справа № 380/24002/21
20 квітня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р. П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій просить:
- визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні до стажу роботи судді (27 років 9 місяців 28 днів) позивачу роботу заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому (3 роки) та начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів управління юстиції Львівської області (3 роки), завідувача юридичним відділом Рівненської облдержадміністрації і секретаріату обласної Ради (3 роки, 7 місяців 8 днів), навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка (2 роки 5 місяців), а також строкову військову службу (2 роки) та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду віл 07.10.2020 у справі № 380/6686/20 і з урахуванням наведеного стажу відмову у проведенні перерахунку з 19.02.2020 та виплаті позивачу довічного грошового утримання як судді у відставці, на підставі даних довідки Львівського апеляційного суду № 07.20/302/2020 від 13.03.2020, яка знаходиться в пенсійній справі, з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи судді (27 років 9 місяців 28 днів) позивачу роботу заступником начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому (3 роки), завідувачем юридичним відділом Рівненської облдержадміністрації і секретаріату обласної Ради (3 роки 7 місяців 8 днів), навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка (2 роки 5 місяців), а також строкову військову службу (2 роки), та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6686/20 із урахуванням наведеного стажу зобов'язати провести перерахунок та виплату позивача довічного грошового утримання, як судді у відставці, на підставі даних довідки Львівського апеляційного суду № 07.20/302/2020 від 13.03.2020, яка знаходиться в пенсійній справі з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення відповідачем перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 07.20/302/2020 від 13.03.2020 виданої Львівським апеляційним судом застосовано відсоткове визначення у розмірі 64 % суддівської винагороди. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не враховано його стаж роботи заступником начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому, завідувачем юридичним відділом Рівненської облдержадміністрації і секретаріату обласної Ради, а також періоди навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка та період проходження військової служби. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою від 17.12.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 17.01.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (за вх. № 11044 від 07.02.2022), в якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям у відставці становить 27 років 09 місяців 28 днів. Враховуючи зазначений стаж на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6685/20 вже проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з 19.02.2020 виходячи з розміру 64 %. Стверджує, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховується лише стаж роботи на посаді судді. Відповідач також заперечив наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка, періоду проходження військової служби, а також стажу роботи заступником начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому та завідувачем юридичного відділу Рівненської облдержадміністрації і секретаріату обласної ради, оскільки, на його думку, вказані періоди зараховуються тільки до стажу для призначення на посаду судді, а не безпосередньо до суддівського стажу, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 26.12.2016 як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6685/20, яке набрало законної сили 23.12.2020, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неперерахування ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 07.20/307/2020 від 13.03.2020 року, виданої Львівським апеляційним судом та здійснити його виплату з урахуванням сплачених сум.
У свою чергу, на виконання вищезазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок призначеного позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і застосував показник відсоткового співвідношення, передбачений частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402), у розмірі 64 %.
Не погоджуючись із розміром застосованого показника відсоткового співвідношення до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 11.06.2021 № 7019-5678/Г-52/8-1300/21 повідомило позивача, про відсутність підстав для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у більшому відсотковому розмірі.
Також відповідач листом від 24.09.2021 № 13575-12591/Г-52/8-1300/21 повідомив позивача про виплату заборгованості, яка виникла на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6685/20.
Позивач вважає бездіяльність Головного управління ПФУ у Львівській області щодо відмови йому в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправною, відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п'ятої).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 137 Закону № 1402-VІІІ (у редакції, чинній на дату звільнення позивача з посади судді у відставку) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Статтею 141 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 12.02.2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» та рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016 встановлено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналогічні положення також містяться у ч. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.
Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII, в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону № 1402-VIII, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
При цьому, будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15.12.1992 (Закон № 2862-ХІІ) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Як слідує з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 05.30/137/16 від 23.12.2016 загальний розмір такого стажу позивача становить 36 років 10 місяців 04 дні, який включає такі періоди роботи:
- студент юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка (половина навчання) з 25.08.1977 по 28.09.1982 (02 роки 05 місяців 00 днів);
- народний суддя Гощанського районного народного суду Рівненської області з 20.06.1982 по 24.02.1992 (09 років 08 місяців 04 дні);
- заступник начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів);
- завідувач юридичного відділу Рівненського облдержадміністрації Рівненської обласної Ради народних депутатів з 01.09.1992 по 20.07.1994 (01 рік 10 місяців 19 днів);
- завідувач юридичного відділу секретаріату обласної Ради з 20.07.1994 по 15.12.1995 (01 рік 04 місяці 25 днів);
- завідувач юридичного відділу секретаріату обласної державної адміністрації з 15.12.1995 по 09.04.1996 (00 років 03 місяці 24 дні);
- начальник відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області з 08.05.1996 по 02.11.1998 (02 роки 05 місяців 24 днів);
- суддя Апеляційного суду Львівської області з 01.11.1998 по 23.12.2016 (18 років 01 місяць 22 дні).
Отже, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів) та начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області з 08.05.1996 по 02.11.1998 (02 роки 05 місяців 24 днів) в силу приписів абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ, у редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді, зараховуються позивачу до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивача про наявність підстав зарахування до стажу роботи судді періодів роботи ОСОБА_1 на посадах заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому та завідувача юридичним відділом Рівненської облдержадміністрації і секретаріату обласної Ради, з покликанням на рішення Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 9901/805/18, з огляду на таке. У зазначеному рішенні, Верховний Суд дійшов до висновку, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. На момент призначення позивача на посаду судді Закон «Про статус суддів» не передбачав зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, як і не передбачав цього Закон «Про судоустрій і статус суддів» на дату набрання ним чинності та на момент звільнення у відставку позивача. Відтак, обставини у справі № 9901/805/18 та у цій справі не є аналогічними, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Таким чином, при встановленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 слід враховувати: період роботи на посаді народного судді Гощанського районного народного суду Рівненської області (09 років 08 місяців 04 дні), період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), період роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), період роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області (18 років 01 місяць 22 дні).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмови відповідача у зарахуванні до стажу роботи судді позивачу строкової військової служби (2 роки) і навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка та зобов'язання відповідача зарахувати такі до стажу роботи судді, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з пунктом 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 34 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Період проходження військової служби ОСОБА_1 з 07.05.1973 по 31.05.1975 підтверджується записом у трудовій книжці позивача (запис № 3), а також військовим квитком серії НОМЕР_1 .
Таким чином, ураховуючи дату призначення позивача на посаду судді (01.11.1998), суд доходить висновку про те, що період проходження військової служби позивачем та половина строку навчання за денною формою у Львівському національному університеті ім. І. Франка підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що половина періоду навчання на юридичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка та період проходження військової служби зараховуються тільки для призначення на посаду судді, а не безпосередньо до суддівського стажу, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді.
Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що стаж роботи позивача, який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці включає такі періоди: період роботи на посаді народного судді Гощанського районного народного суду Рівненської області (09 років 08 місяців 04 дні), період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), період роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), період роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області (18 років 01 місяць 22 дні), половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні) становить 35 років 03 місяці 20 днів.
Як вже встановлено судом зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Під час розгляду даної справи судом з'ясовано, що відповідачем на виконання рішення суду у справі № 380/6685/20 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, який обраховано в розмірі 64 % від грошового утримання діючого судді.
При цьому, у листі та у відзиві представник відповідача посилається на положення ст. 142 Закону України № 1402-VIII, якими зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Разом з цим, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
Таке право позивача підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 380/6685/20, яке набрало законної сили 23.12.2020.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, ст. 142 Закону №1402-VIII установлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже, на переконання суду, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково, з різних законів.
А тому, з урахуванням вказаних вище приписів ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, слідує, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача має бути враховано, крім періоду роботи на посаді судді та на посаді судді народного судді, період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), період роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області (18 років 01 місяць 22 дні), а також додатково стаж роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення (2 роки 00 місяців 00 днів), половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні).
При цьому суд зазначає, що визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону № 1402-VIII (50 і більше) не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання позивача, визначеного на підставі норм Закону № 1402-VIII, є більшим, ніж розмір його довічного грошового утримання, визначеного на підставі Закону від 07.07.2010 № 2453-VI.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення таких шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до стажу роботи судді позивачу періоду роботи позивача на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), періоду роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні) та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), період роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні) та провести перерахунок довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці з 19.02.2020 на підставі даних довідки Львівського апеляційного суду № 07.20/302/2020 від 13.03.2020 з урахуванням до стажу роботи судді періоду роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), періоду роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), періоду проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні), та провести виплату, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, сума сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області незарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 періоду роботи позивача на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), періоду роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді період роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), період роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), період проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні).
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з 19.02.2020 на підставі даних довідки Львівського апеляційного суду № 07.20/302/2020 від 13.03.2020 з урахуванням до стажу роботи судді періоду роботи на посаді начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Управління юстиції Львівської області (02 роки 05 місяців 24 дні), періоду роботи на посаді заступника начальника управління юстиції Рівненського облвиконкому з 25.02.1992 по 31.08.1992 (00 років 06 місяців 06 днів), половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (02 роки 05 місяців 00 днів), періоду проходження військової служби з 07.05.1973 по 31.05.1975 (02 роки 00 місяців 24 дні), та провести виплату, з урахуванням виплачених сум.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. П. Качур