Справа № 752/19656/21
Провадження № 2-а/752/98/22
Іменем України
20 квітня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Гненик К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону 6 роти УПП в Харківській області капітана поліції Кожурина Віталія Юрійовича, УПП в Харківській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову інспектора батальйону 6 роти УПП в Харківській області капітана поліції Кожурина В.О. Серія ЕАО №4560308 від 30.07.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.07.2021 інспектором батальйону 6 роти УПП в Харківській області Кожуриним В.О. винесено постановуСерія ЕАО №4560308у відношенні позивача про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п.12.4 ПДР України на накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови, позивач керував транспортним засобом зі швидкістю 78 км/год та перевищив швидкісний режим встановлений в населених пунктах, чим порушив п.12.4 ПДР України.
Дії інспектора позивач вважає протиправними, а постанову незаконною.
Зазначив, що під час руху позивач був зупинений інспектором патрульної поліції Кожуриним В.О., який повідомив причину зупинки перевищення швидкості руху та зазначив, що буде виносити у відношенні позивача постанову про адміністративне правопорушення.
Перевіривши документи позивача, відповідач склав постанову про адміністративне правопорушення. Постанова була винесена без врахування пояснень позивача, без розгляду по суті, без роз'яснення прав чим порушено вимоги закону.
Оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на відрізку автодороги, на якому був зупинений позивач, дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху, в тому числі і швидкісного режиму.
До постанови не додано доказів правопорушення позивача.
Позивач зазначив, що ручне розміщення засобів автоматичної фото- відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію».
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, в зв'язку з чим просить про задоволення позову.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2021 адміністративний позов залишено без руху.
22.09.2021 позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
19.11.2021 від представника УПП в Харківській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник УПП послався на правомірність дій інспектора патрульної поліції Кожурина В.Ю. при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача. Зазначив, що у відповідності до положень КУпАП, інспектором встановлено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, в зв'язку з чим була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Обставини розгляду справи та винесення постанови зафіксовані відеозаписом зі службового портативного відеореєстратора, на виконання вимог Інструкції від 18.12.2018 №1026. Після зупинки автомобіля позивача, останньому в повному обсязі були роз'яснені його права, жодних клопотань позивачем заявлено не було; поліцейський продемонстрував позивачу відеозапис з приладу ТruCam №ТС 001133 на якому зафіксовано правопорушення. Під час дослідження медіафайлів з приладу ТruCam №ТС 001133, інспектором встановлено, що на відеозаписі оптичний приціл чітко вказує на транспортний засіб, яким керував позивач - Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_1 ; зафіксована швидкість руху цього автомобіля в межах населеного пункту становила 78 км/год. Такі відомості були досліджені інспектором з урахуванням положень ст. 252 КУпАП та зазначені безпосередньо у фабулі постанови Серія ЕАО №4560308. Оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції відповідно до наявних у інспектора належних, допустимих та достатніх доказів. Використання приладів ТruCam в ручному режимі є законним. На підставі зазначеного представник УПП в Харківській області ДПП просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2022 залучено до участі у справі УПП в Харківській області ДПП.
У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача інспектора батальйону 6 роти УПП в Харківській області капітана поліції Кожурина В.Ю. не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕАО №4560308 від 30.07.2021 вбачається, що позивач порушив вимоги п. 12.4 ПДР, а саме перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті.
Швидкість руху вимірювалась приладом TruСam №ТС 001133.
Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Звертаючись з позовом до суду про скасування вищевказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач посилався на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав того, що посилання відповідача на порушення позивачем п. 12.4 ПДР є безпідставним. Також позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що розгляд справи носив формальний та упереджений характер, оскільки його не було ознайомлено з правами та не враховано його пояснень.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,
Пунктами 1.1, 1,9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Таким чином, інспектором патрульної поліції було розпочато розгляд справи відразу, після його представлення.
Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином поліцейський, який уповноважений виносити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи на місці де було вчинено таке адміністративне правопорушення, та на місці де він несе службу саме в той час.
Отже, розглядаючи адміністративну справу інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Перевищення позивачем встановленої максимальної швидкості в населеному пункті зафіксовано приладом TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 001133), фотознімок міститься в матеріалах справи.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 11.06.2019 у справі № 379/78/19.
Вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом Ford Transit Connect д.н. НОМЕР_1 на автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» в селищі Травневе Харківської області, рухався зі швидкістю 78 км/год, чим перевищив максимально допустиму швидкість для руху. Після фіксації порушення на лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 001133, інспектором було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб.
Після зупинення транспортного засобу, підійшовши до водія, інспектор, назвав своє прізвище та ім'я, посаду та спеціальне звання, поінформував водія про причину зупинення транспортного засобу. В подальшому, керуючись статтями 268, 278, 279 КУпАП та пункту 9 Розділу III Інструкції, роз'яснив позивачу його права і обов'язки, зазначивши порушення, яке вчинив позивач. Після чого повідомив позивача про прийняте по справі рішення, а саме накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. та виніс постанову. Інспектором було ознайомлено позивача з відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 001133. Постанову винесено у присутності позивача, роз'яснено всі його права та надано її на ознайомлення та підписання.
На спростування зазначених обставин позивачем не надано до суду належних доказів.
В свою чергу, відповідачем на підтвердження законності винесення оскаржуваної постанови надано копію фотознімку з TruCam та відеозапис.
Щодо посилання позивача на неправильні дії інспектора при користуванні приладом фотофіксації, неправильну інтерпретацію показів приладу, несправність приладу, слід зазначити наступне.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад, дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCam (LTI США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Таким чином, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam.
Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Вбачається, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20596, виданого ДП «Укрметртестстандарт» чинного до 08.12.2021, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС001133, є придатним до застосування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За змістом свідоцтва про повірку приладу TruCam LTI 20/20 №ТС001133, прилад відповідає вимогам технічної документації, діапазон виміру швидкості становить від 2 км/год до 320 км/год., а максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах становить +/- 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год.
Згідно матеріалів справи, позивач перевищив швидкість на 28 км/год, а такий показник значно перевищує максимально можливу похибку.
Таким чином твердження позивача про неправильні дії інспектора при користуванні приладом фотофіксації, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України є доведеною.
Оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши обставини вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача інспектор постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., що передбачено санкцією цієї статті.
Враховуючи те, що інспектор патрульної поліції діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 121, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону 6 роти УПП в Харківській області капітана поліції Кожурина Віталія Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя