12 квітня 2022 року справа №1340/4355/18
провадження № П/380/6651/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Середи О-В.І.,
представника позивача Назарка А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 р. № ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 1228590 грн.
26.03.2020 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області спрямовані на призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 року №1947П та направлення на проведення позапланової перевірки від 20.08.2018 року №1773; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 року № ЛВ912/463/АВ/ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець з 24.08.2007, має 9 найманих працівників. 20.08.2018 на підставі наказу №1947П від 20.08.2018 службовими особами відповідача за адресою: АДРЕСА_1 проведено інспекційне відвідування, за наслідками якого складено відповідний акт №ЛВ912/463/АВ від 22.08.2018. Не погодившись з висновками, викладеними в акті, позивачем подано відповідачу зауваження. За наслідками розгляду акту відповідачем прийнято постанову №ЛВ912/463/АВ/ФС від 14.09.2018 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1228590 грн. Вважає дії відповідача та вказану постанову незаконною, оскільки стверджує, що були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування. Інспекційне відвідування розпочато без присутності позивача, в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що під час інспекційного відвідування не досліджувалось наявність у позивача будь - яких угод відмінних від трудового договору, не взято до уваги договір оренди, договір підряду, копії цивільно-правових угод. Зокрема стверджує, що між ним 01.06.2018 та ТзОВ «Кристал Дизайн Груп» укладено договір суборенди частини приміщення. Приміщення у якому здійснювалось інспекційне відвідування орендують і використовують у господарській діяльності інші суб'єкти господарювання. 05.07.2018 між ним та ФОП ОСОБА_2 укладено договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника. Вказує, що ФОП ОСОБА_2 укладено цивільно - правові договори з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Наголошує, що пояснення, які долучені до акту інспекційного відвідування не свідчать про те, що особи стажуються саме в позивача. Тому вважає, що факт допуску позивачем до роботи працівників без оформлення трудового договору є недоведеним та підстав для винесення постанови про накладення штрафу не було.
11.08.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 15.09.2020.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому покликається на те, що відповідно до направлення №1773 від 20.08.2018, наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 20.08.2018 №1947П було проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого складено акт №ЛВ 912/463/АВ від 22.08.2018. Актом зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме ч.1, 3 ст.24 КЗпП, постанови КМУ №413. Позивачем вказаний акт підписаний із зауваженнями. 29.08.2018 внесено припис про усунення виявлених порушень до 06.09.2018. Заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецьком А.Я. 14.09.2018 винесено постанову №ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 1228590грн. Зазначає, що підставою проведення інспекційного відвідування був наказ від 20.08.2018 №1947-П, виданий відповідно до п.п.3 п.5 Постанови КМУ №295. Вважає, що вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо повідомлення об'єкта перевірки про проведення інспекційного відвідування не поширюється на заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю. Вказує, що позивач допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення інспекційного відвідування. Факт пред'явлення посвідчення зафіксовано в акті, який був підписаний позивачем. В день початку інспекційного відвідування 21.08.2018 було взято письмові пояснення в осіб, що виконують трудову функцію - пошиття та оздоблення весільних суконь: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які підтвердили фактичні трудові відносини з позивачем. 21.08.2018 в період з 11 год. 15 хв по 12 год. 45 хв. позивачем не надано копії наказів про прийняття на роботу (трудових договорів), повідомлення в органи ДФС (квитанція №1, №2) про прийняття працівників на роботу, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Позивачем 21.08.2018 надано пояснення згідно яких договорів з виконавцями на виконання робіт, надання послуг (за договорами ЦПХ) станом на 21.08.2018 позивач не укладав, а працю вказаних осіб він не використовує. Вважає, що цивільно-правові угоди, укладені з ФОП ОСОБА_2 , складені після інспекційного відвідування з метою ухилення від відповідальності та суперечать поясненням працівників, які були надані під час інспекційного відвідування. В поясненнях працівники вказували про проходження стажування у позивача. Таким чином, висновки відповідача є обґрунтованими. Штраф накладено компетентними посадовими особами в розмірі, встановленому законом. З урахуванням наведеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 у справі № 1340/4355/18 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 року №1947П та направлення на проведення перевірки від 20.08.2018 року №1773. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.09.2018 № ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 № 857/7662/19 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 р. у справі № 1340/4355/18 без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 у справі № 1340/4355/18 касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області задоволено частково. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №1340/4355/18, а справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 26 квітня 2021 р. прийнято до розгляду справу № 1340/4355/18 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови. Призначено у справі підготовче засідання на 27.05.2021.
27.05.2021 у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи на 22.06.2021.
22.06.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 31.08.2021.
31.08.2021 відкладено розгляд справи до 28.09.2021.
28.09.2021 відкладено розгляд справи до 09.11.2021.
09.11.2021 відкладено розгляд справи до 07.12.2021.
07.12.2021 заслухано пояснення представників сторін, досліджено докази, оголошено перерву в судовому засіданні до 20.01.2022.
20.01.2022 відкладено розгляд справи до 24.02.2022.
24.02.2022 відкладено розгляд справи до 12.04.2022.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача у судове засідання 12.04.2022 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
Головним управлінням Держпраці у Львівській області 20.08.2018 видано наказ №1947П, яким на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»» уповноважено службових осіб ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 в термін з 21.08.2018 по 22.08.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у позивача за місцем здійснення діяльності у АДРЕСА_2 .
На підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення від 20.08.2018 №1773.
Посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , фактична адреса: АДРЕСА_2 , був. 73, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за результатами якого складено акт інспекційного відвідування № ЛВ912/463/АВ від 22.08.2018. Згідно акту службовими особами відповідача та працівниками поліції відповідно до направлення від 20.08.2018 №1773 проведено інспекційне відвідування позивача за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, зокрема 21.08.2018 о 11 год. 15 хв. шляхом виходу за фактичним місцем здійснення господарської діяльності позивача. В ході проведення інспекційного відвідування в осіб, що виконували трудову функцію (пошиття та оздоблення весільних суконь) відбирались письмові пояснення щодо виконання ними роботи (на швейному виробництві), укладення ними трудових договорів, тривалості перебування в трудових відносинах. Позивачем станом на 12 год. 45 хв. надано копії трудових договорів з рядом працівників. Не надано копії наказів про прийняття на роботу (трудових договорів), повідомлення в органи ДФС (квитанція №1, №2) про прийняття працівників на роботу роботодавцем ФОП ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у зв'язку із чим в акті інспектування зазначено, що має місце допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В акті зазначено, що стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин чинним законодавством не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку для навчання, стажування необхідним роботодавцю посадам з подальшим працевлаштуванням.
До зазначеного акта інспектування долучено заперечення позивача, якими він не визнав фактів, викладених в акті інспекційного відвідування.
Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.09.2018 №ЛВ912/463/АВ/ФС, винесеною заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Стецько А.Я. на підставі акта інспекційного відвідування від 22.08.2018 №ЛВ912/463/АВ, за порушення вимог частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 1228590,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 , не погоджуючись із діями посадових осіб щодо призначення та проведення інспектування та постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року (надалі Закон № 877-V).
Згідно з преамбулою до Закону №877-V, ним визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
За визначенням статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За змістом частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статей 1, 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу 2 частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частини першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п'ята статті 2 Закону №877-V).
Статтею 3 цього ж закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Крім того, частиною четвертою статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Підставами для здійснення позапланових заходів, у розумінні частини першої статті 6 Закону №877-V є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Частиною другою статті 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини першої статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, (постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295) (далі Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Пункт 5 Порядку №295 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
Інспекційне відвідування проведено на підставі наказу начальника ГУ Держпраці від 20.08.2018 №1947-П та направлення № 1773. При цьому правовою підставою для проведення інспекційного відвідування були, зокрема норми Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (далі - Конвенція Міжнародної організації праці).
У постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а міститься правовий висновок про те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Частиною п'ятою статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Верховний Суд в ухвалі від 06.04.2021 у цій справі зазначає: «Питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами…Зважаючи на контекст, у якому в частині четвертій статті 4 Закону №877-V вжито термін «закон», цю правову норму, ураховуючи її конструкцію, необхідно розуміти так, що нею наводиться виключний і остаточний перелік питань, які у межах правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю), встановлюються саме законами. Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону №877-V питання, які пов'язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку… Норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. Також, законодавець не пов'язує підставу проведення інспекційного відвідування з обов'язковістю наявної інформації у таких джерелах стосовно конкретної особи, оскільки такі висновки віднесено до компетенції керівника органу контролю за результатами здійсненого ним аналізу наявної інформації.. Таким чином, належною підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ начальника ГУ Держпраці від 20.08.2018 №1947-П...Положення частини одинадцятої статті 4 Закону № 877-V вимагають від ГУ Держпраці здійснювати контролюючий захід у присутності ФОП або уповноваженої ним особи, та не визначає заборони контролюючому органу розпочати проведення інспекційного відвідування з умови якщо в подальшому такий захід здійснювався у присутності особи, щодо якої здійснюються заходи контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи щодо участі позивача у проведенні інспекційного відвідування суд зазначає, що незважаючи на те, що захід державного контролю розпочато без участі позивача, у подальшому позивач надавав письмові пояснення, документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, тобто сприяв проведенню інспекційного відвідування.
Що стосується доводів позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування, суд зазначає, що інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 проведено на підставі наказу начальника ГУ Держпраці від 20.08.2018 №1947-П та направлення для проведення інспекційного відвідування № 1773 від 20.03.2018. Таким чином, у інспекторів праці були підстави для проведення інспекційного відвідування позивача.
З огляду на вищезазначене, суд відхиляє доводи позивача про протиправність дій відповідача, в частині наведених у заяві про збільшення позовних вимог мотивів, щодо проведення інспекційного відвідування. Разом з тим, надання оцінки дій відповідача при проведенні інспекційного відвідування здійснюється і при вирішенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу. Вимоги позову про визнання протиправними дій Головного управління Держпраці у Львівській області спрямовані на призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.08.2018 № 1947П та направлення на проведення позапланової перевірки від 20.08.2018 № 1773 задоволенню не підлягають.
При вирішенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 р. № ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 1228590 грн. суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради фізичною особою - підприємцем 24.08.2007, перебуває з 01.01.2012 на спрощеній системі оподаткування 2-ї групи (кількість найманих працівників 9 чол).
Між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Кристал Дизайн Груп» 05 червня 2018 року укладено договір суборенди № 005, предметом якого є частина приміщення площею 164 кв.м., яке розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою проводилось інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця.
Згідно матеріалів справи зазначене примішення орендують та використовують, окрім ОСОБА_1 також ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), основний КВЕД 14.19 Виробництва іншого одягу й аксесуарів, ФОП ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_4 , основний КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів), ФОП ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_5 , КВЕД 47.51 Роздрібна торгівлі текстильними товарами в спеціалізованих магазинах (основний), КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів), ФОП ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_6 , основний КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів) ФОП ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_7 , основний КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів), ФОП ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_8 , КВЕД 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах (основний), КВЕД 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів.
Між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (підрядник) 06.07.2018 укладено договір підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи, визначені у п.2.1 цього договору щодо виготовлення наступної продукції із матеріалів замовника: весільні сукні (надалі «продукція»), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи (п.1.1). Підрядник зобов'язується забезпечити замовнику необхідні умови для ознайомлення з виконанням робіт, які включають в себе і перевірку технологічних процесів (п.4.6). Згідно п.4.8. зазначеного договору роботи за цим договором будуть виконуватись працівниками підрядника та залученими ним третіми особами.
В ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 встановлено допуск до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу наступних працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
На запит представника позивача ФОП ОСОБА_2 повідомила, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_17 11.05.2000, було укладено цивільно-правові угоди.
До матеріалів справи долучено копії відповідних цивільно-правових угод укладених ФОП ОСОБА_2 з вищезазначеними фізичними особами (а.с. 86-115 Т.1).
Крім того, до матеріалів справи долучені письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 надані ФОП ОСОБА_2 , у яких зазначені фізичні особи підтвердили, що під час проведення інспекційного відвідування перебували за адресою його проведення та виконували роботи на підставі цивільно-правової угоди для ФОП ОСОБА_2 . Натомість, письмові пояснення про стажування у ФОП ОСОБА_31 були написані на пропозицію інспектора праці. Разом з тим, жодних робіт для ФОП ОСОБА_31 вони не виконували, жодного стажування у позивача вони не проходили.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що обставини щодо порушення вимог законодавства про працю, встановлені під час проведення інспекційного відвідування, спростовані при розгляді справи долученими доказами. Позивач при проведенні інспекційного відвідування надав письмові пояснення про те, що він не використовує працю зазначених у акті фізичних осіб, не має укладених з ними цивільно-правових угод. Натомість інспектори праці не перевірили зазначені доводи. При розгляді справи встановлено, що позивач не є єдиним суборендарем приміщення, за адресою якого проводилось інспекційне відвідування. Суборендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є також, і зокрема, ФОП ОСОБА_2 , а виявлені при проведенні інспекційного відвідування працівники виконували роботу за цивільно-правовими договорами для ФОП ОСОБА_2 . Крім того, між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 06.07.2018 укладено договір підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, за умовами якого роботи за цим договором виконуються працівниками ФОП ОСОБА_2 та залученими нею третіми особами.
Покликання відповідача на те, що такі цивільно-правові угоди було укладено вже після проведення інспекційного відвідування є недоведеними. Інспектори праці не встановили усіх наявних суборендарів приміщення, не провели повно та всебічно захід державного контролю - інспекційне відвідування суб'єкта господарювання.
Таким чином, фактичні дані щодо допуску позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору не є встановленими, а накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу є неправомірним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, не спростовано аргументи позивача. Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 р. № ЛВ912/463/АВ/ФС
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі сплати судового збору за вимогою про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а за іншою вимогою - покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018 р. № ЛВ912/463/АВ/ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 1228590 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл.Міцкевича, 8) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 8810 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Крутько О.В.