ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2022Справа № 910/21281/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 , про стягнення 16 094,90 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У грудні 2021 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (далі - Товариство) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 16 094,90 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страхувальник транспортного засобу, яким було спричинено ДТП, має відшкодувати позивачу виплачене ним страхове відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 грудня 2021 року вищенаведену позовну заяву Компанії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/21281/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - фізичну особу ОСОБА_1 , та зобов'язано позивача невідкладно направити на адресу третьої особи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, третій особі строк для подання пояснень по суті спору - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи та про їх право подати відзив на позовну заяву та пояснення по суті спору, копія ухвали суду від 28 грудня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/21281/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 16-Д, та на адресу третьої особи: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 10 січня 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 0105491815317, третьою особою - 5 січня 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 0105491815325.
Проте відповідач та третя особа у встановлений строк відзив на позов і пояснення по суті спору не подали, та не скористалися наданими їм процесуальними правами.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги те, що Товариство та ОСОБА_1 належним чином були повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
14 січня 2022 року на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 28 грудня 2021 року позивачем надано докази направлення на адресу третьої особи копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
6 червня 2019 року о 19 год. 00 хв. у місті Києві на проспекті Правди сталася дорожньо-транспортна пригода за участі чотирьох транспортних засобів: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Daewoo Lanos", державний номерний знак: НОМЕР_1 , у порушення розділу 31 Правил дорожнього руху України перед виїздом не впевнився в справності вузлів та агрегатів свого авто, у результаті чого за наслідком виходу з ладу гальмівної системи здійснив зіткнення із автомобілем "Nissan", державний номерний знак: НОМЕР_2 , автомобілем "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_3 та тролейбусом 2G58. У результаті зіткнення всі вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначені обставини були встановлені постановою Подільського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2019 року в справі № 758/8459/19, якою водія автомобіля "Daewoo Lanos", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але дане провадження в справі про адміністративне правопорушення було закрито, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).
Як було зазначено вище, внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_4 (застрахований транспортний засіб), власником якого є фізична особа ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобіль "Daewoo Lanos", державний номерний знак: НОМЕР_1 , була застрахована позивачем на підставі договору (полісу) № АМ/1322366 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 100 000,00 грн., франшиза - 2000,00 грн.).
З вказано полісу вбачається, що страхувальником автомобіля "Daewoo Lanos", державний номерний знак: НОМЕР_1 , був відповідач.
Отже, Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля на момент ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що 7 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від цієї ж дати № ДКЦВ-00000000017999 та заявою про виплату страхового відшкодування від вказаної дати.
Судом встановлено, що на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 7 червня 2019 року № НОМЕР_4 , ремонтної калькуляції від 10 червня 2019 року вартість відновлювального ремонту склала 18 094.90 грн.
10 червня 2019 року між ОСОБА_2 та Компанією було підписано протокол-узгодження, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті з вирахуванням франшизи, складає 16 094,90 грн. Копія цього протоколу наявна в матеріалах справи.
На підставі вищезазначених документів позивачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування від 24 червня 2019 року та складено страховий акт від цієї ж дати № ДКЦВ-17999, згідно якого розмір страхового відшкодування склав 16 094,90 грн.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена сума страхового відшкодування 16 094,90 грн (без ПДВ) була перерахована позивачем на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 24 червня 2019 року № 15633.
У зв'язку з наведеними обставинами Компанія звернулася до суду з регресним позовом про стягнення з Товариства виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 094,90 грн.
За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі статтею 9 Закону страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
За умовами пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".
Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з абзацом г) підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Враховуючи вищезазначені обставини, зокрема те, що ДТП відбувалося внаслідок несправності гальмівної системи транспортного засобу "Daewoo Lanos", державний номерний знак: НОМЕР_1 , страхувальником якого виступав відповідач, умови полісу серії АМ № 1322366, а також положення статей 12, 22, 29, 36, 38 Закону, статті 9 Закону України "Про страхування" та статей 1187, 1188, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі виплаченої суми страхового відшкодування.
Таким чином, позовна вимога Компанії про стягнення з відповідача 16 094,90 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 16-Д; ідентифікаційний код 30044995) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літера А; ідентифікаційний код 30859524) 16 094 (шістнадцять тисяч дев'яносто чотири) грн 90 коп. страхового відшкодування та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання: 20 квітня 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко