Постанова від 19.04.2022 по справі 487/1255/22

Справа № 487/1255/22

Провадження № 1-кс/487/1053/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2022 м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 16.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152020000467 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2022 року прокурор Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12022152020000467, звернувся з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене 16.04.2022 майно, а саме стріляну гільзу з маркуванням 38/64, вилучену за актом вилучення речей, заборонених для зберігання в ІТТ, складеним інспектором-черговим ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Миколаївській області, що передані органу досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання зазначив що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022152020000467 від 16.04.2022 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

16.04.2022 о 07 год. 05 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.04.2022 інспектором-черговим ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Миколаївській області складено акт вилучення речей, заборонених для зберігання в ІТТ, згідно якому в кармані штанів затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено стріляну гільзу з маркуванням 38/64, яку останній переховував у одязі та яку не було виявлено під час проведення слідчим особистого обшуку ОСОБА_4 . Зазначений акт вилучення з паперовим конвертом, з опечатаною у ньому гільзою від патрону, надано органу досудового розслідування.

З метою забезпечення завдань кримінального провадження, з метою недопущення зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, просив накласти арешт на вказаний предмет.

До судового засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву, якою заявлене клопотання підтримав, судовий розгляд якого просив провести за його відсутності.

Розгляд клопотання було проведено за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч.1 ст.177 КПК України.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022152020000467 від 16.04.2022 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Так, ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу на посаді начальника відділення телекомунікаційних систем регіонального центру зв'язку та інформаційних систем ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.04.2022 приблизно о 04:00 год., знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи свій виниклий злочинний умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_5 , з пістолету марки ПМ серії НОМЕР_1 , здійснив три постріли в тулуб та кінцівки ОСОБА_5 , у тому числі один постріл в шию ОСОБА_5 , спричинивши тим самим тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного поранення шиї з ушкодженням судин, в результаті чого ОСОБА_5 помер на місці.

16.04.2022 о 07 год. 05 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.04.2022 інспектором-черговим ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Миколаївській області складено акт вилучення речей, заборонених для зберігання в ІТТ, згідно якому в кармані штанів затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено стріляну гільзу з маркуванням 38/64, яку останній переховував у одязі та яку не було виявлено під час проведення слідчим особистого обшуку ОСОБА_4 . Зазначений акт вилучення з паперовим конвертом, з опечатаною у ньому гільзою від патрону, надано органу досудового розслідування.

Постановою заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 від 16.04.2022 року визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві

Постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , від 17.04.2022 року, вищевказані речі були визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедур.

Згідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені в ході обшуку речі мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки можуть містити докази вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Окрім того доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речових доказів та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме стріляну гільзу з маркуванням 38/64, вилучену 16.04.2022, за актом вилучення речей, заборонених для зберігання в ІТТ, складеним інспектором-черговим ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Миколаївській області.

Визначити місцем зберігання вищевказаного предмету - матеріали кримінального провадження №12022152020000467.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
104019891
Наступний документ
104019893
Інформація про рішення:
№ рішення: 104019892
№ справи: 487/1255/22
Дата рішення: 19.04.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна