справа № 380/24586/21
19 квітня 2022 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не складення подання до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно із квитанцією № ПН1459181 від 06.08.2020 в сумі 6285,00 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 6285,00 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №ПН1459181 від 06.08.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна нею сплачено за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак кошти в сумі 6285,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. Оскільки позивачу відмовлено у формуванні подання добровільно, вона звернулась із цим позовом до суду.
Ухвалою від 21.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9703 від 03.02.2022), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що громадян, які придбавають житло вперше, звільнено від сплати судового збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Відтак вважає, що питань про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Зазначив, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова № 866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку № 1740 від 03.11.1998. Оскільки позивачем не надано жодних доказів, передбачених підпунктами «в» та «г» п. 15-2 Порядку № 1740, вважає, що відсутні підстави для формування подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Копію ухвали від 21.12.2021 третя особа отримала 21.12.2021 на електронну адресу, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи пояснень на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Суд розглянув матеріали позовної заяви, відзиву на позовну заяву, дослідив подані сторонами письмові докази та встановив таке.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Моя країна»» (продавець) та позивачем (покупець) 06.08.2020 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (п. 1 Договору).
Згідно з п. 3 Договору продаж квартири вчинено за 628504,67 грн. Вказаний договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 2333.
Однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до Закону України «Про нотаріат» є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Відтак позивач був змушений сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 6285,00 грн, підтвердженням чого є копія квитанції № ПН 1459181 від 06.08.2020.
Оскільки житло позивачем придбавалось вперше, він, керуючись п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 18.10.2021 щодо повернення помилково (безпідставно) сплачених коштів як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Утім листом за вих. № 1300-5604-8/96359 від 27.10.2021 позивачу відмовлено у задоволенні його вимог та повідомлено про підстави такої відмови. Зокрема зазначено, що 26.09.2020 набрала чинності Постанова № 866 від 23.09.2020, якою внесено зміни до Порядку № 1740 від 03.11.1998. Згідно з пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Оскільки долучені до заяви документи не підтверджують, на думку відповідача, факту придбання позивачем нерухомого майна вперше, то відсутні підстави для формування подання про повернення коштів як помилково сплачених.
Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 276325516 від 23.09.2021.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства (п. 10 Порядку № 787).
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору відповідачем не надано.
Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Отже, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше як на підставу для відмови позивачу в формуванні подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованим.
Суд при вирішенні справи враховує аналогічну правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 (адміністративне провадження № К/9901/412/17), від 30.01.2018 у справі № 819/1667/17 (адміністративне провадження № К/9901/400/17), від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17 (адміністративне провадження № К/9901/396/17), від 19.06. 2018 у справі № 607/14722/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45763/18), від 13.12.2018 у справі № 813/969/17 (адміністративне провадження № К/9901/30016/18).
Оцінюючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати позивачу подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» № 866 від 23.09.2020 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г».
Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (з урахуванням змін, внесених постановою № 866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Вказана постанова № 866 набрала чинності 26.09.2020.
Отже, суд вважає безпідставними посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в листі № 1300-5604-8/96359 від 27.10.2021 на постанову Кабінету Міністрів України № 866 від 23.09.2020 як на підставу для відмови позивачу в формуванні подання про повернення сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна, оскільки позивачем такий збір сплачено 06.08.2020, тобто до набрання чинності постановою № 866.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач - ОСОБА_1 - дійсно 06.08.2020 вперше придбав житло - квартиру № 167 за договором купівлі-продажу квартири від 06.08.2020, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, який підлягає поверненню.
Разом з цим, оскільки Порядком № 787 передбачено, що таке подання до відповідного головного управління Казначейства подається саме платником, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача подати до казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відтак суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6285,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № ПН1459181 від 06.08.2020.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не складення подання до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про повернення ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплаченого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно із квитанцією № ПН 1459181 від 06.08.2020 в сумі 6285,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області(79016 м.Львів вул.Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6285 (шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 00 коп, сплаченого згідно з квитанцією № ПН 1459181 від 06.08.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м.Львів вул.Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М