20 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2304/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та зобов'язання оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі паспорта-книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2022, у зв'язку із втратою паспорта громадянина України у формі типу ID-картки, ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області із заявою щодо оформлення нового паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
Листом УДМСУ у Волинській області від 25.01.2022 №Т-2/6/0701-22/0701.13/396-22 було фактично відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки з огляду на те, що заявою-анкетою від 12.06.2018 №1950165 позивачкою було надано згоду на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру України.
Позивач вважає, що не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки через релігійні переконання обмежує його права, відповідачем порушені нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, та не враховані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 10.03.2022 №0701.6-974/0701.6.3-22 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що 12.06.2018 за своїм добровільним волевиявленням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до ДП «Документ» для оформлення паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки та 26.08.2021 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивачем було подано заяву-анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 12.06.2018 №1950165 та від 26.08.2021 №19676790, які є одночасно згодою на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру України. Згоду на обробку персональних даних позивач посвідчила власним підписом.
Альтернативний вибір позивач вже зробив, оформивши паспорт громадянина України, надавши при цьому згоду на обробку персональних даних засобами ЄДДР, і УНЗР у Реєстрі відносно позивача вже сформовано (20030725-09727), який не змінюється при наступних операціях у Реєстрі, а тому побоювання позивача, що внесення персональних даних при оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки спричинить шкоду її приватному життю є необгрунтованими та очевидно надуманими.
Персональні дані про позивача вже внесені до ЄДДР при оформленні паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. А тому побоювання позивача, що внесення персональних даних при оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки спричинить шкоду її приватному життю є необгрунтованими та очевидно надуманими.
Вважає дії відповідача такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2018 ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки № НОМЕР_1 , строком дії до 23.06.2022.
05.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до УДМСУ у Волинській області із заявою, у якій, у зв'язку втратою паспорта у формі ІD-картки, просила виготовити новий паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Листом 25.01.2022 №Т-2/6/0701-22/0701.13/396-22 УДМСУ у Волинській області повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Пунктом 3 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 1 - 4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Суд звертає увагу, що 12.06.2018 ОСОБА_2 подала заяву-анкету № 1950165 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України, у зв'язку із чим позивачу було видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки.
Станом на 05.01.2022 - день звернення із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки, виданий ОСОБА_2 , був дійсним, строк його дії не закінчився.
Суд також наголошує, що нормами Закону № 5492-VI та Порядку № 302 не передбачена можливість обміну добровільно отриманого та діючого паспорта громадянина України у формі ІD-картки на паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, або ж відмови від добровільно отриманого та діючого паспорта громадянина України у формі ІD-картки, або ж одночасної наявності в особи паспорта громадянина України у формі ІD-картки та паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
Враховуючи вимоги пунктів 6, 100, 108 Порядку № 302, суд погоджується із доводами відповідача, що підстави для визнання недійсним, знищення чи обміну наявного у позивача паспорта у формі ІD-картки на паспорт у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відсутні, оскільки наявний у позивача паспорт на момент звернення був дійсним і придатним до використання, помилки в інформації, внесеній до нього, відсутні.
Відтак, оскільки на момент звернення 05.01.2022 паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки, виданий ОСОБА_2 , був дійсним, придатним до використання, помилки в інформації, внесеній до нього, відсутні, тому підстави для видачі позивачу ще одного паспорта у формі паспортної книжечки зразка 1994 року були відсутні.
Стосовно покликань позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, суд зазначає про таке.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 зазначено, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.
Крім того, за обставинами вказаної зразкової справи № 806/3265/17 позивач звернулася із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, і така заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання позивачка відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді УНЗР, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Разом з тим, за обставинами цієї справи щодо позивача ОСОБА_2 уже внесена інформація до Єдиного державного демографічного реєстру за її ж заявою, у вказаному Реєстрі щодо позивача є наявний УНЗР та їй видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки.
Отже, дана справа, з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини, не відповідає ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, тому викладені у вказаній постанові правові висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4, код ЄДРПОУ 37821586) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський