13 квітня 2022 року справа № 925/1842/21
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., у справі
за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Кам'янської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс"
про стягнення заборгованості у розмірі 244798,61 грн
Секретар судового засідання Клочков А.І.
Представники учасників справи:
Прокурор - Пидорич Д.М.
Позивач - Журіда А.О. (самопредставництво)
Відповідач - не з'явився
Обставини справи.
Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: м. Сміла, вул. Ю. Кондратюка, 25, Черкаська область, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, ідентифікаційний код 04060855, адреса місцезнаходження: м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 37, Черкаський район, Черкаська область, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс", ідентифікаційний код 42647162, адресою місцезнаходження якого є: м. Львів, вул. Староєврейська, 7А.
Предметом позову прокурора є майнова вимога до відповідача про стягнення заборгованості за договором про закупівлю від 04.05.2020 № 171 у розмірі 244798,61грн, у тому числі: 207457,20 грн попередньої оплати за товар, 13 879,73 грн пеня, 5848,58 грн 3% річних та 17613,10 грн інфляційні витрати. У позові прокурор просить судові витрати покласти на відповідача та стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури.
Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, зокрема обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором з поставки позивачу дизельного палива у кількості 8 970л і бензину А-92 у кількості 1 290 л та існування правових підстав для її стягнення з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №925/1842/21. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20 січня 2022 року о 11 год. 30 хв.
19.01.2022 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 116).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.01.2022 відкладено підготовче засідання на 08.02.2022 о 14 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.02.2022 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 01.03.2022 о 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 01.03.2022 відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2022 о 11 год. 00 хв.
29.03.2022 Виконавчий комітет Кам'янської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а. с. 148).
Ухвалою суду від 29.03.2022 відкладено розгляд справи на 13.04.2022 о 11 год. 00 хв.
13.04.2022 Виконавчий комітет Кам'янської міської ради подав до суду клопотання про приєднання до справи документів на підтвердження невиконання відповідачем зобов'язань станом на час розгляду справи та копій належним чином завірених документів на оприходування товару.
У судовому засіданні 13.04.2022 суд ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, відхилив клопотання позивача про приєднання документів до справи, оскільки при розгляді справи по суті позивач позбавлений права на подання додаткових доказів у справу.
Ухвали суду від 30.12.2021, від 20.01.2022, від 08.02.2022, від 01.03.2022 та від 29.03.2022 надіслані судом відповідачу на адресу місцезнаходження та на адресу, вказану в договорі про закупівлю від 04.05.2020 № 171, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, проте повернулися на адресу суду з довідками АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 106-115, 125-127, 137-139, 145-147).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не повідомив суду іншої адреси, копії ухвал суду від 30.12.2021, від 20.01.2022, від 08.02.2022, від 01.03.2022 та від 29.03.2022 вважаються врученими відповідачу відповідно 06.01.2022, 11.01.2022, 27.01.2022, 17.02.2022, 14.03.2022.
Крім того, з метою забезпечення прав відповідача 08.02.2022, 01.03.2022 та 29.03.2022 Господарський суд Черкаської області на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади в мережі Інтернет розмістив оголошення про виклик у судові засідання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" (а. с. 136, 144, 155-156).
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Проте, відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не подав.
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури Пидорич Дмитро Миколайович та представник позивача Журіда Андрій Олександрович у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач не направив свого представника у судове засідання 13.04.2022, не подав клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника.
Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 13 квітня 2022 року згідно частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1842/21.
Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд
04 травня 2020 року Виконавчий комітет Кам'янської міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" (постачальник) уклали договір про закупівлю №171 (а. с. 30-32), за умовами п. 1 якого постачальник зобов'язується протягом 2020 року та відповідно до умов, зазначених в договорі, передати замовнику товар на АЗС постачальника з використанням скетч-карток/талонів (бланків - дозволів внутрішнього обліку на відпуск товару), а замовник зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації додатку №1 до даного договору. Код товару ДК 021:2015-09130000-9-Нафта і дистиляти. Обсяги закупівлі товару за взаємною згодою сторін можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.
Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про таке:
п. 4.1 - загальна ціна цього договору становить 369 792,00 грн;
п.4.4 - сторони дійшли згоди, що постачальник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується приймати у власність та оплачувати вартість товару по ціні, яка встановлена постачальником та визначена у специфікації до даного договору;
п. 4.6 - дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку;
п. 5.4 - моментом виконання зобов'язань замовника перед постачальником по оплаті товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі;
п.6.2 - поставка за договором здійснюється постачальником цілодобово по скетч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника, перелік яких міститься в додатку №2 до договору. Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, термін дії бланку, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку;
п. 6.4 - строк передачі товару з дати укладення договору до 31.12.2020;
п.6.6 - місце поставки товару - АЗС постачальника, перелік яких міститься в додатку №2 до договору;
п.7.3.1 - постачальник зобов'язаний забезпечити передачу товару замовнику в кількості за якістю і на умовах, встановленими цим договором;
п. 11.1 - цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов'язань - до їх повного виконання;
п. 12.1 - зміни і доповнення до цього договору та тексти його додатків вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками сторін. Всі акти, додатки, доповнення до цього договору становлять його невід'ємну частину.
п. 13.1 - додаток №1 - специфікація;
п. 13.2 - додаток № 2-перелік заправних станцій.
У специфікації, що є додатку №1 до договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар на загальну суму 369 792, 00 грн з ПДВ у кількості: бензин А-92 (в талонах) - 1700 літрів на суму 32 742,00 грн ( 1л по ціні 19,25 грн) та дизельне паливо (в талонах) - 17500 літрів на суму 337 050,00 грн (1л по ціні 19,26 грн) (а. с. 33).
У додатку №2 до договору сторони визначили перелік заправних станцій (АЗС) за адресою місцезнаходження: Черкаська область, Кам'янський район, смт. Кам'янка, вул. Шевченка, 51а (а. с. 34).
23.07.2020 позивач та відповідач підписали додаткову угоду №1, згідно якої внесено зміни до п. 4.1 ціни договору. Відповідно до змін відповідач зобов'язався поставити позивачу товар на загальну суму 369 733, 80 грн з ПДВ у кількості: бензин А-92 (в талонах) - 1300 літрів на суму 26 286,00 грн ( 1л по ціні 20,22 грн) та дизельне паливо (в талонах): 2200 літрів на суму 42 372,00 грн (1л по ціні 19,26 грн) та 14 890 літрів на суму 301 075,80 грн (1 л по ціні 20,22 грн).
Відповідач, згідно з видатковими накладними № 150 від 04.06.2020 (а. с. 35) та №253 від 23.07.2020 (а.с. 36) передав позивачу талони, що підтверджують право на отримання у кількості: бензину А-92 (в талонах) - 1300 літрів та дизельного палива (в талонах)- 14 890 літрів, а дизельне паливо у кількості 2200 літрів відповідач не забезпечив скретч-картками/талонами.
На виконання умов договору Виконавчий комітет Кам'янської міської ради сплатив відповідачу кошти в розмірі 369 733,80 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №186 від 04.06.2020 на суму 23 112,00 грн, №261 від 28.07.2020 на суму 40 550,00 грн, №356 від 29.07.2020 на суму 175 711,80 грн, №383 від 29.07.2020 на суму 51 156,60 грн, №107 від 04.06..2020 на суму 19 260,00 грн, №130 від 29.07.2020 на суму 49 943,40 грн (а. с. 37-39).
Як зазначив прокурор у позовній заяві та у судовому засіданні, у Виконавчого комітету Кам'янської міської ради у процесі отримання нафтопродуктів за талонами на АЗС ТОВ "Вест Тетрол Маркет", визначеній у додатку №2 до договору, яка розташована за адресою: Черкаська область, Кам'янський район, смт. Кам'янка, вул. Шевченка, 51а, виявилося, що надані відповідачем талони не забезпечені товаром, що унеможливило заправку транспорту Виконавчого комітету Кам'янської міської ради.
17.12.2020 відповідач у листі за вих. № 1247 ( а.с. 46) повідомив Виконавчий комітет Кам'янської міської ради, що буде змінено інструмент обслуговування транспортних засобів замовників/покупців ТОВ "Транс Ойл Сервіс" на АЗС. Буде проведено поетапний обмін талонів, емітованих ТОВ "ІНТЕР КАРД", на паливні картки з лімітом відповідно до залишків неотриманих талонів без додаткової оплати за це.
31.12.2020 відповідач надав позивачу на заміну талонів пластикові картки, які позивач не зміг активувати та використати, що підтверджується копіями фіскальних чеків (а. с. 45).
12.01.2021 Виконавчий комітет Кам'янської міської ради надіслав на адресу ТОВ "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" претензію за вих. № 57/02-10 (а. с.51-52) з вимогою у 7-денний строк з дня отримання цієї претензії повернути кошти у розмірі 207 457,20 грн. за недопоставлений товар у кількості: бензин А-92 1290 літрів на суму 26 083,80 грн та дизельне пальне 8 970 літрів на суму 181 373,40 грн.
Відповідач на претензію, телефонні дзвінки не відповів та не повернув грошові кошти у розмірі 207 457,20 грн за недопоставлений товар у кількості: бензин А-92 1290 літрів на суму 26 083,80 грн та дизельне пальне 8 970 літрів на суму 181 373,40 грн.
12.01.2021 Виконавчий комітет Кам'янської міської ради звернувся до Смілянської місцевої прокуратури та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з листами за вих. №58/02-11 та №59/02-10 з повідомленнями про злочин, вчинений ТОВ "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" (а. с.47-48, 49-50).
21.01.2021 Смілянською місцевою прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021251230000007 по факту привласнення грошових коштів у сумі 207 457,20 грн шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" за ознаками злочину, передбаченого часиною 2 статті 191 Кримінального кодексу України (а. с. 57).
У зв'язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача Виконавчого комітету Кам'янської міської ради заборгованість за договором про закупівлю від 04.05.2020 № 171 у розмірі 244798,61грн, у тому числі: 207457,20 грн попередньої оплати за товар, 13 879,73 грн пеня, 5848,58 грн 3% річних та 17613,10 грн інфляційні витрати. У позові прокурор просив судові витрати покласти на відповідача та стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи суд доходить висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки товару на підставі укладеного між сторонами договору на закупівлю від 04.05.2020 № 171.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Пунком 6.2 Договору визначено, що поставка за договором здійснюється постачальником цілодобово по скетч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника, перелік яких міститься в додатку №2 до договору. Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, термін дії бланку, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
У додатку №2 до договору сторони визначили перелік заправних станцій (АЗС) за адресою місцезнаходження: Черкаська область, Кам'янський район, смт. Кам'янка, вул. Шевченка, 51а (а. с. 34).
У специфікації, що є додатку №1 до договору та у додатковій угоді №1 від 23.07.2020 відповідач зобов'язався поставити позивачу товар на загальну суму 369 733, 80 грн з ПДВ у кількості: бензин А-92 (в талонах) - 1300 літрів на суму 26 286,00 грн ( 1л по ціні 20,22 грн) та дизельне паливо (в талонах): 2200 літрів на суму 42 372,00 грн (1л по ціні 19,26 грн) та 14 890 літрів на суму 301 075,80 грн (1 л по ціні 20,22 грн).
З матеріалів справи суд установив, що сторонами підписано видаткові накладні № 150 від 04.06.2020 (а. с. 35) та №253 від 23.07.2020 (а.с. 36), які не є фактом передачі відповідачем позивачу товару, а лише підтверджують факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання у кількості: бензину А-92 (в талонах) - 1300 літрів та дизельного палива (в талонах)- 14 890 літрів, а дизельне паливо у кількості 2200 літрів у майбутньому.
Відповідач у встановлений договором строк до 31.12.2020 не виконав зобов'язань за договором з поставки товару: бензину А-92 та дизельного палива по талонам і карткам, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 207457,20 грн, стягнення якої і становить предмет майнових вимог прокурора до відповідача. Доказів своєчасного виконання зобов'язання з поставки товару чи повернення отриманих коштів за товар відповідач суду не надав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що борг відповідача перед позивачем складає 207457,20 грн за недопоставлений товар у кількості: бензину А-92 1290 літрів на суму 26 083,80 грн та дизельного пального 8 970 літрів на суму 181 373,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема не поставку товару відповідно до умов, укладеного між сторонами договору.
Тому вимога позивача про стягнення коштів у розмірі 207457,20 грн за недопоставлений товар підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не сплачена та не спростована, а отже підлягає до стягнення в судовому порядку.
У відповідності до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за договором на закупівлю від 04.05.2020 № 171 в розмірі 207457,20 грн за недопоставлений товар підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена, належним чином доведена та не спростована відповідачем.
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Відповідно до п. 8.2 договору сторона, яка порушила господарське зобов'язання , визначене чим договором та чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані збитки стороні чиї права або законні інтереси порушено.
Згідно п. 8. 4 договору сторони передбачили, що сплата постачальником штрафу та пені не звільняє його від обов'язку реально та належним чином виконати свої зобов'язання за цим договором та від обов'язку повністю відшкодувати замовнику усі збитки, завдані йому невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору. Штраф та пеня підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на підставі п. 8.4. договору та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України пеню у розмірі 13 879,73 грн (4296,92 грн +3103,33 грн+6479,48 грн); на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 5848,58 грн 3% річних за період з 01.01.2021 по 09.12.2021 та 17613,10 грн за період з січня по жовтень 2021 року інфляційних втрат .
Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов договору на закупівлю від 04.05.2020 №171 та додаткової угоди № 1 від 23.07.2020 і фактичних сум боргу, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.
Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді слід зазначити, що стаття 23 Закону України “Про прокуратуру” визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд установив, що прокурор звертався листом від 09.12.2021 №52-4668вих.21 до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради (а.с. 93-94), в якому просив позивача проінформувати прокурора про вжиті міською радою заходи з метою стягнення заборгованості в судовому порядку з відповідача.
Виконавчий комітет Кам'янської міської ради у листі від 10.12.2021 за вих.№2562/02-11 повідомив прокурору, що ТОВ "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" станом на 10.12.2021 не виконало умови договору про закупівлю від 04.05.2020 №171, повідомив, що направив 12.07.2021 прокурору всі необхідні матеріали для підготовки позову до суду, просив посприяти у вирішенні питання про стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку (а.с. 95).
Зволікання виконавчого комітету міської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом в подальшому може призвести до спливу строків позовної давності та втрати можливості стягнення до бюджету коштів.
Тому бездіяльність Виконавчого комітету Кам'янської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду стосовно захисту інтересів держави, оскільки Виконавчий комітет Кам'янської міської ради впродовж тривалого часу не забезпечує стягнення з відповідача належних міській раді грошових коштів за до поставлений товар.
Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Тому підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
За подання позову до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 3671,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.12.2021 №2395.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позовні вимоги прокурора задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3671,98 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" (ідентифікаційний код 42647162, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Староєврейська, 7А) на користь Виконавчого комітету Кам'янської міської ради (ідентифікаційний код 04060855, адреса місцезнаходження: м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 37, Черкаський район, Черкаська область) заборгованості за договором про закупівлю від 04.05.2020 № 171 у розмірі 244 798,61 грн (двісті сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім гривень 61 копійку), у тому числі: 207 457,20 грн (двісті сім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 20 копійок) попередньої оплати за товар, 13 879,73 грн (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 73 копійки) пені, 5 848,58 грн (п'ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 58 копійок) 3% річних та 17 613,10 грн (сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 10 копійок) інфляційних втрат.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" (ідентифікаційний код 42647162, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Староєврейська, 7А) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) 3671,98 грн (три тисячі шістсот сімдесят одну гривню 98 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2022.
Суддя А.І. Гладун