Ухвала
про залишення скарги без руху
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 137/34/18
провадження № 51- 1051 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання (далі - касаційна скарга) засудженого ОСОБА_4 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 09 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 листопада 2021 року,
встановив:
11 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_4 від 23 лютого 2022 року, яка по суті є касаційною скаргою, у якій він не погоджується із судовими рішеннями обох судових інстанцій в частині його засудження та призначення покарання у виді позбавлення волі, однак при цьому, ним не наведено належних обґрунтувань щодо незаконності та необґрунтованості судових рішень, підстав перегляду судових рішень та не вказано конкретні вимоги до суду касаційної інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням засудженому строку для усунення недоліків на таких підставах.
У пунктах 4 і 5 ч.2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак, як убачається зі змісту скарги, засуджений вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 не погоджуючись з судовими рішеннями щодо нього, копії яких ним надано до скарги, зазначає прохання про справедливий перегляд кримінального провадження Верховним Судом та прийняття Верховним Судом зваженого рішення, при цьому не вказує конкретну вимогу до суду касаційної інстанції, в частині скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, з урахуванням положень ст.436 КПК.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Крім того, засуджений у скарзі не зазначив, з якої саме підстави, визначеної ст. 438 КПК вважає за необхідне переглянути судові рішення в касаційному порядку. При цьому, ОСОБА_4 не погоджується із судовими рішеннями обох судових інстанцій в частині його засудження та призначення покарання у виді позбавлення волі, однак не наводить належних обґрунтувань щодо незаконності та необґрунтованості судових рішень та не вказує, які норми КПК та Кримінального кодексу України (далі - КК) не дотримано судами першої й апеляційної інстанцій при постановленні судових рішень, що могло вплинути або вплинуло на їх законність та обґрунтованість.
Крім того, із наявного в касаційній скарзі відбитку штемпеля убачається, що 23 лютого 2022 року через адміністрацію Хмельницького слідчого ізолятора ОСОБА_4 подав скаргу на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 09 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, яка згідно відбитку штемпелю на конверті засобу поштового зв'язку була направлена до Суду 02 квітня 2022 року. Однак, при цьому засуджений у скарзі не зазначає того, в який саме час було вручено йому копію ухвали апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, у зв'язку з чим Суд позбавлений можливості визначити вчасність подання ним касаційної скарги відповідно до положень ст.426 КПК, з моменту отримання ним копії цього судового рішення, зокрема, обчислення строку, який минув 08 лютого 2022 року.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_4 .
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, при цьому засуджений не зазначив у скарзі про участь чи не бажання брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 09 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 листопада 2021 року залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3