ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
04.10.07 Справа № 13/584
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Серговської філії м. Стаханов
до підприємства Брянківської виправної колонії № 11 Луганської області, м. Брянка
про стягнення 73 881 грн. 54 коп.
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Секретар судового засідання Савенко В.Ю.
Від позивача
Сенюта О.А. дов. № 40 від 04 січня 2007 р.
Від відповідача
Плешакова О.В. дов. № 24/4530 від 10.09.07 р.
У судовому засіданні 13.09.2007 р. була оголошена перерва до 10 год. 30 хв. 04 жовтня 2007 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з березня 2006 р. по лютий 2007 р. в сумі 67 134 грн. 41 коп., пені в сумі 4046 грн. 25 коп., втрат від інфляції 1876 грн. 30 коп., та 3 % річних -824 грн. 58 коп.
Позивач позов підтримав.
Відповідач позов визнає частково, посилаючись на те, що позивач не врахував оплату в сумі 15372 грн. 34 коп., в зв'язку з чим сума боргу становить 51762 грн. 06 коп.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов договору на користування електричною енергією № А2055 від 01 квітня 2002 року позивач за період з березня 2005 року по лютий 2007 р. поставив відповідачу електричну енергію на суму 293 839 грн. 82 коп. Факт одержання електричної енергії на зазначену суму відповідач визнає.
В наслідок неповної оплати одержаної електроенергії виник борг в сумі 67 134 грн. 41 коп.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 67 134 грн. 41 коп., нарахованої відповідно до п. 4.5. договору пені в сумі 4046 грн. 25 коп., та втрат від інфляції 1876 грн. 30 коп., 3 % річних -824 грн. 58 коп. нарахованих згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов визнає частково, в сумі основного боргу 51 762 грн. 06 коп., посилаючись на оплату ним боргу в сумі 15 372 грн. 34 коп., на підтвердження чого ним були надані платіжні доручення № 115, 112, 114, 113 від 27.03.2006 р.
Як вбачається з призначення платежу за зазначеними платіжними дорученнями оплачувалась електрична енергія спожита в лютому 2006 року, стягнення оплати за яку не є предметом спору, оскільки спірна сума утворилося в наслідок неналежної оплати електричної енергії спожитої з березня 2006 року.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріали справи, розрахунками та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -738 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з підприємства Брянківської виправної колонії № 11 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області Луганська область, м. Брянка вул.. Желєзняка 6 ідентифікаційний код 0860313 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Серговської філії м. Стаханов, вул.. Телефонна 8 ідентифікаційний код 26204102:
борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 67 134 грн. 41 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26030301291 у Стаханівському відділенні № 3114 ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 364092 код 26204102
пеню в сумі 4046 грн. 25 коп., втрати від інфляції 1876 грн. 30 коп., 3 % річних -824 грн. 58 коп., державне мито у сумі -738 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на поточний рахунок № 2600047134 в АППБ «АВАЛЬ»м. Київ, МФО 380805 код 26204102, наказ видати.
За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання повного тексту рішення
09.10.2007 р.