Справа № 703/616/22
3/703/366/22
19 квітня 2022 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Будки Смілянського району Черкаської області, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 20 січня 2022 року близько 10 год. 00 хв. ухилялась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей, внаслідок чого дітей було вилучено та направлено до патронатної сім'ї.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 достовірно знала, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, що підтверджується її підписами у протоколі. Своїм підписом вона, також, засвідчила правильність даних про її особу, в тому числі і місця проживання.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання, хоча достовірно знала про перебування справи на розгляді у суді, не з'явилась в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як направлену на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судом, також, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, суд враховує, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 360639 від 09 лютого 2022 року, фотокартками з місця події, актом обстеження умов проживання від 08.02.2022, клопотанням служби у справах дітей від 09.02.2022. Не заперечувала викладені в протоколі обставини і ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, що приєднані до матеріалів справи.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена повністю.
Як передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідності з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь її вини, сімейний та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшує чи обтяжує відповідальність, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн., оскільки судом не встановлено підстав для її звільнення від сплати цього збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя І.Я. Биченко