справа № 380/6391/22
20 квітня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 12 вересня 2018 року компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 10 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 за 2014-2018 роки;
- зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 за 2014-2018 роки;
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2481 гривня.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору.
Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, пункт перший частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.
При цьому суддя зауважує, що законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.
У позовній заяві позивач заявляє такі позовні вимоги:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на день звільнення 12 вересня 2018 року компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 10 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 за 2014-2018 роки;
2) зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року № 702 за 2014-2018 роки.
Перша позовна вимога в контексті буквального тлумачення імперативних приписів пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не може вважатися такою, що безумовно стосується справ про стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 КАС України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення, на що безпосередньо вказує вже друга позовна вимога, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити (а не стягнути з відповідача) компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.
Тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена цією нормою, згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі на ці позовні вимоги не поширюється.
З огляду на наведене суддя уважає, що позовна заява містить позовні вимоги немайнового характеру, на які не поширюється пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», та за які позивач має сплатити судовий збір в розмірі, який становить 992,40 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлені позовні вимоги немайнового характеру у розмірі, який становить 992,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 992,40 грн.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.