м. Вінниця
20 квітня 2022 р. Справа № 120/10943/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Військової частини НОМЕР_1 зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість за шкоду, завдану ним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час виконання обов'язків військової служби, у загальному розмірі 155143,45 грн., а тому, з метою стягнення з останнього відповідної суми заборгованості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, при цьому, зазначену ухвалу від 04.10.2021 року ним отримано 19.10.2021 року особисто, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв'язку з чим, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами на підставі частини 6 статті 162 КАС України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та на час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.12.2015 року, він перебував у відрядженні та виконував службові обов'язки.
Так, 24 грудня 2015 року ОСОБА_1 вчинено діяння, що мало ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого від 28 березня 2017 року про закриття кримінального провадження за № 12015240160001124 за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та направленням копії цієї постанови начальнику районного відділення поліції для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не був складений органом внутрішніх справ.
Як встановлено постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2020 року, під час службової поїздки, ОСОБА_1 порушив п.п.2.3 "б", 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не врахував дорожню обстановку, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_2 , чим наніс істотної шкоди громадянину ОСОБА_2 , в розмірі 253337 грн. 44 коп. В подальшому відшкодування частини вказаної шкоди в розмірі 153337 грн. 44 коп. було покладено на військову частину НОМЕР_1 , а частину у розмірі 100000 на Моторно (транспортне) бюро України.
Зокрема, постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2020 року, встановлено, що ОСОБА_3 під час службової поїздки вважався таким, що виконував обов'язки військової служби. Поряд з цим, керував транспортним засобом, незареєстрованим у встановленому порядку, без державних номерних знаків, а також з не застрахованою цивільно-правовою відповідальністю. Таким чином, фактично допустив правопорушення, передбачені частиною 6 статті 121, частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). При цьому, рухаючись в напрямку міста Кам'янця-Подільського виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення передньої лівої частини "Nissan Terano 2" з передньою лівою частиною автомобіля "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в напрямку міста Хмельницький (назустріч), чим порушив п.п.2.3 "б", 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 124 КУпАП.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 676/145/19 від 9 жовтня 2020 року, зміненим постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2020 року, задоволено позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_1 , третя особа - Міністерство оборони України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
07 червня 2021 року Військовою частиною НОМЕР_1 виконано постанову Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2020 року у справі № 676/145/19 шляхом оплати на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 155143 гривень 45 копійок за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 під час виконання ним обов'язків військової служби 24 грудня 2015 року.
При цьому, ОСОБА_1 добровільно не відшкодував завдану з його вини шкоду, із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 виключений з 01.08.2017 року та направлений до нового місця служби - Ямпільський районний військовий комісаріат Вінницької області. В зв'язку з тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань, виконання військового обов'язку та ведення військового обліку" Ямпільський районний військовий комісаріат Вінницької області переформовано, відомості щодо проходження на даний час ОСОБА_1 військової служби відсутні.
Таким, чином днем виникнення підстав, що дають Військовій частині НОМЕР_1 права на пред'явлення вимог до ОСОБА_4 , є день сплати грошових коштів на виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 24.12.2020 року у справі № 676/145/19, а саме 07 червня 2021 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та заявленим позовним вимогам, суд враховує таке.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає Закон України від 03.10.2019 №160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі по тексту - Закон №160-IX).
За змістом статті 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Відповідно до положень статті 3 Закону №160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.
За загальним правилом встановленим частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 4 Закону України №160-ІХ встановлено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Положеннями статті 12 Закон №160-ІХ передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, під час службової поїздки 24.12.2015 року, ОСОБА_1 порушив п.п.2.3 "б", 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не врахував дорожню обстановку, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем "Mitsubishi Pajero", д.н.з. НОМЕР_2 , чим наніс істотної шкоди громадянину ОСОБА_2 . Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Тобто, відповідач, під час виконання службових обов'язків, керуючи транспортним засобом, вчинив ДТП, внаслідок якої завдав третій особі матеріальну шкоду в сумі 155143 гривень 45 копійок.
Військовою частиною НОМЕР_1 виконано постанову Хмельницького апеляційного суду від 22.12.2020 року у справі № 676/145/19 шляхом оплати на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 155143 гривень 45 копійок за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 під час виконання ним обов'язків військової служби 24 грудня 2015 року.
За встановлених обставин та відповідно до вищенаведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати Військовій частині НОМЕР_1 завдану шкоду в загальному розмірі 155 143,45 грн.
Доказів відшкодування військовій частині завданої матеріальної шкоди в розмірі 155 143,45 грн. відповідач суду не надав.
Крім того, суд зауважує, що в ході розгляду справи судом не встановлено щодо відповідача обставин, що виключають матеріальну відповідальність, передбачених статтею 9 Закону України №160-ІХ.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що спірну суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 155143,45 грн.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в сумі 155143,45 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто сорок три гривні сорок п'ять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна