м. Вінниця
19 квітня 2022 р. Справа № 120/526/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 19.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.02.2022 року.
03.02.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог.
08.02.2022 року третьою особою подано пояснення на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року відкладено підготовче судове засідання на 01.03.2022 року.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України та з метою запобігання загрози життю, здоров'ю та безпеки учасників процесу адміністративна справа знята з розгляду. Про дату, час та місце наступного засідання вирішено повідомити сторони та третю особу додатково.
04.04.2022 року сторін та третю особу повідомлено про розгляд даної адміністративної справи 19.04.2022 року в приміщенні Вінницького окружного адміністративного суду.
В судове засідання 19.04.2022 року позивач, представники відповідача та третьої особи не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка учасників справи у судове засідання за умови що їх належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає його проведенню.
Враховуючи належне повідомлення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення підготовчого засідання у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи та поданими сторонами заявами по суті справи, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів, які є необхідними для належного розгляду та вирішення даної справи, з огляду на наступне.
Як слідує із матеріалів справи, зокрема із наданих позивачем розрахункових листів про виплату суддівської винагороди, в спірний період із січня по грудень 2021 року її розмір обчислено виходячи з приписів абз. 5 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, з урахуванням величини прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника коштів нижчого рівня - територіальні управління ДСА України.
Статтею 149 Закону № 1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21 зазначив, що виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач (ТУ ДСА України) як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік).
Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам потрібно з'ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач).
При цьому, Верховним Судом зазначено, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду, відповідно до ст. 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Суд Касаційної інстанції вказав, що в іншому випадку, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
Відповідно, наведені міркування касаційного суду були викладені у тій площині, щоб зорієнтувати суди попередніх інстанцій на те, які юридично значимі факти потрібно з'ясувати для правильного вирішення спору і застосування ефективного способу захисту порушеного права.
Аналогічний висновок із цього приводу був викладений і у іншій постанові Верховного Суду у справі № 360/503/21 від 30.11.2021 року.
Отже, із урахуванням норм ст. 148-149 Закону № 1402-VIII, ст. 22-23 Бюджетного кодексу України та процитованих висновків Верховного Суду у справах № 400/2031/21, № 360/503/21, при розгляді цієї справи виникла необхідність додаткового дослідження обставин, пов'язаних із причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду та, у зв'язку із цим, можливого вирішення процесуального питання щодо визначення належного відповідача/відповідачів у цій справі.
Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України суд постановляє ухвалу про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів.
Відтак, з метою з'ясування участі ДСА України у правовідносинах щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди у спірному розмірі, суд доходить висновку про наявність підстав для витребування у відповідача інформації у формі пояснень та письмових доказів, які її підтверджують, дослідження якої дасть можливість встановити, що стало причиною обчислення та виплати позивачу суддівської винагороди із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді величиною 2102 грн., а саме чи було такою причиною:
1) недостатність коштів (бюджетних асигнувань) для обчислення та виплати суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2021 року (2270 гривень);
2) застосування норми абзацу 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” при наявності бюджетних асигнувань, достатніх для нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 гривень.
Необхідність витребування додаткових доказів згідно п. 4 ч. 6 ст. 181 КАС України є підставою для оголошення перерви в підготовчому засіданні.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КАС України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно ч. 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи те, що передбачені ч. 2 ст. 173 КАС України завдання підготовчого провадження на даний час ще невиконане, суд вважає необхідним продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів для належної підготовки справи для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 4,9, 44, 49, 52, 72,73, 80, 205, 223, 248, 256 КАС України суд, -
Витребувати у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області:
1) інформацію про те, чи передбачав затверджений на 2021 рік для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області кошторис видатків та щомісячний розпис видатків, обсяг фінансування витрат на виплату суддівської винагороди достатньо коштів (бюджетних асигнувань) для обчислення та виплати суддівської винагороди позивачу, як судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021 рік (2270 грн.) (тобто, чи виділено головним розпорядником (Державною судовою адміністрацією України) Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Вінницькій області достатньо коштів для обчислення та виплати позивачу у період із січня по грудень 2021 року суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.);
2) Інформацію у формі пояснень та її документальне підтвердження про те, чи могла б бути виплачена суддівська винагорода ОСОБА_1 у період із січня по грудень 2021 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2021 рік (2270 грн.) за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в затвердженому на 2021 рік кошторисі та щомісячному розписі видатків.
Витребувані докази надати суду в строк до 03.05.2022 року.
Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 03.05.2022 року 10:45 год. в залі судового засідання №6 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця.
Продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович