Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3993/21
Номер провадження 2/711/397/22
14 квітня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Кондрацька Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
представника позивача - Лекіашвілі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
Позивач ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески у розмірі 84057,39 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 24295,65 грн., 3% річних у розмірі 6652,65 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 та № 1480 від 31.10.2007 забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки,встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Оскільки в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно по п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири. Лічильник обліку гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 відсутній, тому згідно п. 21 вищевказаних правил у разі відсутності у квартирі на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справлялася згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №244649664 від 16.02.2021 з 16.03.2008 одноосібним власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2008, серія та номер 799. Згідно відповіді на адвокатський запит ОСОБА_4 №232-01-10 від 16.01.2021 наданої Управлінням з питань державної реєстрації ЧМР, за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 16.01.2021 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 з 11.03.2008 по теперішній час, ОСОБА_2 з 26.11.2010 по теперішній час, а також неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Відповідачі своєчасно та у повному обсязі з січня 2013 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також не здійснювали внески за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та гідно рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2021 складає 84057,39 грн., що підтверджується листом-розрахунком по ОР № 30109025. Відповідачі, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, я саме: якісно, своєчасно та в повному обсязі. Відповідно до п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договором, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Оскільки боржники прострочили виконання грошового зобов'язання, позивачем на суму заборгованості було нараховано інфляційні витрати у розмірі 24295,65 грн. та 3% річних у розмірі 6652,65 грн. На підставі викладеного вище, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 84057,39 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 24295,65 грн. та 3% річних у розмірі 6652,65 грн., а всього 115005,69 грн.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/3993/21.
Ухвалою суду від 20.07.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
08.12.2021 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому просила застосувати до вимог визначений законодавством строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 був ОСОБА_7 , який загинув 13.09.2010. Після його смерті ні вона, ні ОСОБА_2 не вступали у спадщину, тому боргових зобов'язань перед позивачем не мають.
Ухвалою суду від 14.04.2022 провадження в частині позовних вимог ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_3 закрито.
У судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_8 позовні вимоги в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи повторно в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Основні засади організаційних, господарських відносин між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. (п. 2 ч. 1 ст. 5 цього ЗУ).
Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов'язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов'язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
За змістом ст.ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 та рішень Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 та № 1480 від 31.10.2007 надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно листа Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради № 232-01-10 від 16.01.2021, за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_1 з 11.03.2008 по теперішній час, ОСОБА_2 з 26.11.2010 по теперішній час, а також неповнолітні ОСОБА_5 з 12.03.2008 по теперішній час та ОСОБА_6 з 21.11.2017 по теперішній час. Вказана інформація перевірена та підтверджена судом довідками з відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.07.2021.
Таким чином, відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надає ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» за вищевказаною адресою.
Щодо відсутності укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 цього ж Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 2 ст. 7 «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), а також у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц.
Отже, з моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається з листа-розрахунку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 відповідачі з січня 2013 року не вносили плату за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2021 складає 84057,39 грн., крім того позивачем на вказану суму боргу були нараховані 3% річних за період прострочення платежів в розмірі 6652,65 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 24295,65 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила застосувати до вимог позивача визначений законодавством строк позовної давності.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з положеннями частини 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заборгованість, яку просить стягнути позивач, виникла в період з 01.01.2013 по 01.02.2021, а позов поданий 25.06.2021, тобто більш ніж через 3 роки від моменту порушення відповідачем права на отримання плати за надані послуги. Позовна давність не переривалась, відповідачами з січня 2013 не вносилась плата за комунальні послуги, позивач раніше не звертався до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
За таких обставин, суд вбачає підстави для відмови позивачу у задоволені позову про стягнення заборгованості за період з 01.01.2013 по 01.07.2018, у зв'язку із спливом позовної давності та відсутності поважних причин її пропущення.
При цьому, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески за період з 01.07.2018 по 01.02.2021 у розмірі 42134,46 грн. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати у розмірі 2259,14 грн. та 3% річних у розмірі 1457,02 грн.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення в рівних частках судовий збір у розмірі 2270,00 грн., тобто по 1135,00 грн. із кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 64, 66, 67, 68, 156, 162 ЖК України, ст.ст. ст.ст. 11, 15, 16, 264, 267, 360, 382, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273 , 280-282 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задоволити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: м. Черкаси, просп. Хіміків, 76,) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внески у розмірі 42134,46 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2259,14 грн. та 3% річних у розмірі 1457,02 грн., а всього 45850,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси) судовий збір у розмірі 1135,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00204033, місцезнаходження: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси) судовий збір у розмірі 1135,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 14.04.2022.
Головуючий: Н. М. Кондрацька