вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 квітня 2022 рокуСправа № 912/3553/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/3553/21
за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, вул. Маланюка, 15, м. Кропивницький, 25015
до відповідача Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 101 558,84 грн
за участю представників:
від позивача - Велика С.С., довіреність № 06-34/851/9 від 23.07.2021;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області про стягнення грошових коштів у сумі 101 558,84 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має відшкодувати суму коштів допомоги по безробіттю, що виплачена ОСОБА_1 за період з 25.12.2019 по 18.12.2020, на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки останнього поновлено на роботі за рішенням суду.
Ухвалою від 28.12.2021 позовну заяву Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків виявлених при її подані, а саме зобов'язано позивача надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати належним чином засвідчені документи додані до позовної заяви із дотриманням вимог встановлених ДСТУ 4163-2020; зазначити про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
05.01.2022, в межах строку встановленого ухвалою суду від 28.12.2021, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3553/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 02.02.2022 на 12:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
20.01.2022 Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може бути відповідачем у даній справі, адже не має відповідних повноважень для звільнення чи поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Згідно з п. 9 Положення про Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Начальник Служби може мати заступників, які є одночасно заступниками Головного державного інспектора з контролю якості лікарських засобів у Кіровоградській області, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що у Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області відсутні повноваження для прийняття наказу про звільнення чи поновлення на роботі ОСОБА_1 , адже він як раз і був заступником начальника.
Це встановлено і самим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року у справі № 340/3094/19 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року у цій же справі.
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може бути боржником у період, за який виплачувалась допомога по безробіттю ОСОБА_1 з 25.12.2019 р. по 08.04.2020 р., адже від Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не залежало поновлення ОСОБА_1 на роботі. Як зазначалось вище, у Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не було повноважень звільняти ОСОБА_1 чи поновлювати його на роботі. Його звільнено і поновлено на роботі наказами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.11.2019 № 415-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 08.04.2020 № 69-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", тобто центрального органу, іншою юридичною особою, на яку у Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області немає жодного впливу.
31.01.2022 Кіровоградським міським центром зайнятості подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області від 07.04.2021 у справі № 340/361/21 про стягнення середнього заробітку встановлено, що оскільки рішенням суду від 13.03.2020 у справі №340/3094/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, тому його роботодавцем є даний державний орган, у якого і виник обов'язок сплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду та помилковим є посилання на відсутність у начальника Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, з огляду на п.10.2 Положення, повноважень щодо призначення на посаду свого заступника, оскільки поновлення працівника на роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду.
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області є роботодавцем в розумінні Закону України "Про зайнятість населення" та Закону №1533-111. Також, у відповідь на претензію Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 22.06.2021 №06-34/745/9 про стягнення 101558,84 грн Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області визнала вимоги центру зайнятості правомірними та такими, що підлягають задоволенню (лист від 12.07.2021 №234-01.1/05/05.
Протокольною ухвалою від 02.02.2022, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву у судовому засіданні у справі №912/3553/21 до 24.02.2022 до 11:30 год.
У зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, а також з огляду на те, що Господарський суд Кіровоградської області розташований в одному приміщенні з Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, судове засідання, призначене на 24.02.2022 не відбулось.
31.03.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява № 06-34/325/9 від 30.03.2022 про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду від 05.04.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.04.2022 о 11:30 год.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 20.04.2022 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов'язковою не визнавалась, та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 20.04.2022 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
08.11.2019 Головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками видано наказ №415-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 звільнено з 11.11.2019 року у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури, з виплатою компенсації відповідно до чинного законодавства.
На виконання цього наказу начальником Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області видано наказ №53-к від 08.11.2019 "Про звільнення та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 "
18.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с. 6-7).
На підставі представлених ОСОБА_1 документів, позивач відповідно до наказу від 23.12.2019 №НТ191223 надав йому статус безробітного з 18.12.2019 та за наказом від 26.12.2019 №НТ191226 призначив допомогу по безробіттю з 25.12.2019 по 18.12.2020 (а.с. 8).
Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була призначена позивачем як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу понад 10 років - 70% середньої заробітної плати залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д.
У подальшому рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №415-к від 08.11.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області №53-к від 08.11.2019 року "Про звільнення та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12.11.2019. Стягнуто з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.11.2019 року по 13.03.2020 року у розмірі 79 912, 75 грн. Стягнуто з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ОСОБА_1 3 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №340/3094/19 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови Третього апеляційного адміністративного суду. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 залишено без змін.
За твердженням позивача, відповідачем вищезазначене рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 фактично виконано 16.04.2021 шляхом ознайомлення його з наказом від 08.04.2020 за №69-к.
Отримавши від безробітного ОСОБА_1 повідомлення про поновлення його на роботі, копії рішення суду та наказу про поновлення, позивач припинив ОСОБА_1 реєстрацію з 16.04.2021 (а.с. 39).
За період реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період з 25.12.2019 по 18.12.2020 у загальній сумі 101 558,84 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості позивача (а.с. 17).
На виконання ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" позивачем видано наказ від 22.04.2021 №91-Д "Про повернення коштів" та направлено на адреси Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області повідомлення від 27.04.2021 №06-34/583/9 та від 22.06.2021 №06-34/745/9 з обґрунтуванням та пропозицією добровільного повернення суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду (а.с. 10-13).
У відповідь на повідомлення Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками листом від 25.05.2021 №4220-001.1/008.0/17-21 повідомила, що у спірних правовідносинах з ОСОБА_1 роботодавцем виступає Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (а.с. 14-15).
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області листом від 12.07.2021 №234-01.1/05/05.12-21 повідомила, що повідомлення (претензія) від 22.06.2021 №0634/745/9 є правомірною та підлягає задоволенню. Крім того, відповідач повідомив, що після надходження коштів на його рахунок буде проведено погашення виплаченої суми допомоги по безробіттю (а.с. 15).
18.10.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією досудового врегулювання спору (а.с. 18).
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача 101 558,84 грн допомоги по безробіттю, виплачених ОСОБА_1 .
Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 8, абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Положенням про Державну службу зайнятості України, затвердженого наказом Міністерства розвитку, економіки та сільського господарства України від 16.12.2020 №2663 визначено, що Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки). Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), у разі їх створення, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти державної служби зайнятості, інших закладів освіти державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою. Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).
Пунктами 1, 5, 6 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого наказом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 10.06.2016 №108-Д-2016 визначено, що Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості. Базовий центр зайнятості як юридична особа публічного права має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутовий штамп і печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки та штампи.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 (далі - Порядок).
За змістом пункту 22 Порядку, рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Згідно зі статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон № 1533-III) встановлено, що страховим випадком є, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1533-III видом забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Таким чином, наведеними положеннями чинного законодавства передбачено що особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин (безробітні) та зареєструвалися у встановленому порядку, набувають право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-III, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 1533-III застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб від 6 до 10 років - 60 відсотків.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-III передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Частиною 1 ст. 34 Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Як встановлено судом, 11.11.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області.
18.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
З 25.12.2019 зазначеній особі розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі статей 22, 23 Закону № 1533-III.
При цьому, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №415-к від 08.11.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області №53-к від 08.11.2019 року "Про звільнення та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12.11.2019. Стягнуто з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.11.2019 року по 13.03.2020 року у розмірі 79 912, 75 грн. Стягнуто з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ОСОБА_1 3 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №340/3094/19 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови Третього апеляційного адміністративного суду. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 по справі №340/3094/19 залишено без змін.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ст. 14.1.222 Податкового кодексу України роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
У даному випадку саме відповідач по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону № 1533-III, а тому саме на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення її на роботі за рішенням суду.
Зазначене підтверджується також відповіддю Державної служби України з лікарських засобів та контролю наркотиками від 25.05.2021 №4220-001./008.0/17-21 (а.с. 14).
Враховуючи зазначене, господарський суд відхиляє твердження відповідача що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може бути відповідачем у даній справі.
Статтями 34, 35 Закону № 1533-III передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Так, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі №921/220/17-г/16 судом зроблено висновок, що підстави зазначені у частині 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не можуть тлумачитися розширено, а зокрема, з посиланням на нечинність рішення суду, з огляду на його оскарження в апеляційному порядку, оскільки трудовим та цивільно-процесуальним законодавством передбачено особливості набрання чинності рішеннями судів про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку на користь поновленої особи.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача (а.с. 17), загальна сума допомоги по безробіттю нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 за період з 25.12.2019 по 18.12.2020 складає 101 558,84 грн, що також відображено у витягах з відомості виплат за видами забезпечення за січень - грудень 2020 року (а.с. 19-37).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи.
Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 34 Закону № 1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
За змістом абзацу 2 частини четвертої статті 35 Закону № 1533-III із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Водночас згідно з частиною першою статтею 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З викладеного вбачається, що нормами статей 34, 35 Закону № 1533-III передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі такого поновлення.
Враховуючи те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, поновлено на посаді ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про те, що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 34, 35 Закону № 1533-III.
Суд зазначає, що на час розгляду справи доказів перерахування коштів, що складають виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 101 558,84 грн на користь позивача відповідачем не надано.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 колегія суддів зазначила, що страховик має право на компенсацію з роботодавця виплачених страхових коштів у повному обсязі лише у випадку поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки право особи отримати допомогу по безробіттю за рахунок страхових коштів гарантується Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та його реалізація не залежить від дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства в частині визначення дати його звільнення чи причини звільнення, і саме на страховика покладено забезпечення виплати страхових коштів безробітному.
Матеріалами справи підтверджено фактичне поновлення ОСОБА_1 на посаді згідно з наказом №69-к від 08.04.2020.
Виходячи з наведеного, сума виплаченого позивачем забезпечення у розмірі 101 558,84 грн, виплачених ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 25.12.2019 по 18.12.2020, як безробітної, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону № 1533-III, оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення її на роботі за рішенням суду.
З підстав викладеного, позовні вимоги заявлено обґрунтовано та такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, ідентифікаційний код 34894735) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (25015, м. Кропивницький, вул. Маланюка, 15, ідентифікаційний код 22218952 за реквізитами: р/р UA448201720355459002700706454, ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в сумі 101 558,84 грн, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення надіслати Кіровоградському міськрайонному центру зайнятості (25015, м. Кропивницький, вул. Маланюка, 15 та електронною поштою: 1106@rcz.kocz.gov.ua), Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2 та електронною поштою: dls.kr@dls.gov.ua).
Повне рішення складено 20.04.2022.
Суддя Г.Б. Поліщук