20 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/692/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції
на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2021 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2022
за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції
до Маківської сільської ради Маківської сільської об'єднаної територіальної громади
про звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлення способу його реалізації,
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції (далі - Банк, позивач, скаржник) звернулося 06.04.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 (повний текст постанови виготовлено 28.01.2022) зі справи № 924/692/21; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Крім того скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Касаційна скарга Банку не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом касаційного оскарження є рішення місцевого суду від 06.10.2021 та постанова апеляційного господарського суду від 21.01.2022. Отже, скаржником оскаржуються судові акти, передбачені пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України, та враховувати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що доводи позивача зводяться до цитування окремих положень: Законів України: "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про іпотеку", Цивільного кодексу України та ГПК України. Фактично Банк веде до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Скаржником не наводиться детального опису правовідносин у контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою з чітким посиланням на норму права - відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2021 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час звернення з позовом - 2021 рік] ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2021 році у справі № 924/692/21 подано позов про:1) звернення стягнення на предмет іпотеки (при цьому судовий збір за розгляд такої категорії спорів визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру); 2) встановлення способу його реалізації. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предмет іпотеки оцінено в 265 000 грн (пункт 2.2 договору іпотеки від 15.08.2008 № 192008/85/22РТ).
Рішенням місцевого суду від 06.10.2021, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 21.01.2022 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Банк оскаржує судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова вимога та одна немайнова вимога.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий та немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 7 950 грн [1,5 ціни позову х 200%] та за одну немайнову вимогу 4 540 грн [2 270 грн х 200%], а всього 12 490 грн.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд касаційної інстанції зазначає, що Банку необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 12 490 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
При цьому касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 291 ГПК України, за змістом якої особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги та доданих до неї документів на адресу Маківської сільської ради Маківської сільської об'єднаної територіальної громади (про що наявний Акт Касаційного господарського суду від 18.04.2022 № 29.1-11/126).
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга позивача зі справи № 924/692/21 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.10.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 зі справи № 924/692/21 залишити без руху.
2. Надати публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк