18 квітня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/60/22
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД", 03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 136, оф. 34 (фактична адреса: 02105, м. Київ, пр-т Соборності, буд. 30-А, оф. 318: для пошти: 02002, м. Київ -2, Лівобережний, а/с 229)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича , АДРЕСА_1
про стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 23 948,97 грн
Представники сторін в судове засідання не прибули.
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича про стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 23 948,97 грн, з яких - 20 000,00 грн - основний борг, 3 101,33 грн - інфляційні нарахування, 847,64 грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.
Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року позовну заяву № 20220111 від 11.01.2022 (вх. №64 від 21.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22 лютого 2022 року, враховуючи виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 01.02.2022 та усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд прийняв позовну заяву № 20220111 від 11.01.2022 (вх. №64 від 21.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 21 березня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21 березня 2022 року відкладено розгляд справи до 18 квітня 2022 року о 11:00 год.
В судове засідання 18 квітня 2022 року представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення сторони повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень ухвали суду від 21 березня 2022 року.
Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце слухання справи. При цьому явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.
Згідно ч. ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже, оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, враховуючи вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи засобами поштового зв'язку, суд на підставі ч. ч.1, 3 ст. 202 ГПК України дійшов висновку про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
У відповідності до ст. 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається із матеріалів справи, 26 березня 2020 року між Фізичною особою-підприємцем Старичковим Андрієм Валерійовичем , (далі-Постачальник) з однієї сторони, та Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської міської ради в особі генерального директора Шкробота Володимира Васильовича (далі-Покупець), з іншої сторони, укладено договір про закупівлю товару № 87 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1. Договору).
Згідно п. 1.3. Договору визначено, що найменування товару: лабораторні пластикові вироби (19520000-7). Загальна кількість, асортимент яких визначається згідно з специфікацією, яка являється невід'ємною частиною Договору (п.2.1.).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України. Ціна за одиницю товару зазначена в Специфікації (Додаток №1) до Договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п.5.1. Договору Покупець зобов'язаний оплатити товар Постачальнику протягом 15 робочих днів з моменту отримання товару.
Поставка товару здійснюється протягом не більше ніж 2 (два) дні з дати отримання Постачальником замовлення (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору, постачальник передає у власність Покупця товар на умовах DDP (Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14, матеріальний склад лікарні) згідно з ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.
Пунктом 12.1. Договору визначений його термін дії - до 31 грудня 2020 року.
На виконання Договору про закупівлю товару № 87 від 26.03.2020 Фізичною особою-підприємцем Старичковим Андрієм Валерійовичем було здійснено замовлення товару у постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" (позивач).
01 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД", як постачальник, виставило Фізичній особі-підприємцю Старичкову Андрію Валерійовичу , як покупцю, рахунок на оплату замовлення № 14881 від 01 вересня 2020 року на суму 33 595,13 грн. Згідно виставленого рахунку поставці підлягав наступний товар: пробірка вакуумна EximLab з К3 ЕДТА бузкова кришка 1 мл 13х75 мм (10 000 шт.); пробірка вакуумна EximLab з цитратом натрію блакитна кришка 4 (3,8%) мл 13х75 мм (6 000 шт.); наконечник 2-200 мкл, жовтий № 1000, уп.1000 шт. EximLab (10 упаковок); наконечник 100-1000 мкл., універсальний № 500, уп.500 шт. EximLab (2 упаковки).
У відповідності до умов Договору про закупівлю № 87 від 26.03.2020 відповідач зобов'язувався поставити Комунальному некомерційному підприємству "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської міської ради товар на підставі заяви лабораторні пластикові вироби (19520000-7), кількість та асортимент яких визначалась згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається із матеріалів справи, перелік товару згідно виставленого рахунку на оплату замовлення № 14881 від 01 вересня 2020 року та видаткової накладної № 8194 від 22 вересня 2020 року збігається із переліком товару зазначеного у Специфікації.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" поставило замовлений відповідачем товар перевізником ТОВ "НОВА ПОШТА" на адресу вказану відповідачем - місто Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14 та отримано 23.09.2020 представником Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської міської ради зав. лабораторією Стець Ілоною Іванівною, що підтверджується копією експрес-накладної №20450282656111 від 22 вересня 2020 року, долученої до матеріалів справи. Факт отримання товару Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" та оплату товару ФОП Старічкову А.В. підтверджується листом - підтвердженням № 07-27/4065 від 25.10.2021, адресованим ТОВ "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" на запит останнього за вих. № 13.10/1-2021 від 13 жовтня 2021 року.
Таким чином, позивачем виконано свої зобов'язання з поставки товару. В свою чергу відповідач розрахунок з позивачем за поставлений товар здійснив частково, оплативши 13 595,13 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 5805569К від 22.09.2020 на суму 1900,00 грн, № 10 від 13.10.2020 на суму 5595,13 грн, № 39 від 12.02.2021 на суму 5000,00 грн та меморіальним ордером №@ PL103314 від 10.03.2021 на суму 1100,00 грн.
Отже, на час розгляду даної справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 000,00 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.
Відносини, що виникли між сторонами у даній справі є господарськими зобов'язаннями та згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Таким чином, між сторонами, у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання та складання видаткової накладної), укладено договір поставки товару.
Приписами статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, частиною 1 ст. 692 ЦК України чітко встановлений строк виконання покупцем обов'язку з оплати товару, у тому разі, якщо такий строк самостійно не визначений сторонами.
Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття. Обов'язок покупця оплатити товар одразу після його прийняття також визначений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 906/232/19.
Таким чином, враховуючи, що строк оплати отриманого товару не встановлений та визначений моментом пред'явлення вимоги, а отримання товару 23.09.2020 є фактом пред'явлення вимоги його оплати, у відповідача виник обов'язок, з врахуванням приписів ч.2 ст. 530 ЦК України оплатити товар до 29 вересня 2020 року.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20 000,00 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки становить спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 847,64 грн та 3 101,33 грн інфляційні втрати.
Судом перевірено представлений розрахунок 3 % річних в межах боргового періоду та встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Також суд перевірив представлений розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період та визначив, що інфляційні втрати складають 4853,33 грн. Однак, враховуючи, що суд не уповноважений виходити за межі визначеного позивачем максимального розміру встановленої суми, тому вважає вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 3 101,33 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" (клієнт) та Адвокатським бюро "Віталія Ковбаси" укладено договір № 100122-ЕКТ про надання правової допомоги.
Згідно п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором щодо представництва клієнта в судовому розгляді за позовом ТОВ "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" до Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича щодо стягнення заборгованості за поставлену продукцію згідно рахунку № 14881 від 01.09.2020 за видатковою накладною № 8194 від 22.09.2020 в Господарському суді Тернопільської області.
Пунктами 4.3, 4.4. Договору оплата гонорару за даним Договором здійснюється не пізніше 20 банківських днів з дня підписання Договору. За результатами надання професійної правничої допомоги складається Акт приймання-передачі послуг, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро професійної правничої допомоги та її вартість.
В підтвердження обставин надання послуг та їх вартості до матеріалів справи долучено акт № 1 приймання-передачі послуг від 10.01.2022. Згідно даного акту було надано послуги судового представництва клієнта в Господарському суді Тернопільської області, включаючи написання позовної заяви, її подання до суду та відповідачу, підготовка та подання відповіді на відзив до господарського суду та відповідачу на загальну суму 10 000,00 грн.
Так, суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують обґрунтованість його витрат на адвоката, а їх неспівмірність не спростована відповідачем, у зв'язку з чим суд покладає на відповідача витрати на оплату послуг адвоката Ковбаси Віталія Михайловича у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статями 2, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМКАРГОТРЕЙД" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд.136, оф.34, код ЄДРПОУ 36265663) заборгованість у розмірі 23 948 (двадцять три тисячі девятсот сорок вісім) грн 97 коп., з яких: основний борг у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн 64 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 101 (три тисячі сто одна) грн 33 коп., судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. - витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 20.04.2022.
Суддя Н.В. Охотницька