вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
19 квітня 2022 року м. Тернопіль Справа № 921/50/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.,
розглянув в судовому засіданні клопотання без номера від 14.04.2022 (вх.№2306) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА», м.Тернопіль
про залишення позовної заяви без руху
у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр", м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", м.Тернопіль
про стягнення 2491312,47грн,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Відповідно до частини 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів судом не здійснюється.
Зміст поданого клопотання.
14.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА» вдруге подано клопотання без номера від 14.04.2022 (вх.№2306) про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" без руху, посилаючись на порушення норм ст.ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач вказує, що ним не було отримано копії позовної заяви без номера від 13.01.2022 (вх.№53 від 18.01.2022) із додатками, про що також свідчать матеріали справи. Наведене позбавило відповідача можливості надати свої заперечення проти позову, що, у свою чергу, унеможливило забезпечення принципу змагальності сторін та порушило право Товариства на судовий захист.
Короткий зміст обставин справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр", м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області звернувся 13.01.2022 (згідно з накладною відділення поштового зв'язку на поштове відправлення №2331000746065) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", м.Тернопіль, про стягнення 2466117,40грн боргу та 25195,07грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №188 від 16.08.2021 в частині здійснення повної оплати за отриманий товар.
Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 10.03.2022 закрито підготовче провадження, судове засідання призначено на 05.04.2022, яке пізніше було відкладено на 19.04.2022.
05.04.2022 на адресу господарського суду 05.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА» було подано клопотання без номера від 05.04.2022 (вх.№2086) про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" без руху, посилаючись на відсутність доказів надіслання позовних матеріалів на адресу Товариства.
У задоволення клопотання від 05.04.2022 судом відмовлено, про що виненсено ухвалу від 05.04.2022.
Згідно з повторно поданим клопотанням без номера від 14.04.2022 (вх.№2306) відповідач зазначає, що згідно з поштовим відправленням №2331000746065 така кореспонденція надіслана не відповідачу у справі, а Господарському суду Тернопільської області.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому ГПК України, а у випадках, коли ГПК України такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч.3 ст.169 ГПК України).
Оскільки процесуальним законом не встановлено процедурного порядку розгляду клопотання про залишення позову буз руху після відкриття провадження у справі, тому подане клопотання суд вирішує в судовоиу засіданні.
Мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.
Відповідно до пункту 1 часини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З урахуванням викладеного, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у цій накладній зазначена правильно.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися описи вкладення, а також чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
В матеріалах справи міститься оригінал опису вкладення в цінний лист №2331000746065 на ім'я відповідача, котрий засвідчений відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку 13 січня 2022 року із проставленням підпису відповідальної особи - працівника поштового зв'язку.
Відповідач у своєму клопотанні вказує, що належними доказами надіслання листа є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкт поштового зв'язку, які надають поштові послуги, а також зазначається дата, вид та вартість відповідної послуги. при цьому посилається на п.п.19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.
З цього приводу суд відзначає, що фіскальний чек підтверджує лише факт надання послуг поштового зв'язку, тобто їх оплату та є за своєю суттю розрахунковим документом, проте не є доказом, що свідчить про надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, натомість наявність опису вкладення у цінний лист надає можливість пересвідчитися у тому, які саме документи, котрі додані позовної заяви були направлені.
Як вбачається з оригіналу опису вкладення в цінний лист №2331000746065, в ньому, серед іншого, зазначено вартість наданої послуги, дата, об'єкт поштового зв'язку та адресат - відповідач у справі.
Згідно з відстеженням поштового відправлення №2331000746065 на офіційному веб сайті АТ «Укрпошта», яке отримано судом, з'ясовано, що таке поштове відправлення надіслано 13.01.2022 поштовим відділенням №10 м. Гнівань та вручене 17.01.2022.
Також судом з'ясовано, що згідно з експрес накладною, яка міститься у справі за цим же номером №2331000746065, позов з додатками надіслано іншому адресату - Господарському суду Тернопільської області, про що також зазначає відповідач у своєму клопотанні.
Слід зазначити, що 17.03.2022 на електронну адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання без номера (вх.№1796 від 18.03.2022) про надання можливості представнику ознайомитися із матеріалами справи №921/50/22 та зробити з них фотокопії, котре було задоволено, про що свідчить розписка адвоката Яворського А.В. від 31.03.2022 на клопотанні.
Зважаючи на надання судом можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи, останній зміг отримати фотокопії всіх документів позовної заяви, а, відтак, суд вважає, що у такий спосіб було відновлено порушене право відповідача на отримання позовних матеріалів та отримано можливість скористатись всіма процесуальними правами, визначеними процесуальним кодексом для подання заяв по суті спору, додаткових доказів, інших заяв, клопотань тощо.
Також при розгляді клопотання про залишення позовної заяви без руху суд враховує подання клопотання без номера від 17.03.2022 (вх.№1796 від 18.03.2022) про залучення адвоката Яворського Андрія Васильовича як представника відповідача до участі у справі. Ухвалою суду від 21.03.2022 дане клопотання задоволено та залучено адвоката Яворського Андрія Васильовича до участі у справі №921/50/22 в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА»; адвокату Яворському Андрію Васильовичу надано доступ до електронної справи №921/50/22 в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до п.п.1, 2, 3 Розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Отже, представник відповідача був також ознайомлений зі змістом позовних вимог та матеріалами справи у підсистемі «Електронний суд».
Як зазначалось вище, 05.04.2022 від відповідача на адресу господарського суду вже надходило клопотання про вирішення аналогічного питання, за результатами розгляду якого винесено ухвалу суду від 05.04.2022 про відмову у його задоволенні. Дана ухвала є чинною.
Окрім того, слід зазначити, що відповідач звернувся з клопотанням про залишення позовної заяви повторно 14.04.2022, тобто майже через місяць після надання судом можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
За змістом ч. 5 п'ятої ст. 13 ГПК України саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За змістом частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п.1 ч.2 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Таку ж правову позицію викладено у п.3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого, зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процессу другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в цьому судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє/невчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Обставини, викладені у попередньо поданому клопотанні є тотожними тим, на які посилається відповідач у своєму клопотанні від 14.04.2022 про залишення позовної заяви без руху поданому повторно.
Відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На підставі вищевикладеного суд залишає клопотання відповідача без розгляду.
Керуючись статтями 1, 4, 20, 32, 42, 43, 46, 50, 162, 169, 174, 176, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Клопотання без номера від 14.04.2022 (вх.№2306 від 14.04.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА», м.Тернопіль, про залишення позову без руху залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 19.04.2022.
Суддя Н.О. Андрусик