вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" квітня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3115/21
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 3, кв. 45, код ЄДРПОУ: 37791452)
до Золочівської сільської ради (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ: 04363538)
про стягнення 59 795,62 грн.
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Золочівської сільської ради (відповідач) про стягнення 59 795,62 гривень заборгованості, з яких: 49 776,00 гривень основного боргу, 2 514,08 гривень пені, 1753,60 гривень процентів за користування грошовими коштами, 5751,94 гривень інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 15 на розробку проектно-кошторисної документації від 15.06.2020 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.06.2020 року між Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (замовник) та ТОВ «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (виконавець) було укладено договір підряду № 15 на розробку проектно-кошторисної документації, за яким виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації: «Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області.
Вартість робіт згідно з п. 2.1. Договору складала 49 776,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. Договору після завершення проектних робіт у повному обсязі та передачі готової документації замовнику у повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з Виконавцем по договору в повному обсязі.
Позивач виконав свої зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом здачі-приймання робіт на проектно-кошторисні роботи від 12.08.2020 на суму 49 776,00 грн. без ПДВ.
Разом з тим, Замовник свої зобов'язання з оплати робіт не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за Договором у розмірі 49 776,00 грн.
Відповідно до рішення Вишеньківської сільської ради від 24.09.2019 року №1902-53-VII та рішення Гнідинської сільської ради від 20.09.2019 року №591-43-VII утворено Золочівську сільську об'єднану територіальну громаду із центром у селі Гнідин, а відповідно до рішення «Про початок повноважень депутатів Золочівської сільської ради» від 24.11.2020 року №1-1-VIII набула повноважень Золочівська сільська рада обрана Золочівською об'єднаною територіальною громадою.
Враховуючи те, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» Золочівська сільська рада є правонаступником всіх прав і обов'язків Вишеньківської сільської ради, в тому числі і тих що випливають з Договору №15 від 15.06.2020 року, 17.05.2021 позивач звернувся до Золочівської сільської ради з претензією №22, в якій просив невідкладно погасити заборгованість в розмірі 49 776,00 грн.
У відповідь на зазначену претензію відповідачем було надано лист №02-18/1183 від 03.06.2021 року, у якому відповідач просив надати підтверджуючі документи на розробку проектно-кошторисної документації, за яким виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації: «Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Вишеньки».
Листом №31 від 23.06.2021 року позивачем було надано договір №15 на розробку проектно-кошторисної документації з додатками та акт виконаних робіт по Договору.
Однак відповідачем жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинено, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'зана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, укладений між сторонами по справі договір, який за своєю суттю є договором підряду на проведення проектних робіт, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст. 889 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, оскільки строк оплати за Договором настав, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 49 776,00 гривень.
Стосовно вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2514,08 гривень пені, розрахованої за період з 18.08.2020 по18.01.2021, 1753,60 гривень 3% річних, розрахованих за загальний період з 18.08.2020 по 20.10.2021 та 5751,94 гривень інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 18.08.2020 по 20.10.2021.
Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником умов п. 2.3. цього договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 2.1. даного Договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 2514,08 гривень пені, 1753,60 гривень 3% річних та 5751,94 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача судом покладається відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Золочівської сільської ради (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ: 04363538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 3, кв. 45, код ЄДРПОУ: 37791452) 49 776 (сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 2 514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 08 коп. пені, 1753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. процентів за користування грошовими коштами, 5751 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Враховуючи перебування судді Господарського суду Київської області Лилака Т.Д. з 23.12.2021 на лікарняному, рішення складено та підписано після виходу судді з лікарняного - 18.04.2022.
Суддя Т.Д. Лилак