошинського району від 30.09.2019. Вважає, що підстав для відібрання дітей та позбавлення батьківських прав його та його дружини ОСОБА_1 немає. Необхідності у стягненні аліментів також немає, оскільки батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працюють неофіційно і повністю забезпечують дітей, мають достатній дохід для утримання сім'ї, батьки займаються освітою дітей, за нагальної потреби водять до медичного закладу до дільничого лікаря ОСОБА_12 на огляди, що підтверджується, на думку відповідача, наданими ним до відзиву доказами.
17.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, відповідно до якої позивач зазначає, що дані викладені відповідачем ОСОБА_2 є недостовірними та спростовуються хронологією подій. Крім того, зазначив, що Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві адміністрації при направленні ОСОБА_4 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1, діяла виключно в інтересах малолітнього.
Відповідно до відзиву ОСОБА_3 (надійшов на адресу суду 26.02.2020), відповідач просив відмовити у задоволенню первісного позову, та вказав, що протягом багатьох років ОСОБА_1 (колишня дружина) не дозволяла йому бачитися з його дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . З цього приводу, між колишнім подружжям були неодноразові судові процеси. Згодом колишня дружина взагалі, не повідомивши його, переїхала з його синами до м. Києва та остаточно відмовила у побаченнях з дітьми. Не зважаючи на дії ОСОБА_1 , відповідачем завжди сплачувалися аліменти на дітей визначені у розмірах відповідно до рішення суду та навіть обліковується переплата коштів, що підтверджується відповідними довідками долученими до відзиву. Відповідач вказує, що завжди виконував свої батьківські обов'язки в тій мірі в якій це було можливо. Ходив до школи дітей у м. Харкові, бачився на шкільних перервах, цікавився їх розумовими успіхами у класного керівника, купував все необхідне для шкільного навчання. Також зазначив, що в будь-який час може забрати своїх дітей для проживання у квартирі де він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (3-х кімнатна квартира, заг.площею 53,8 кв.м.). Також зазначив, що він є здоровим, працездатним чоловіком, немає поганих звичок та може утримувати матеріально та піклуватися про своїх дітей.
27.02.2020 ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про відібрання дітей. В обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що він є біологічним батьком дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обоє.
Оскільки сімейне життя із відповідачем ОСОБА_1 не склалося, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.07.2011 шлюб між сторонами було розірвано. Крім того, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.04.2013 було вирішено питання щодо виплати аліментів та утримання дітей. Позивач по зустрічному позову вказує на те, що ним добросовісно виконувалися батьківські обов'язки та сплачувалися аліменти на утримання синів. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не дозволяє бачитися із синами, що унеможливлює виконання ним своїх батьківських обов'язків у повній мірі. Враховуючи те, в яких умовах проживають його діти, яке життя веде їх матір ОСОБА_1 , а також те, що через недбалість та невиконання своїх батьківських обов'язків хочуть забрати його синів до дитячого будинку, просив суд: негайно відібрати дітей ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та повернути дітей батьку ОСОБА_3 за адресою реєстрації дітей та реєстрації батька: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
08.10.2020 відповідачем по первісному позову ОСОБА_3 було надано до суду письмові пояснення, згідно яких відповідач ОСОБА_3 повідомив суд, що між ним та ОСОБА_1 було досягнуто домовленостей з приводу визначення місця проживання їх спільних дітей та порядку їх виховання, про що було підписано та нотаріально засвідчено договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей від 17.07.2020. Проте, наразі забрати дітей у колишньої дружини та її нового чоловіка ОСОБА_2 не можливо, оскільки відповідачу невідомо місцезнаходження його дітей, попри всі вищевказані домовленості. Крім того, відповідачем було з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знімають вдома відео та фото порнографічного змісту та відповідно до зізнань у переписці з ОСОБА_1 (до відзиву додано відповідні скріншоти переписки), остання вказує, що ці фото було зроблено безпосередньо його дітьми. Також відповідач надав до суду фото роздруківки із пошукової системи « ОСОБА_13 » та роздруківку із сайту для дорослих «https:keksik.net» з усіма об'явами еротичних послуг ОСОБА_1 . За таких обставин, відповідач зазначив, що його дітей можливо розбещують та схиляють до порнографії, а отже відібрання дітей є надзвичайно важливим для їх життя та психологічного стану.
З урахуванням вказаних вище пояснень, позивачем за зустрічним позовом було надано відповідні уточнення позовних вимог, а саме, у зв'язку із переховуванням його дітей ОСОБА_2 , просив суд: негайно відібрати дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 р.н. та повернути дітей батькові ОСОБА_3 за адресою реєстрації дітей та реєстрації батька: АДРЕСА_3 .
Ухвалою судді Матійчук Г.О. від 25.02.2020 об'єднано в одне провадження справу №757/210/20-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її батькам та цивільну справу №757/54610/19-ц за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, відібрання та стягнення аліментів, присвоївши цивільній справі №757/54610/19-ц.
В обґрунтування позовних вимог, позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилаються на те, що рішення про негайне відібрання їх дитини ОСОБА_4 , що повинно відповідати вимогам ст.ст. 34, 42, 52, 53, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 170 Сімейного кодексу України, пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної зі захистом прав дитини». В порушення вказаних норм, відповідачем не було подано позов про позбавлення батьківських прав з порушенням семиденного терміну після постановлення такого рішення. За таких обставин, вважають, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно утримується в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1, а тому просять суд: постановити рішення про відібрання дитини, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опуки та піклування і повернути її батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов'язати Службу у справах сім'ї та дітей Печерської РДА та Центр соціально-психологічної реабілітації №1 в інтересах дотримання прав дитини негайно повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її батькам, в частині вимог ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача ОСОБА_2 в судове засідання без поважних причин.
В судовому засіданні представник Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Просив відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом та об'єднаним позовом, оскільки дані позови є необґрунтованими та недоведеними.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та не позбавляти її батьківських прав. Вимоги зустрічної позовної заяви просила залишити без задоволення, посилаючись на їх необґрунтованість. Вимоги об'єднаного позову просила задовольнити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первісного позову, посилаючись на його необґрунтованість. Просив задовільнити його зустрічні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, будучи належним чином повідомленим, ОСОБА_2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд, дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_14 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_3 та ОСОБА_14 .
02.05.2019 малолітнього ОСОБА_4 , було знайдено на вулиці без супроводу дорослих осіб, про що складено відповідний акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 02.05.2019. В подальшому малолітнього ОСОБА_15 доставлено о 17:20 до ДКЛ № 7, що підтверджується листом з ДКЛ № 7 від 03.05.2019 №061/126-142/573.
Згідно доводів позивача батьки звернулися на лінію 102 з повідомленням про зникнення дитини о 22:45 год.
03.05.2019 батьки малолітнього ОСОБА_15 надали свої письмові пояснення з приводу зникнення дитини. Згідно пояснень наданих матір'ю дитини ОСОБА_1 , вона заснула із молодшою донькою, а малолітній ОСОБА_15 близько 17:00 год. 02.05.2019 відчинив самостійно двері та втік із дому, про що вона дізналася коли прокинулася о 22:30 год. О 22:45 згідно пояснень матері, вона викликала поліцію з цього приводу.
В своїх поясненнях батько дитини, вказав, що він повернувся близько 22:45 год. Додому із роботи та помітив зникнення свого сина ОСОБА_15 . Коли вони разом із дружиною вийшли у двір біля дому, то ОСОБА_15 там не було, після чого зателефонували до поліції. Потім дізналися, що їх сина знайшли і він наразі знаходиться у ДКЛ №7.
03.05.2019 головним спеціалістом Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї малолітніх дітей, за адресою АДРЕСА_2 , про що було складено відповідний акт. У вказаному акті зазначені діти - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після проведеної роботи 06.05.2019 малолітнього ОСОБА_15 було повернуто батькам.
Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 17.08.2019, малолітнього ОСОБА_4 було повторно знайдено на вулиці без супроводу дорослих осіб, на проїжджій частині. О 05:40 малолітнього ОСОБА_15 доставлено до ДКЛ № 7.
19.08.2019 мати дитини - ОСОБА_1 написала свої письмові пояснення з приводу втечі дитини з дому, де вказала адресу фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
19.08.2019 головним спеціалістом Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації проведено обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї малолітніх дітей, за адресою АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження, родина проживає в аварійному будинку, в якому відсутнє опалення, водопостачання та водовідвід, в приміщенні не дотримано вимог санітарно-гігієнічних норм. Двоє старших дітей сплять на підлозі.
20.08.2019 Службою прийнято рішення поставити на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах малолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Наказ від 20.08.2019 №46), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Наказ від 20.08.2019 №47), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (Наказ від 20.08.2019 №49) та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (Наказ від 20.08.2019 №48).
22.08.2019 мати малолітніх дітей - гр. ОСОБА_1 звернулася з заявою до Служби, в якій зазначила, що має намір разом з дітьми переїхати до свого місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 (копія заяви додається), для забезпечення належних умов проживання дітей.
23.08.2019, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» малолітній ОСОБА_4 вважається дитиною, яка залишилась без батьківського піклування. І так, як інших родичів у дитини немає, Службою тимчасово влаштовано ОСОБА_15 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1, про що свідчить акт прийому передачі дитини від 23.08.2019.
02.09.2019 малолітнього ОСОБА_15 поставлено на первинний облік дітей які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 02.09.2019, остання звернулася до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та повідомила про зміну місця проживання та проведення обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до наданого матір'ю договору оренди вказаної квартири від 31.08.2019 в підпункті 2.2. пункту 2. зазначено, що в квартирі буде проживати орендар та його сім'я, а саме: дружина ОСОБА_16 та двоє дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .
02.09.2019 Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надіслала лист № 105/78-1230 до Служби у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про проведення обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_9 .
06.09.2019 Службою у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області здійснено обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_9 про що складено відповідний акт, в якому зазначено, що сім'я складається з шести чоловік: гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та малолітніх дітей - ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Листом Служби від 19.09.2019 батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, яке відбулося 01.10.2019 о 15:00 год.
Згідно витягу до протоколу №20 засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.10.2019, батько дитини ОСОБА_2 зазначив, що вони із сім'єю на даний час проживають в АДРЕСА_5 , а будинок на АДРЕСА_1 - не аварійний, він сам там виріс.
26.09.2019 Центром соціально-психологічної реабілітації дітей №1 направлено лист № 069012/492 до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - висновок психолога, що до доцільності відвідування. У вказаному висновку зазначено, що коли приходили батьки до ОСОБА_15 , у хлопця починався напад, він починав кричати, бігти та ховатися, після зустрічей ОСОБА_15 говорив та показував як його били. Зважаючи на ці обставини та в інтересах дитини психолог вважає за не доцільне відвідування родичами на даному етапі, поки не стабілізується стан дитини. (т. 3 а.с. 52).
З листа Служби у справах дітей та сім'ї № 3092 від 18.11.2019 вбачається, що 07.11.2019 малолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 , поставлені на облік Служби, як діти з сім'ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Станом на 23.10.2019 сім'я ОСОБА_9 не проживає за адресою: АДРЕСА_5 . (т. 3 а.с. 51).
Згідно доводів позивача, 01.11.2019 до працівників громадського формування «Спецзагін «Дельта» надійшло повідомлення від сусідів, що малолітні діти гуляють на вулиці без супроводу дорослих, при приїзді патруля дітей на вулиці не було, поспілкувавшись з сусідами стало відомо, що це діти з сім'ї ОСОБА_9 , які проживають за адресою: АДРЕСА_6 . Працівник Вишнівської міської ради три рази виходив за вказаною адресою, але двері ніхто не відкрив. З пояснень які надав батько - гр. ОСОБА_2 , працівникам Києво-Святошинського відділення поліції ГУ НПУ в Київській області, що сім'я переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_7 , працівником Крюківщинської сільської ради був здійснений виїзд за зазначеною адресою та встановлено, що сім'я Гущених там не проживає та ніколи не проживала, що підтверджується відповідним листом Служби у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18.11.2019 №3092 (т.3 а.с. 51).
12.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням надати дозвіл на побачення з сином ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 50).
13.12.2019 працівником Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації запрошено батьків на засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації на 17.12.2019 о 15:00 годині, за допомогою засобів електронного зв'язку, так як будь які інші засоби зв'язку відсутні.
17.12.2019 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - батьки не з'явилися. На засідання комісії з'явився - головний спеціаліст відділу з питань дотримання прав дитини Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Представником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ініційовано провести пробну зустріч матері та старших братів з малолітнім ОСОБА_15 в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей № 1, в присутності: працівника Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, психолога Печерського районного в місті Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та представника Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація). Зустрічі батька з дитиною вважати не доцільними. Членами комісії проведено обговорення даного питання та прийнято одноголосно рішення (витяг із протоколу №25 від 17.12.2019 т. 3 а.с. 47-48).
26.12.2019 ОСОБА_1 за допомогою засобів електронного зв'язку запрошено на пробну зустріч з малолітнім ОСОБА_15 .
27.12.2019 на організовану пробну зустріч в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей № 1, за адресою, АДРЕСА_8 , мати не з'явилася, причини неявки не повідомила. (т. 3 а.с. 46)
Як вбачається із висновку Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2019 №105/78/1315 про доцільність позбавлення батьківських прав, 10.09.2019 до Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся батько малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який написав заяву щодо передачі дітей йому на виховання у зв'язку з тим, що мати не виконує батьківські обов'язки в повному обсязі. Також ОСОБА_3 повідомив, що у 2017 році у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків загинула дитина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (хлопчик двох років) випав з вікна дев'ятого поверху. Разом з тим, вказані обставини судом не можуть братися до уваги, оскільки матеріали справи не містять і суду не було надано під час розгляду справи належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Як вбачається із висновку, на час його винесення, батьками не створені умови для проживання, не надано довідки про доходи родини, документи про навчання дітей та документи про перебування дітей на обліку в дитячій поліклініці та їх стан здоров'я. Відповідно до інформації Печерського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді - спеціалісти Центру неодноразово телефонували батькам малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_20 та здійснювали заходи соціального відвідування родини, проте на телефонні дзвінки батьки не відповідають, двері до помешкання не відчиняють.
Враховуючи зазначене, діючи в інтересах дітей, Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації прийшла до висновку за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час розгляду справи, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 було надано копію заяви ОСОБА_1 від 17.08.2021, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом ХМНО Ільїною І.М. за реєстровим номером 3731, в якій ОСОБА_1 повідомила, зокрема, що на момент складання заяви її чоловіком ОСОБА_2 примусово приховуються її діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебувають: АДРЕСА_9 , що було встановлено Печерським УП ГУНП у м. Києві. Також зазначено, що шкоду діти не відвідують. На момент складання вказаного листа ОСОБА_9 повідомила, що народила вже 6 дитину, проживає в м. Харкові, за адресою своєї реєстрації та разом з новонародженою дитиною перебуває у декретній відпустці.
На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_1 , 01.10.2021 слідчим Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області Тихомировою А.В. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№ кримінального провадження 12021221140002344).
Відповідно до листа №17241/109/1300/0421 від 02.09.2021 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області, наданого ОСОБА_1 , під час відвідування ймовірного місця перебування ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_9 , було з'ясовано, що останні там не проживають з 22.07.2021.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ч.ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, відповідно до висловленої позиції Верховного Суду у постанові від 29.09.2021 по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21, суд зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Відповідно до частини 1 статті 12 цього ж Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно пункту 2 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи, те що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що у порушення вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки свідомо не виконують обов'язки щодо виховання та розвитку дітей, батьками не створені умови для проживання, не надано довідки про доходи родини, документи про навчання дітей та документи про перебування дітей на обліку в дитячій поліклініці та їх стан здоров'я, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог первісної позовної заяви в повному обсязі.
Оскільки суд надходить до висновку про задоволення первісних позовних вимог, зокрема позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 , в задоволенні вимог позову ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її батькам, вимог зустрічного позову ОСОБА_3 , слід відмовити.
Поруч з наведеним, що стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_3 , слід зазначити наступне.
Суд не може брати до уваги доводи позивача за зустрічним позовом щодо розбещення його дітей колишньою дружиною ОСОБА_1 , оскільки надані фотороздруківки та скріншоти із певних сайтів щодо надання останньою послуг інтимного характеру та скріншоти із переписки між колишнім подружжям в яких міститься інформація примушування дітей знімати порнографічні фото, не можуть братися судом як належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 77, 89 ЦПК України.
Крім того, позивач ОСОБА_3 , посилався на те, що оскільки наразі було визначено місце постійного проживання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за місцем постійного проживання батька: АДРЕСА_3 , у відповідності до пункту 2 договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей від 17.07.2020 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то дітей необхідно негайно відібрати від їх матері ОСОБА_1 та віддати йому, задля здійснення ним батьківських обов'язків.
Разом з тим, матеріали справи не містять і суду не було надано під час розгляду справи, належних та допустимих доказів на підтвердження факту відповідності та придатності житлових умов в квартирі АДРЕСА_10 для проживання ОСОБА_3 із дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартирі, як то, акту обстеження житлово-побутових умов за вказаною адресою, складеного відповідним відділом Служби у справах дітей та сім'ї.
Вищевикладене, в сукупності з попередніми висновками суду, свідчить про те, що зустрічний позов є необґрунтованим та недоведеним, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 32, 48, 51, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 3, 17, 19, 151-153, 155, 162, 163 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1-16, 29 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 430 ЦПК України, суд
позов Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, відібрання та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по відношенню до малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відібрати малолітню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відібрати малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.
Стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її батькам - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як органу опіки та піклування, ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення її батькам - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 15, код ЄДРПОУ 37401206
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_12 , ІПН НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6
відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_13 , ІПН НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5
позивач (за об'єднаним позовом) ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4
відповідач (за об'єднаним позовом) Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 15, код ЄДРПОУ 37401206
третя особа (за об'єднаним позовом) Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської державної адміністрації
позивач (по зустрічному позову) ОСОБА_3 , АДРЕСА_13 , ІПН НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5
відповідач (по зустрічному позову) ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4
третя особа (по зустрічному позову) Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, 01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 15, код ЄДРПОУ 37401206
третя особа (по зустрічному позову) ОСОБА_2 , АДРЕСА_12 , ІПН НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Суддя Р.В. Новак