Справа № 420/25917/21
19 квітня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ПФУ №951380855316 вiд 22.07.2021 року про перерахунок йому - ОСОБА_1 , пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату йому - ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з урахуванням положень 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, що діяв на час призначення пенсії, виходячи із розрахунку 90% від щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки, виданої Одеською обласною прокуратурою № 21-262вих-21 від 30.06.2021 року, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору, встановити контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугою років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», чинної на час призначення пенсії, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, до котрої включені всі види оплати праці.
Позивач вказує, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача за вислугу років із застосуванням, при визначенні розміру пенсії чинних норм статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, згідно з приписами якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з розрахунку 60% від заробітної плати та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає такі дії при перерахунку його пенсії та рішення відповідача протиправними, і такими, що порушують його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.
Також позивач посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 по справі №308/11498/16 та від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 щодо застосування 90 % від суми місячного заробітку, при цьому посилаючись на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 01.09.2015 по справі №496/3114/15-а, відповідно до якої зобов'язано органи Пенсійного фонду України перераховувати та виплачувати йому пенсію із розрахунку 90% від суми місячного заробітку починаючи з 04.06.2015 року.
Ухвалою суду від 22.12.2021 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 04.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивачеві вже було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 30.06.2021 року №508 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021.
Також відповідач вказує, що позивач звертається до суду з приводу перерахунку пенсії на підставі довідки №21-262вих-21 від 30.06.2021 року, а не довідки №508 від 30.06.2021 року, яка була надана до ГУ ПФУ.
Відповідач зазначає, що із набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697, який визначив, що пенсія працівникам прокуратури виплачується з розрахунку 60% від заробітної плати та з обмеженням граничного розміру 10 прожитковими мінімуми для осіб, які втратили працездатність, у ГУ ПФУ відсутні підстави для обчислення пенсії позивача на будь-яких інших умовах.
Позивачем до суду подана відповідь на відзив, в якій зауважив про необґрунтованість відзиву на позов та просив задовольнити позовні вимоги, при цьому зазначив, що копія довідки №508 від 30.06.2021 року надана до суду, а у позові вказано номер супровідного листа (№21-262вих-21).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ, пенсію позивачу призначено за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати. Відповідачем не оспорювалась та обставина, що позивачу неодноразово, здійснювався перерахунок пенсії згідно поданих довідок із прокуратури із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати відповідної категорії працівника прокуратури.
Одеська обласна прокуратура видала позивачу довідку №508 від 30.06.2021 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019, Закону України «Про прокуратуру», наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), за нормами, чинними станом на 15.03.2021 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури становить 48533,34 грн (а.с.9).
15.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії згідно довідки Одеської обласної прокуратури №508 від 30.06.2021 року, за результатом розгляду якої відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача від 22.07.2021 з розрахунку 60% від заробітної плати та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (а.с.11).
Вважаючи дії щодо зменшення відсотку та застосування обмеження максимального розміру пенсії під час проведення перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі Закон України №1789-ХІІ) у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у статтю 50-1 Закону України № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII у статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон України №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності таким Законом, зокрема, Закон України № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом України №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою вказаної статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою вказаної статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності такою нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання таким актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності вказаним законом або іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи викладене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми вказаного Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Таким чином, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до вказаного Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України №1789-XII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Суд вважає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 відступив від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми вказаного Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
При цьому, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України №1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
Таким чином, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Надаючи оцінку аргументам позивача про протиправність застосування відповідачем обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.
За змістом статті 2 Закону України №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким Законом внесено зміни до статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому, абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.
Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Водночас, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону України № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності вказаним Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами вказаного Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності вказаним Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності вказаним Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України №1697-VII.
Як встановлено судом, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
З огляду на викладене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, з огляду на відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 КАС, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса
.