79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.04.2022 Справа № 914/75/22
За позовом:Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ЛАЙТ», м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КАРД», м. Львів
про:стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. Шевчук
Представники сторін:
від позивача:А.М. Хорішко - представник;
від відповідача:не з'явився;
від третьої особи:не з'явився.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Північно-східного офісу Держаудитслужби до ТОВ «ПРАЙМ-ЛАЙТ» про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних.
Ухвалою від 11.01.2022 суд залишив позовну заяву без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк від позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 16.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 14.03.2022, залучив до участі у справі ТОВ «ІНТЕР КАРД» в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У зв'язку із початком військової агресії та введенням воєнного стану, ухвалою від 14.03.2022 розгляд справи відкладено на 15.04.2022.
У судове засідання призначене на 15.04.2022 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання призначене на 15.04.2022 не забезпечив, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання призначене на 15.04.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, шо ТОВ «ПРАЙМ-ЛАЙТ» не зможе забезпечити участь уповноваженого представника у судове засідання призначене на 15.04.2022.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу ухвали від 14.03.2022, якою його було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи по суті, жодних причин, в тому числі й поважних, відповідачем у клопотанні про відкладення не зазначено, суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.
Інші підстави для відкладення розгляду справи, визначені ч. 2 ст. 202 ГПК України, також відсутні.
Слід зазначити, що згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки ухвалою від 16.02.2022 суд відкрив провадження у даній справі та ухвалив здійснювати його за правилами спрощеного позовного провадження, то кінцевою датою розгляду даної справи по суті є 16.04.2022.
Зважаючи на це, задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, за відсутності жодного обґрунтування необхідності вчинення такої процесуальної дії судом, призведе до невиправданого затягування судового процесу, порушуватиме принципи змагальності, пропорційності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи все викладене вище, суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, за результатами проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2021-04-16-004971-b укладено Договір № 151 на поставку бензину та дизельного палива, відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити та передати у власність покупця бензин А-95, дизельне паливо, а покупець в порядку і на умовах цього договору зобов'язується прийняти та оплатити фактично поставлений продавцем товар. Специфікацією до Договору сторони погодили поставку: бензину А-95 у кількості 1830 л за ціною 24,96 грн./л з ПДВ загальною вартістю 45676,80 грн. з ПДВ; дизельного палива у кількості 280 л за ціною 25,02 грн./л з ПДВ загальною вартістю 7005,60 грн. з ПДВ. Загальна ціна Договору згідно із Специфікацією становить 52682,40 грн. в т.ч. ПДВ 20%: 8780,40 грн. Пунктом 2.1. Договору, зокрема передбачено, що передача товару здійснюється на АЗС продавця по факту пред'явлення покупцем бланку-дозволу, емітованого продавцем.
На виконання умов Договору відповідач передав, а позивач прийняв талони на пальне у кількості 171 шт. (бензин А-95 - 103 шт. по 10 л, 40 шт. по 20 л; дизельне паливо - 28 шт. по 10 л) та оплатив їх вартість у повному обсязі. Як стверджує позивач, до 26.08.2021 з використанням придбаного у позивача бланку-дозволу (талону) INTER CARD 10 л A-95 № 20094100283766299847, на визначеній у переліку АЗС заправці представником офісу було здійснено заправку службового автомобіля бензином А-95 лише 1 раз, об'ємом 10 л. В подальшому, представнику позивача було відмовлено у відпуску пального за відповідними бланками-дозволами та повідомлено про заблокування останніх, про що складено відповідний акт. 27.08.2021 повторно відмовлено у відпуску пального. У зв'язку із цим позивач неодноразово звертався до відповідача із листами щодо з'ясування обставин відмови відпуску пального, однак відповіді отримано не було. Окрім цього, 14.12.2021 під час повторної спроби здійснити заправку службового автомобіля працівниками позивача було відмовлено у відпуску пального, про що також складено відповідний акт.
Таким чином, відповідачем не забезпечено відпуск (передачу) пального на суму 52432,80 грн., в т.ч. бензину А-95 на суму 45427,20 грн., дизельного палива на суму 7005,60 грн., що свідчить порушення прав позивача. З урахуванням цього, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить суд стягнути із відповідача 52432,80 грн. основної заборгованості, 921,28 грн. пені, 52,41 грн. штрафу, 21,92 грн. інфляційних втрат, 75,72 грн. 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзив на позовну заяву.
Аргументи третьої особи.
Третя особа своїм правом на подання письмових пояснень по справі, передбаченим ст. 168 ГПК України, не скористалася та не виклала своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
21.05.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Договір №151, згідно умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити та передати у власність покупця бензин А-95, код ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника - 09132100-4 - Неетильований бензин; Дизельне паливо, код ДК021:2015 Єдиного закупівельного словника - 09134200-9 Дизельне паливо, а покупець в порядку і на умовах цього договору зобов'язується прийняти та оплатити фактично поставлений продавцем товар (п. 1.1. Договору №151).
Відповідно до п. 1.2. Договору №151 ціна (вартість), асортимент, кількість (обсяг) товару визначено сторонами у Специфікації (Додаток 1 до цього договору), що є невід'ємною частиною даного договору.
Місце поставки товару: 36011, Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 1 (п. 1.4. Договору №151).
Код товару визначається покупцем відповідно до основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749, та відповідає коду ДК 021-2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (п. 1.5. Договору №151).
Згідно із п. 2.1. Договору №151 передача товару здійснюється на АЗС продавця по факту пред'явлення покупцем (користувачем) бланку-дозволу, емітованого продавцем. Бланк-дозвіл є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право власності покупця та/або користувача на одержання певної кількості (обсягу) та певної марки товару на АЗС. Бланк-дозвіл на товар виготовляється на паперовому носії; глянцевому паперовому носії, заламінованого плівкою; пластиковому носії. На бланк-дозвіл нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Картка на товар є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару на АЗС. Бланк-дозвіл на товар не с розрахунковим чи платіжним засобом.
Як передбачено п. 2.2. Договору №151 право власності на товар переходить від продавця до покупця після передачі бланків-дозволів продавцем покупцю в момент підписання сторонами видаткової накладної і може бути реалізоване цілодобово в будь-який момент на АЗС протягом строку дії бланку-дозволу. Продавець зобов'язується забезпечити наявність та відпустити в роздріб (передати) визначену (зазначену) на бланку-дозволі кількість (обсяг) та асортимент товару за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним бланку-дозволу на АЗС згідно з умовами цього договору.
Передача бланків-дозволів та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент товару посвідчується підписаною сторонами видатковою накладною (п. 2.3. Договору №151).
Пунктом 2.4. Договору №151 передбачено, що з моменту переходу до покупця права власності на товар та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні у продавця.
Відповідно до п. 4.1. Договору №151 загальна ціна (вартість) товару відповідно до розрахунків, визначених сторонами у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору), становить 52682,40 грн. (п'ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 40 копійок) у т.ч. ПДВ 20%: 8780,40 грн. (вісім тисяч вісімдесят гривень 40 копійок).
Оплата покупцем здійснюється за фактично отриманий Товар відповідно до видаткової накладної, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання видаткової накладної (п. 4.2. Договору №151).
У разі порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості (п. 6.3. Договору №151).
Сторони погодили Специфікацію до Договору №151, згідно із якою загальна вартість товару, що передається, становить 52682,40 грн. з ПДВ та складається із 45676,80 грн. вартості 1830 л бензину А-95 (ціна за одиницю з ПДВ 24,96 грн.) і 7005,60 грн. вартості 280 л дизельного палива (ціна за одиницю з ПДВ 25,02 грн.).
Згідно видаткової накладної №256 від 01.06.2021 відповідач передав, а позивач прийняв товар, а саме бензин А-95 у кількості 1830 л вартістю 45676,80 грн., а також дизельне паливо у кількості 280 л. вартістю 7005,60 грн., загальна вартість 52682,40 грн.
01.06.2021 позивач на виконання умов Договору №151 перерахував відповідачу 52682,40 грн. вартості товару, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №914.
Згідно із Актом приймання-передачі талонів на пальне від 01.06.2021 відповідач у відповідності до умов Договору №151 від 21.05.2021 передав у власність, а позивач прийняв талони на пальне у кількості 171 (сто сімдесят одна) шт.: бензин А-95 - 103 шт. по 10 л., 40 шт. по 20 л; дизельне паливо - 28 шт. по 10 л.
У матеріалах справи наявна Довідка відповідача про наявність партнерських АЗС на території Полтавської області (в т.ч. м. Полтава) вих. №349/2 від 21.04.2021, згідно із якою відповідач пропонує перелік мережі АЗС партнера ТОВ «ІНТЕР КАРД», зокрема АЗС «WOG», що знаходяться за адресами: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Серьогіна, 2 А (автодорога Київ-Харків-Довжанський 341 км); Полтавська обл., м. Полтава, просп. Миру, 8 А.
Як стверджує позивач, 26.08.2021 він не зміг здійснити заправку легкового службового автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 на автозаправній станції «WOG» за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 8 А з використанням придбаних бланків-дозволів (талонів) INTER CARD10 л А-95 №20094100283757088677 та INTER CARD 20 л А-95 №20094200283752235519 на загальну суму 748,80 грн. (24,96 х 30), оскільки такі є заблокованими.
У зв'язку із чим, 26.08.2021 комісією позивача складено Акт блокування талонів, який, окрім учасників комісії, підписаний також менеджером вказаного вище АЗС.
03.09.2021 позивач з метою з'ясування причин блокування бланків-дозволів (талонів) направив на адреси відповідача та третьої особи листи №202025-14/5695-2021 та №202025-14/5696-2021 відповідно, які залишились без відповіді.
12.11.2021 Північно-східний офіс Держаудитслужби направив на адресу відповідача лист №201601-14/4655-21 щодо необхідності виконання умов Договору №151 від 21.05.2021, відповіді на який отримано не було.
14.12.2021 працівниками позивача здійснено спробу заправки службових автомобілів:
- КІА, д.н.з. НОМЕР_2 на автозаправних станціях «WOG» за адресами: м. Полтава, вул. Серьогіна, 2А, та м. Полтава, просп. Миру, 8А. У зв'язку із відмовою у відпуску пального, комісією позивача складено Акти №2 і №3 блокування бланків-дозволів (талонів) на пальне від 14.12.2021. Перелічені акти складені щодо блокування талонів на дизельне пальне у кількості 28 шт. на загальну суму 7005,60 грн. та підписані, серед інших, також менеджером перелічених АЗС;
- Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 на автозаправних станціях «WOG» за адресами: м. Полтава, вул. Серьогіна, 2А, та м. Полтава, просп. Миру, 8А. У зв'язку із відмовою у відпуску пального, комісією позивача складено Акти №4 і №5 блокування бланків-дозволів (талонів) на пальне від 14.12.2021.Перелічені акти складені щодо блокування талонів на бензин А-95 у кількості 142 шт. на загальну суму 45427,20 грн. та підписані, серед інших, також менеджером перелічених АЗС.
Оскільки відповідач не виконав умов Договору №151 від 21.05.2021 щодо відпуску оплаченого позивачем пального, останній звернувся до суду із цим позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Договір №151 від 21.05.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Із суті правовідносин, що виникли між сторонами, та виходячи з обставин справи, зокрема здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі (який зазначений у Договорі №151 від 21.05.2021, Специфікації до вказаного договору та видаткової накладної №256 від 01.06.2021), суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар на умовах переоплати, а тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 ЦК України.
Положеннями ч. 1-2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2).
Відповідно до п. 4.1. Договору №151 загальна ціна (вартість) товару відповідно до розрахунків, визначених сторонами у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору), становить 52682,40 грн. у т.ч. ПДВ 20%: 8780,40 грн.
Оплата покупцем здійснюється за фактично отриманий Товар відповідно до видаткової накладної, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання видаткової накладної (п. 4.2. Договору №151).
01.06.2021 між сторонами підписано видаткову накладну №256, згідно із якою відповідач передав, а позивач прийняв товар, а саме бензин А-95 у кількості 1830 л вартістю 45676,80 грн., а також дизельне паливо у кількості 280 л. вартістю 7005,60 грн., загальна вартість 52682,40 грн.
Свій обов'язок щодо оплати вартості товару позивач у визначені Договором №151 від 21.05.2021 строки виконав належним чином та перерахував на рахунок відповідача 52682,40 грн.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із п. 2.1. Договору №151 передача товару здійснюється на АЗС продавця по факту пред'явлення покупцем (користувачем) бланку-дозволу, емітованого продавцем.
Згідно п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затв. наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Так, п. 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затв. постановою КМУ від 20.12.1997 №1442 передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Згідно із Актом приймання-передачі талонів на пальне від 01.06.2021 відповідач у відповідності до умов Договору №151 від 21.05.2021 передав у власність, а позивач прийняв талони на пальне у кількості 171 (сто сімдесят одна) шт.: бензин А-95 - 103 шт. по 10 л., 40 шт. по 20 л; дизельне паливо - 28 шт. по 10 л.
Як стверджує позивач, 26.08.2021 ним з використанням придбаного бланку-дозволу (талону) INTER CARD 10 л А-95 №20094100283766299847 на визначеній відповідачем у переліку АЗС заправці здійснено заправку службового автомобіля бензином А-95 один раз об'ємом 10 л на суму 249,60 грн. (24,96 х 10).
Разом з цим, позивач також зазначає, що не зміг скористатися усіма іншими талонами на пальне на суму 52432,80 грн. (52682,40 - 249,60), з яких 45427,20 грн. (45676,80 - 249,60) вартості бензину А-95 та 7005,60 грн. вартості дизельного палива.
Актом блокування талонів від 26.08.2021 підтверджується, що позивач 26.08.2021 не зміг здійснити заправку службового автомобіля на одній із визначених АЗС з використанням придбаних бланків-дозволів (талонів) INTER CARD10 л А-95 №20094100283757088677 та INTER CARD 20 л А-95 №20094200283752235519 на загальну суму 748,80 грн. (24,96 х 30), оскільки такі є заблокованими.
Окрім цього, Актами №№2, 3, 4, 5 блокування талонів від 14.12.2021 підтверджується неможливість позивача скористатися талонами на дизельне пальне у кількості 28 шт. на загальну суму 7005,60 грн. та на бензин А-95 у кількості 142 шт. на загальну суму 45427,20 грн.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як передбачено п. 2.2. Договору №151 продавець зобов'язується забезпечити наявність та відпустити в роздріб (передати) визначену (зазначену) на бланку-дозволі кількість (обсяг) та асортимент товару за першою вимогою покупця по факту пред'явлення ним бланку-дозволу на АЗС згідно з умовами цього договору.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Враховуючи суть правовідносин між сторонами, відповідач повинен був передати позивачу обумовлений Договором №151 від 21.05.2021 товар після пред'явлення йому на визначених АЗС банків-дозволів (талонів) на пальне, а саме 26.08.2021 за бланками-дозволами (талонами) INTER CARD 10 л А-95 №20094100283766299847; INTER CARD 10 л А-95 №20094100283757088677; INTER CARD 20 л А-95 №20094200283752235519; та 14.12.2021 за усі іншими бланками-дозволами (талонами).
Судом встановлено, що вказаного обов'язку дотримався лише частково, передавши позивачу 26.08.2021 згідно бланку-дозволу (талону) INTER CARD №20094100283766299847 10 л бензину А-95 на суму 249,60 грн. (24,96 х 10).
У зв'язку із цим, у нього з 27.08.2021 утворилась заборгованість за бланками-дозволами (талонами) INTER CARD10 л А-95 №20094100283757088677 та INTER CARD 20 л А-95 №20094200283752235519 на загальну суму 748,80 грн., та з 15.12.2021 заборгованість за усіма іншими талонами на загальну суму 51684, 00 грн. (44678,40+7005,60), з яких 44678,40 грн. (45427,20 - 748,80) вартості бензину А-95 та 7005,60 грн. вартості дизельного палива.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також, відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Положеннями ч. 1 ст. 670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Зважаючи на те, що доказів повного чи часткового виконання свого обов'язку щодо передачі позивачу товару у строки визначені п. 2.2. Договору №151 відповідач до суду не подав, хоча мав таку можливість, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 52432,80 грн., з яких 45427,20 грн. вартості бензину А-95 та 7005,60 грн. вартості дизельного палива, є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, то суд зазначає наступне.
Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості (п. 6.3. Договору №151).
Здійснивши відповідний перерахунок заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 921,28 грн. пені, 52,41 грн. штрафу, 21,92 грн. інфляційних втрат, 75,72 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 4, 74, 76-80, 123, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ-ЛАЙТ» (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84/1 Б; код ЄДРПОУ 42151468) на користь Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх; код ЄДРПОУ 40478572) 52432,80 грн. основної заборгованості, 921,28 грн. пені, 52,41 грн. штрафу, 21,92 грн. інфляційних втрат, 75,72 грн. 3% річних та 2270 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2022.
Суддя Крупник Р.В.