20 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1906/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максор Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Максор Груп» (далі - ТзОВ «Максор Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003220 від 01.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2021 представником ТзОВ «Максор Груп» було ввезено на митну територію України товар: одноразові гігієнічні дитячі підгузники, виготовлені з паперової маси, поглинаючий шар яких виготовлено з натуральної бавовни. На підтвердження заявленої у деклараціях митної вартості, а саме: Lupilu Pieluchy dzieciеce 3 54 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 46 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4+ 42 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 39 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 6 38 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 2 43 шт. - 8,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 33 шт. - 9,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 28 шт. - 9,00 PLN було надано наступні документи: митну декларацію №UA205140/2021/101524 від 01.12.2021; Specyfikacja faktury VAT 389/MAG/l 1/2021; CMR від 01.12.2021; Faktura VAT 389/MAG/l 1/2021; Faktura VAT 843 5F000096/0421; прибуткову накладну №ПН-0005282 від 20.09.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021; Cennik dla odbiorcow hurtowych від 01.11.2021; декларацію 21PL301010E1361381.
Однак, 01.12.2021 Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2, де зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: відповідно до п. 3.6 Генеральної угоди №7 від 01.06.2021 товар передається покупцеві на складі Chelm в термін до 15-ти днів з моменту отримання оплати від покупця, тобто без попередньої оплати відвантаження товару не можливе. До митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021, в призначенні платежу якого - оплата по контракту №7 від 01.06.2021, проте віднести даний платіж до оцінюваного товару не має можливості, оскільки в п. 1 Генеральної угоди про співробітництво предметом угоди є купівля-продаж товарів, а саме побутової хімії, памперсів, продовольчих товарів. Відповідно до п. 3.10 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 покупець несе відповідальність за знищення, втрату та погіршення якості товару від моменту підписання акту приймання-передачі та завантаження товару на транспортний засіб. Тобто ризик відповідальності за товар переходить від продавця покупцю ще на складі Chelm (п. 3.6. Генеральної угоди), при цьому в п. 2.1. цієї ж угоди зазначено умови поставки СРТ, що суперечить тлумаченню термінів Інкотермс 2010. Відповідно до п. 3.11 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 продавець зобов'язується надати на кожну партію товару сертифікат якості, проте такого документу не надано до митного оформлення. В закупівельній фактурі №8435F00096/0421 від 04.04.2021 від посередницької компанії JERONIMO MARTINS POLSKA.S.A та в прайс-листі від компанії LIDL sp.z o.o.sp.k. ціни та оцінюваний товар збігаються з цінами у фактурі №389/MAG/11/2021 від 30.11.2021, тобто відсутня торгова націнка між торговими операціями підприємств учасників.
В спростування вказаних доводів митного органу позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Посилання митниці на неподання декларантом додаткових документів, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, оскільки всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару були подані ТзОВ «Максор Груп» разом із декларацією під час митного оформлення товарів, а тому відповідним листом позивач повідомив, що додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів у товариства немає.
З метою досудового врегулювання спору 16.12.2021 ТзОВ «Максор Груп» зверталося із скаргою до Волинської митниці, однак відповідач листом від 23.12.2021 №7.3-15/7586 повідомив про неможливість скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 11.04.2022 представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав, повідомив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 №651, статті 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Максор Груп» подано МД №UA205140/2021/101093 на товар «Одноразові гігієнічні дитячі підгузники, виготовлені з паперової маси...» та перелік товаросупровідних документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»: 0271 пакувальний лист 389/MAG/11/2021, 0380 Рахунок-фактура (інвойс) 389/MAG/11/2021, 0730 Автотранспортна накладна б/н, 0862 Декларація про походження товару 389/MAG/11/2021, 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару 3642870, 3003 Бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару 8435F0096/0421.
На етапі перевірки правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем товару було з'ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: відповідно до п. 3.6 Генеральної угоди №7 від 01.06.2021 товар передається покупцеві на складі Chelm в термін до 15-ти днів з моменту отримання оплати від покупця, тобто без попередньої оплати відвантаження товару не можливе. До митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021, в призначенні платежу якого - оплата по контракту №7 від 01.06.2021, проте віднести даний платіж до оцінюваного товару не має можливості, оскільки в. п. 1 Генеральної угоди про співробітництво предметом угоди є купівля-продаж товарів, а саме побутової хімії, памперсів, продовольчих товарів. Відповідно до п. 3.10 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 покупець несе відповідальність за знищення, втрату та погіршення якості товару від моменту підписання акту приймання-передачі та завантаження товару на транспортний засіб. Тобто ризик відповідальності за товар переходить від продавця покупцю ще на складі Chelm (п. 3.6. Генеральної угоди), при цьому в п. 2.1. цієї ж угоди зазначено умови поставки СРТ, що суперечить тлумаченню термінів Інкотермс 2010. Відповідно до п. 3.11 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 продавець зобов'язується надати на кожну партію товару сертифікат якості, проте такого документу не надано до митного оформлення. В закупівельній фактурі №8435F00096/0421 від 04.04.2021 від посередницької компанії JERONIMO MARTINS POLSKA.S.A та в прайс-листі від компанії LIDL sp.z o.o.sp.k. ціни та оцінюваний товар збігаються з цінами у фактурі №389/MAG/11/2021 від 30.11.2021, тобто відсутня торгова націнка між торговими операціями підприємств учасників.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: банківський платіжний документ, який має відношення до даного митного оформлення; виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; прайс-лист виробника товару.
Представник відповідача вказує, що декларант відмовився від надання додаткових документів, про що повідомив митницю листом №80/11-1 від 01.12.2021.
У зв'язку з ненаданням позивачем на запит митного органу документів, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості/митну вартість, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Вказує, що згідно частини першої статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Згідно статті 68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна грунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» по товару, заявленому до митного оформлення згідно МД №UA209170/2021/86356 від 01.11.2021 - на підставі цінової інформації наявної в митного органу на рівні - 2, 21 Дол. США/кг. Правомірність використання вказаної інформації визначена п. 5 Методичних рекомендацій №476.
Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 01.12.2021 №UA205140/2021/000097/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, а тому слугувало підставою для написання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З наведених підстав відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
01.12.2021 до митного оформлення за ЕМД №UA205140/2021/101093 ТзОВ «Максор Груп» подано товар «Однаразові гігієнічні дитячі підгузники, виготовлені з паперової маси, поглинаючий шар яких виготовлено з натуральної бавовни - Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 3, 54 шт. в упаковці) - 1000 шт, 250 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 4, 46 шт. в упаковці) - 1440 шт, 360 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 4+, 42 шт. в упаковці) - 1300 шт., 325 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 5, 39 шт. в упаковці) - 1800 шт., 450 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 6, 38 шт, в упаковці) - 1344 шт., 336 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 2, 43 шт. в упаковці) - 1056 шт., 264 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 4, 33 шт. в упаковці) - 300 шт., 75 картонних коробок; Lupilu Pieluchy dzieciece (Розмір 5, 28 шт. в упаковці) - 330 шт., 110 картонних коробок. Виробник: Lidl sp. z о.о. sp.k. EU/PL Торговельна марка Lupilu» (а. с. 7).
На підтвердження заявленої у деклараціях митної вартості, а саме: Lupilu Pieluchy dzieciеce 3 54 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 46 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4+ 42 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 39 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 6 38 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 2 43 шт. - 8,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 33 шт. - 9,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 28 шт. - 9,00 PLN було надано наступні документи: митну декларацію №UA205140/2021/101524 від 01.12.2021; Specyfikacja faktury VAT 389/MAG/l 1/2021; CMR від 01.12.2021; Faktura VAT 389/MAG/l 1/2021; Faktura VAT 843 5F000096/0421; прибуткову накладну №ПН-0005282 від 20.09.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021; Cennik dla odbiorcow hurtowych від 01.11.2021; декларацію 21PL301010E1361381.
Однак, Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021.
В оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: відповідно до п. 3.6 Генеральної угоди №7 від 01.06.2021 товар передається покупцеві на складі Chelm в термін до 15-ти днів з моменту отримання оплати від покупця, тобто без попередньої оплати відвантаження товару не можливе. До митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021, в призначенні платежу якого - оплата по контракту №7 від 01.06.2021, проте віднести даний платіж до оцінюваного товару не має можливості, оскільки в п. 1 Генеральної угоди про співробітництво предметом угоди є купівля-продаж товарів, а саме побутової хімії, памперсів, продовольчих товарів. Відповідно до п. 3.10 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 покупець несе відповідальність за знищення, втрату та погіршення якості товару від моменту підписання акту приймання-передачі та завантаження товару на транспортний засіб. Тобто ризик відповідальності за товар переходить від продавця покупцю ще на складі Chelm (п. 3.6. Генеральної угоди), при цьому в п. 2.1. цієї ж угоди зазначено умови поставки СРТ, що суперечить тлумаченню термінів Інкотермс 2010. Відповідно до п. 3.11 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 продавець зобов'язується надати на кожну партію товару сертифікат якості, проте такого документу не надано до митного оформлення. В закупівельній фактурі №8435F00096/0421 від 04.04.2021 від посередницької компанії JERONIMO MARTINS POLSKA.S.A та в прайс-листі від компанії LIDL sp.z o.o.sp.k. ціни та оцінюваний товар збігаються з цінами у фактурі №389/MAG/11/2021 від 30.11.2021, тобто відсутня торгова націнка між торговими операціями підприємств учасників.
З огляду на вказане, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні - 2,21 Дол. США/кг за МД UA209170/2021/86356 від 01.11.2021.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003220 від 01.12.2021.
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 01.12.2021.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ТзОВ «Максор груп» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин першої - другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до митних органів із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «одноразові гігієнічні дитячі підгузники, виготовлені з паперової маси, поглинаючий шар яких виготовлено з натуральної бавовни» та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності: відповідно до п. 3.6 Генеральної угоди №7 від 01.06.2021 товар передається покупцеві на складі Chelm в термін до 15-ти днів з моменту отримання оплати від покупця, тобто без попередньої оплати відвантаження товару не можливе. До митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021, в призначенні платежу якого - оплата по контракту №7 від 01.06.2021, проте віднести даний платіж до оцінюваного товару не має можливості, оскільки в п. 1 Генеральної угоди про співробітництво предметом угоди є купівля-продаж товарів, а саме побутової хімії, памперсів, продовольчих товарів. Відповідно до п. 3.10 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 покупець несе відповідальність за знищення, втрату та погіршення якості товару від моменту підписання акту приймання-передачі та завантаження товару на транспортний засіб. Тобто ризик відповідальності за товар переходить від продавця покупцю ще на складі Chelm (п. 3.6. Генеральної угоди), при цьому в п. 2.1. цієї ж угоди зазначено умови поставки СРТ, що суперечить тлумаченню термінів Інкотермс 2010. Відповідно до п. 3.11 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 продавець зобов'язується надати на кожну партію товару сертифікат якості, проте такого документу не надано до митного оформлення. В закупівельній фактурі №8435F00096/0421 від 04.04.2021 від посередницької компанії JERONIMO MARTINS POLSKA.S.A та в прайс-листі від компанії LIDL sp.z o.o.sp.k. ціни та оцінюваний товар збігаються з цінами у фактурі №389/MAG/11/2021 від 30.11.2021, тобто відсутня торгова націнка між торговими операціями підприємств учасників.
Згідно Закону України «Про Митний тариф України» класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно УКТ ЗЕД до коду 96190081 00 відносяться гігієнічні прокладки і тампони, дитячі пелюшки і підгузки та аналогічні вироби, з будь-якого матеріалу.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем надано митну декларацію №UA205140/2021/101524 від 01.12.2021; Specyfikacja faktury VAT 389/MAG/l 1/2021; CMR від 01.12.2021; Faktura VAT 389/MAG/l 1/2021; Faktura VAT 843 5F000096/0421; прибуткову накладну №ПН-0005282 від 20.09.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021; Cennik dla odbiorcow hurtowych від 01.11.2021; декларацію 21PL301010E1361381.
Як вбачається з Cennik dla odbiorcow hurtowych від 01.11.2021, вартість ввезеного товару становить: Lupilu Pieluchy dzieciеce 3 54 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 46 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4+ 42 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 39 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 6 38 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 2 43 шт. - 8,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 4 33 шт. - 9,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce 5 28 шт. - 9,00 PLN.
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, саме за такою ціною компанія Lidl sp.z.o.o.sp.k. реалізовує вказаний вище товар, в тому числі і відправнику - компанії «ANPIO P.Buczak M.Bacik».
В подальшому ТзОВ «Максор Груп» було придбано даний товар у компанії «ANPIO P.Buczak M.Bacik» за наступними цінами: «Lupilu Pieluchy dzieciеce «3» 54 шт. - 10,0 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «4» 46 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «4+» 42 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «5» 39 шт. -10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «6» 38 шт. - 10,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «2» 43 шт. - 8,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «4» 33 шт. - 9,00 PLN; Lupilu Pieluchy dzieciеce «5» 28 шт. - 9,00 PLN, що підтверджується Specyfikacja faktury VAT 389/MAG/l 1/2021, Faktura VAT 389/MAG/l 1/2021 та Faktura VAT 8435F000096/0421, тобто саме про таку ціну домовлено сторонами контракту та оплачено контрагенту платіжним дорученням №3642870 від 19.09.2021.
Щодо посилання митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару про те, що «відповідно до п. 3.6 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 товар передається покупцеві на складі Chelm в термін до 15-ти днів з моменту отримання оплати від покупця, а подане до митного оформлення платіжне доручення в іноземній валюті №07 від 19.09.2021 в призначенні платежу якого зазначено «оплата по контракту №7 від 01.06.2021», не відноситься до оцінюваного товару, оскільки предметом Генеральної угоди є купівля-продаж товарів, а саме побутової хімії, памперсів, продовольчих товарів» слід зазначити, що сторони контракту погодили здійснювати оплату з відстрочкою платежу по факту реалізації придбаного товару, відтак документ про оплату за товар Волинській митниці надано не було. Разом з тим, платіжне доручення №07 від 19.09.2021 на суму 98 460 zl підтверджує здійснення післяплати по попередній поставці між цими ж сторонами за товар, який вже було реалізовано ТзОВ «Максор Груп».
Крім того, щодо тверджень відповідача в рішенні про коригування митної вартості про те, що «Відповідно до п. 3.10 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 покупець несе відповідальність за знищення, втрату та погіршення якості товару від моменту підписання акту приймання-передачі та завантаження товару на транспортний засіб, тобто ризик відповідальності за товар переходить від продавця покупцю ще на складі в Chelm, (п. 3.6 Генеральної угоди), при цьому в п. 2.1 цієї ж угоди зазначено умови поставки СРТ, що суперечить тлумаченню термінів Інкотермс 2010» суд зазначає, що сторони мають право використовувати в договорі будь-які умови, відмінні від передбачених Інкотермс.
У Генеральній угоді зазначаються базисні умови перевезення за умовами СРТ, однак в п. 3.10 деталізовано порядок переходу відповідальності за знищення чи втрату товару. В офіційному поясненні Міжнародної торгової палати до правил Інкотермс зазначено, що сторони при укладенні договору можуть використовувати умови поставки, відмінні від викладених в офіційній редакції правил. А офіційні коментарі до Інкотермс передбачають, що будь-яке положення, яке міститься в правилах Інкотермс, не може мати застосування, якщо сторони в контракті передбачили інші умови за питаннями, регульованими правилами.
Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні про коригування митної вартості товару митний орган посилається на Іноктермс 2010, в той час, як сторони при укладенні Генеральної угоди та під час здійснення господарських операцій за даною угодою керуються та використовують правила Інкотермс 2020.
Також суд зауважує, що відповідачем в оскаржуваному рішення не вказано, яким саме чином виявлені розбіжності перешкоджають оформленню товару за обраним декларантом методом, оскільки надані до митного оформлення документи повинні досліджуватись у їх сукупності, а тому наявність певних недоліків в одному документі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару.
Щодо посилання Волинської митниці на те, що «відповідно до п. 3.11 Генеральної угоди про співробітництво №7 від 01.06.2021 продавець зобов'язаний надати на кожну партію товару сертифікат якості, проте такого документу не подано до митного оформлення» суд зазначає, що у відповідності до статті 53 МК України сертифікат якості не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару.
Крім того, сертифікат якості товару не містить жодного цифрового значення, на підставі якого митний орган міг би дійти висновку про невідповідність задекларованої вартості товару її дійсним показникам.
Разом з цим, відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28, товар по коду УКТ ЗЕД 96190081 00 (гігієнічні прокладки і тампони, дитячі пелюшки і підгузки та аналогічні вироби, з будь-якого матеріалу) не містяться в переліку товарів, які мають проходити обов'язкову сертифікацію якості, тому наявність даного документ не є обов'язковою, оскільки не стосується числового значення ціни товару та жодним чином не впливає на визначення митним органом митної вартості товару, тому це не призвело до неправильного визначення вартості товару, по-друге, цей документ не встановлює як прямо, такі опосередковано, вартість товару.
Крім того, варто зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови виконання замовлення, порядок передачі товару, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Водночас, за умовами контракту оплата за товар повинна здійснюватися переказом грошових коштів на рахунок продавця на умовах післяоплати по факту реалізації придбаного товару. Оскільки на момент митного оформлення ввезеного на митну територію України позивачем товару оплата за нього проведена не була, то платіжні доручення про оплату товару митниці не подавались.
У розумінні статті 53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнанім задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару.; тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.
Щодо твердження відповідача про те, що «в закупівельній фактурі №8435F000096/0421 від 04.04.2021 від посередницької компанії JERONIMO MARTINS POLSKA.S.A. та в прайсі від компанії Lidl sp.z.o.o.sp.k. ціни на оцінюваний товар збігаються з цінами у фактурі М389/МАG/11/2021 від 30.11.2021, тобто відсутня торгова націнка між торговими операціями підприємств учасників» суд зазначає, що торгова націнка на дані рекламні продукти, а саме одноразові гігієнічні дитячі підгузники Lupilu Pieluchy dzieciеce не нараховується для швидкого продажу в Україні та відповідно отримання прибутку після продажу. Цінова знижка це встановлене суб'єктами господарювання зменшення базової ціни товару, яке може мати місце з метою стимулювання та підвищення зацікавленості підприємств у придбанні їх продукції; розмір знижки залежить від багатьох факторів - характеру угоди, умов постачання і платежу, взаємовідносин з покупцями, кон'юнктури ринку в момент укладання угоди та іншого^ при розробці знижок враховуються інтереси як покупця, так і продавця.
Крім того, як вказує позивач, укладена між ТзОВ «Максор Груп» та «ANPIO P.Buczak M.Bacik» Генеральна угода про співробітництво №7 від 01.06.2021 розрахована на тривалу співпрацю і на великий обсяг поставки; специфікації, які укладались на кожну поставку, при визначенні ціни враховували кон'юнктуру ринку, а тому, неможливо вважати, що знижка на товар надана безпідставно.
Щодо посилань відповідача у рішення про коригування митної вартості товару на ту обставину, що «митна вартість товару визначено резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на рівні 2,21 Дол.США/кг за МД UA209170/2021/86356 від 01.11.2021» та на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, з врахуванням положень статті 64 МК України, суд вказує, що визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні 1,21 дол. США/кг не підтверджено ніякими розрахунками такого вартісного показника та не надано письмових доказів на підтвердження митної вартості товарів, схожих із імпортованим суду не надано.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06.10.2020 у справі № 825/472/17, від 27.02.2019 у справі №814/1647/16, від 26.03.2019 у справі № 814/921/17.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
В даному випадку митним органом ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні в ході судового розгляду даної справи не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.
Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021 лише зазначено, що митна вартість товару за резервним методом визначена на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, однак не зазначено жодного конкретного документу, яким керувався митний орган при взятті за основу даних про ціну товару, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся також не наведено.
Також суд зауважує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2021 у справі №815/4256/16.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару «одноразові гігієнічні дитячі підгузники, виготовлені з паперової маси, поглинаючий шар яких виготовлено з натуральної бавовни», натомість відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб'єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003220 від 01.12.2021.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 4962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.01.2022 №1403.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду даного позову позивачу необхідно було сплатити судовий збір як за дві взаємопов'язаних позовні вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003220 від 01.12.2021), тобто у розмірі 2 481,00 грн.
Проте, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 2 481,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481,00 грн.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі в сумі 2 481,00 грн, який сплачений платіжним дорученням від 31.01.2022 №1403 та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці №UA205140/2021/000097/2 від 01.12.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/003220 від 01.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максор Груп» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 54, ідентифікаційний код юридичної особи 42042472) судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський