Справа № 129/1934/20
Провадження по справі № 2/129/104/2022
"20" квітня 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швидкого О.В.,
без участі сторін розглянувши в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради Вінницькій області, Гайсинської районної державної адміністрації, треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,
установив:
04.08.2021 р. до Гайсинського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кунянської сільської ради, Гайсинської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
06.08.2021 р. - надіслано запити нотаріусам Гайсинського нотаріального округу про надання спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар'янівка Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_3 .
19.08.2021 р. - 16.09.2021 р. - отримано відповіді на запити від нотаріусів Гайсинського нотаріального округу.
24.02.2021 р. до Гайсинського районного суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради, Гайсинської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
22.07.2021 р. до Гайсинського районного суду надійшла заява та уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради, Гайсинської районної державної адміністрації, треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, в якій позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) на території Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області в умовних кадастрових гектарах 2,01 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 ;свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , яку він прийняв, 17.07.2009 р. державним нотаріусом Гайсинської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 547/2009 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно; спадкоємцями за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є: позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка 30.06.2010 р. подала заяву державному нотаріусу Гайсинського районного нотаріального округу про відмову від прийняття спадщини за заповітом та за законом; внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї тітки ОСОБА_4 позивачу від працівників ПОП «СП «Колос» стало відомо, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівник та новоприбулий член КСП «Колос» відповідно до п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», за життя набула право на земельну частку (пай) та була включена до списку осіб, яким на підставі п.1 Розпорядження Гайсинської РДА від 06.05.2000 р. за № 216 «Про видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай)» вирішено видати сертифікати на право на земельну частку (пай) в розмірах і вартості земельного паю, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 17.09.1996 р. № 415 по КСП «Колос» с. Куна, однак померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за життя не отримала сертифікат на земельну частку (пай) на території Кунянської сільської ради в умовних кадастрових гектарах 2,01 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у зв'язку з пропуском в процесі виготовлення, реєстрації та видачі сертифікатів;24.06.2002 р. № 655/02-31 державний нотаріус Гайсинської державної нотаріальної контори своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавиці ОСОБА_3 на земельну ділянку та відсутністю відомостей (інформації) про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. У зв'язку із чим позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини та звернувся за захистом свого порушеного права до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність, вимоги задовільнити повністю (а.с.180).
Представник відповідача Гайсинської міської ради в судове засідання не з'явився, письмово позовні вимоги визнав повністю, справу просив розглядати у його відсутність (а.с.83, 111).
Представник відповідача Гайсинської РДА Вінницької області в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання, в якому просила справу розглянути у їх відсутність, при розгляді справи покладалася на розгляд суду (а.с.82).
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, подав до суду пояснення на позовну заяву, просив справу розглянути у їх відсутність, при розгляді справи покладався на розгляд суду (а.с.102-104).
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги задовільнити (а.с.87).
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, ґрунтуючись на наступних підставах.
Доведено, що внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить у тому числі право на земельну частку (пай) на території Кунянської сільської ради в умовних кадастрових гектарах 2,01 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості); спадкоємцями цієї спадщини за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 ; померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за життя не отримала сертифікат на земельну частку (пай) на території Кунянської сільської ради в умовних кадастрових гектарах 2,01 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у зв'язку з пропуском в процесі виготовлення, реєстрації та видачі сертифікатів, хоча право на земельну частку (пай) в розмірі 2.01 умовних кадастрових гектарах в землях колективної власності колишнього КСП «Колос», розташованих на території Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, набула за життя;24.06.2002 р. № 655/02-31 державний нотаріус Гайсинської державної нотаріальної контори своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавиці ОСОБА_3 на земельну ділянку та відсутністю відомостей (інформації) про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Відповідно до довідки Приватно-орендного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Колос» від 25.10.2021 р. № 41 ОСОБА_3 була членом КСП «Колос».
Як свідчить протокол зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» с.Куна Гайсинського району Вінницької області від 28.01.2000 р. зборами визнано, що 58 громадян, в тому числі і ОСОБА_3 (під номером 4), є новоприбулими членами КСП «Колос», мають право на земельну частку (пай) у землях, переданих до колективної власності, вирішено звернутися до районної державної адміністрації з проханням видати зазначеним громадянам сертифікати на право на земельну частку (пай) за розміром і вартістю паю, затвердженого розпорядженням від 17.09.1996 р.
Розпорядженням Гайсинської районної державної адміністрації № 415 від 17.09.1996 р. затверджено розрахунок вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) в площі сільськогосподарських угідь, що передані у колективну власність КСП «Колос» с.Куна згідно додатку, видати сертифікати на право на земельну частку (пай) громадянам співвласникам колективної власності згідно списку; відповідно до додатку до розпорядження голови РДА від 17.09.1996 р. № 415 вартість земельної частки (паю) становить 7084 грн., розмір - 2,01 га.
Розпорядженням Гайсинської районної державної адміністрації № 216 від 06.05.2000 р. вирішено видати 58 особам - членам КСП «Колос», в тому числі і ОСОБА_3 , сертифікати на право на земельну частку (пай) в розмірах і вартості земельного паю, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 17.09.1996 р. № 415 по КСП «Колос» с.Куна, районному відділу земельних ресурсів забезпечити виготовлення, реєстрацію і видачу сертифікатів в установленому порядку.
Таким чином, відповідно до Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), Указів Президента «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», Закону України «Про встановлення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ОСОБА_3 отримала право на земельну частку (пай), як член КСП «Колос» с.Куна; в ході розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, яке проводилось відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року за №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організацiям", ОСОБА_3 отримала право на отримання земельної частки (паю) із сільськогосподарських угідь, що перебували у колективній власності КСП «Колос» с.Куна Гайсинського району Вінницької області, як член зазначеного підприємства.
Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
Отже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на землю.
Пунктом 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відсутність будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI внесено зміни до ЗК України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, цим Законом змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру України.
Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Тобто, законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).
Відповідно до пунктів «б», «ґ» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
У пункті «а» статті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначається, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК України право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю в момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті; ч.5 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини; п.9 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну частку (пай).
На підставі вищенаведеного, суд з метою захисту спадкових та майнових прав позивача прийшов до висновку про задоволення його позовних вимог.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.328 ЦК України, ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України, керуючись ст.9, 10, 11, 81, 9,12,13,81,89,200,211,223,259, 263,264, 265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах 2,01 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мар'янівка Гайсинського району Вінницької області матері ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: