Справа № 703/3891/21
2/703/321/22
19 квітня 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 703/3891/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 з підстав відсутності за місцем проживання понад шість місяців.
У обгрунтування позову зазначив, що він є власником будинку АДРЕСА_1 .
У цьому будинку зареєстрована, але з 2015 року фактично не проживає відповідач по справі - ОСОБА_2 .
Оскільки відповідач в добровільному порядку не знімається з реєстрації з належного позивачу будинку, вважає, що її належить визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням в судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, позов задоволити та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У зв'язку з відсутністю відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, шляхом виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, та провести заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу житлових правовідносин та захисту права власності.
Згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 12 січня 2021 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 06 листопада 2021 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина на яку видано вказане свідоцтво складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2021 ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу №4726 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ОСОБА_2 з 25 грудня 2004 року зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно довідки та актів квартального комітету №11 Смілянської міської ради від 20 жовтня 2018, 28 жовтня 2019 та 18 листопада 2021 року в належному позивачу будинку зареєстрована ОСОБА_2 , але з 2015 року не проживає та особистих речей не має.
Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, що мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються ним для особистого проживання й вправі розпоряджатися цією власністю за своїм розсудом.
Аналогічні норми містяться і в ст. 319 ЦК України, відповідно до частини 1 якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Право користування будинком виникло у відповідача на підставі дозволу попереднього власника. У відповідності до ст. 319, 328, 346 ЦК України після зміни власника будинку законні підстави для користування ним у ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Статтею 7 наведеного Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору з відповідача на користь держави необхідно стягнути 908 грн. 00 коп. судового збору.
На підставі 319, 391, 405 ЦК України, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: І.Я. Биченко