ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2022Справа № 910/20726/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про усунення перешкод у користуванні майном,
За участю представників учасників справи:
від позивача: Савченко Т.А. за довіреністю від 05.01.2022 року № 062/02/07-86;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Кузуб С.П. за довіреністю від 07.12.2020 року № 07/12/20-01.
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 124,90 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2021 року відкрито провадження у справі № 910/20726/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2022 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
04.01.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи від 31.12.2021 року, в яких остання вказала про обґрунтованість пред'явленого Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позову та наявність підстав для його задоволення.
У підготовчому засіданні 12.01.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.01.2022 року.
У підготовчому засіданні 26.01.2022 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/20726/21 на 30 днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року підготовче провадження у справі № 910/20726/21 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 22.02.2022 року.
Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2022 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник третьої особи у вказаному судовому засіданні зазначив про обґрунтованість пред'явленого Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позову та наявність підстав для його задоволення.
Відповідач про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв, зокрема, по суті спору, на адресу суду не направив.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 26.01.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/20726/21 до судового розгляду по суті на 22.02.2022 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, відповідно до поштового повідомлення з трек-номером 0105491967974.
Наведене відправлення було отримано Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем 04.02.2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105491967974.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 22.02.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.12.2017 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (далі - орендар) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2578 (далі - Договір).
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
04.11.2019 року між орендодавцем, орендарем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір про внесення змін до Договору, відповідно до якого, зокрема в преамбулі, розділах Договору слова: "Публічне акціонерне товариство "Київенерго" замінено словами: "Комунальне підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у відповідних відмінках.
За умовами пункту 1.1 Договору (тут і далі з урахуванням договору від 04.11.2019 року № 1 про внесення змін до Договору) орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 02.11.2017 року № 68 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Об'єкт), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (12,70 м2) та розміщення перукарні (112,20 м2).
Відповідно до пункту 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 124,90 м2 на 1 та 2 поверхах (прибудова теплового пункту), згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Вартість об'єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.10.2017 року становить 1 м2 17 068,86 грн., всього з ПДВ - 2 131 900,00 грн. (пункт 2.2 Договору).
Пунктом 2.4 цієї угоди передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування Об'єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі Об'єкта.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору 25.01.2018 року орендодавець та підприємство-балансоутримувач передали, а орендар, у свою чергу, прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 124,90 м2 на 1 та 2 поверхах (прибудова теплового пункту), розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Означені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією відповідного акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.01.2018 року.
Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 (зі змінами) та:
- згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.1), становить без урахування ПДВ: 123,32 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку травень 2019 року - 15 402,25 грн., починаючи з 01.05.2019 року до 03.11.2019 року;
- згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.2), становить без урахування ПДВ: 49,38 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку травень 2019 року - 6 167,81 грн., починаючи з 04.11.2019 року.
Крім того, орендар відшкодовує підприємству-балансоутримувачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ. Розмір відшкодування витрат, що пов'язані зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, змінюється з вимогою підприємства-балансоутримувача в односторонньому порядку у випадку змін розмірів цього податку згідно з чинним законодавством України, про що орендарю повідомляється щомісячно.
Черговість зарахування орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до статті 534 ЦК України.
Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.
За умовами пункту 3.9 Договору орендна плата сплачуться орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача - КП "Київтеплоенерго", згідно з банківськими реквізитами, що зазначаються у виставленому рахунку, починаючи з 01.05.2019 року.
Пунктом 3.10 Договору узгоджено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідно до пункту 3.15 Договору у разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує плату за фактичне користування об'єктом оренди до дня підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством включно:
- у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди;
- у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.
Згідно з пунктом 4.2.21 Договору з метою приведення розміру орендної плати у відповідність із новими ринковими умовами орендар має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об'єкта:
- за три місці до дати закінчення цього Договору - якщо Договір укладено менше ніж на три роки і орендар бажає продовжити Договір на новий строк, або;
- через три роки після дати попереднього звіту - якщо Договір укладено на три і більше років.
Одночасно із звітом надається заява про продовження Договору на новий строк, якщо нова оцінка здійснюється з метою продовження дії Договору на новий строк.
Порушення орендарем зазначеного у цьому пункті строку надання звіту про незалежну оцінку більше ніж на два місяці є підставою для не продовження Договору на новий строк або для дострокового розірвання Договору. Пропущений строк може бути поновлений на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності.
У разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії Договору оренди (пункт 7.5 Договору).
Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.12.2017 року до 25.12.2020 року. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей Договір є укладеним з моменту державної реєстрації (пункт 9.1 Договору).
У пункті 9.4 Договору його сторони узгодили, що Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до пункту 9.7 Договору для продовження дії Договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта, як передбачено пунктом 4.2.21 цього Договору.
У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об'єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов'язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього Договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії Договору.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Зазначені дії оформлюються відповідним Договором, який є невід'ємною частиною цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 23.06.2020 року № 28АУ/06/1у/1/2188 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" повідомило позивача про наявну у Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича на червень 2020 року заборгованість з орендної плати за Договором у розмірі 154 668,39 грн. Крім того, третя особа вказала про наявність в орендаря заборгованості за відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, в сумі 11 532,82 грн.
У наведеному листі третя особа звернула увагу на те, що вищенаведена заборгованість з орендної плати та інших платежів, пов'язаних із питаннями орендного користування нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, виникла упродовж більше трьох останніх місяців. За таких обставин, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" просило позивача (орендодавця) ініціювати процедуру відмови від Договору (із змінами, внесеними договором від 04.11.2019 року № 1).
Крім того, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у позовній заяві зазначав, що 05.11.2020 року за № 28АУ/06/1у/1/4175 до орендодавця надійшла довідка підприємства-балансоутримувача про надання інформації щодо виконання умов Договору, якою останнє повідомило, що станом на 03.11.2020 року орендар має заборгованість перед підприємством-балансоутримувачем зі сплати орендної плати за договором (із змінами) у розмірі 173 753,48 грн. з урахуванням ПДВ. Більше того, у період з 04.11.2019 року до 22.09.2020 року орендар не здійснював сплату відшкодування податку за користування земельною ділянкою, тобто було суттєво (більш ніж на три місяці) прострочено сплату зазначених щомісячних обов'язкових платежів за Договором (із змінами). Станом на 03.11.2020 року в орендаря також наявна заборгованість перед підприємством-балансоутримувачем зі сплати відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 4 559,27 грн. з врахуванням ПДВ.
Враховуючи вищенаведені обставини, наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.11.2020 року № 5189-ОД "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва" відмовлено у продовженні Договору (із змінами, внесеними договором від 04.11.2019 року № 1), укладеного з Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем на користування нежитловими приміщеннями загальною площею 124,90 м2 за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (12,70 м2) та розміщення перукарні (112,20 м2), у зв'язку із порушенням орендарем умов пункту 4.2.3, розділу 4 Договору оренди, а саме: допущення прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Листом від 24.11.2020 року № 062/05/14-7240 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив орендаря про прийняте орендодавцем рішення щодо відмови у продовженні Договору, у зв'язку із порушенням умов цієї угоди Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем та наявною в нього заборгованістю зі сплати орендної плати та простроченням такої сплати більше трьох місяців.
Означений лист був направлений на адресу відповідача 25.11.2020 року та отриманий останнім 30.11.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення № 0100186838720. Доказів на спростування наведених обставин відповідачем надано суду не було.
Слід також зазначити, що відсутність правових підстав для продовження орендних правовідносин між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем та підприємством-балансоутримувачем була встановлена у рішенні господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року в справі № 910/2564/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання продовженим Договору, яким у задоволенні вказаних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича відмовлено повністю.
Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ (чинного на час вирішення даного спору) договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Відповідно до частин 4, 6 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.
Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про:
наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки;
факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов'язкових за договором платежів;
результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об'єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису.
Відповідно до пункту 9.7 Договору для продовження дії Договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта, як передбачено пунктом 4.2.21 цього Договору.
У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об'єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов'язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього Договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії Договору.
У той же час рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року в справі № 910/2564/21, зокрема, встановлено, що із заявою від 04.12.2020 року про продовження Договору оренди Фізична особа-підприємець Бабич Дмитро Борисович звернувся до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише 04.12.2020 року, що суперечить пункту 4.2.21, пункту 9.7 Договору, а також статті 18 Закону "Про оренду державного та комунального майна" і пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року № 483, якими встановлено граничний строк для звернення орендаря до орендодавця із заявою про продовження строку дії Договору. Водночас термін дії Договору був встановлений з 27.12.2017 року по 25.12.2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року в справі № 910/2564/21, яке на час розгляду даного спору набрало законної сили, повторному доказуванню не підлягають.
Зважаючи на припинення строку дії Договору 25.12.2020 року, листом від 18.12.2020 року № 28АУ/06/1у/1/4845 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до відповідача з проханням прибути на орендований останнім Об'єкт 28.12.2020 року о 10:00 год. для передачі орендованого майна підприємству-балансоутримувачу та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Враховуючи те, що Договір був припинений 25.12.2020 року, проте Об'єкт оренди відповідачем у добровільному порядку підприємству-балансоутримувачу у встановлений строк не повернутий, позивач звернувся до суду з наведеним позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 124,90 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між учасниками справи Договір є договором оренди, а відтак правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, а також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII (який був чинним на момент укладення Договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII об'єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
Відповідно до частини 1 статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року в справі № 910/2564/21, а також наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, договірні відносини між сторонами Договору за цим правочином закінчилися 25.12.2020 року та на час розгляду і вирішення справи № 910/20726/21 є припиненими.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За умовами частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІX (чинного на час вирішення спору) у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Відповідно до пункту 4.2.20 Договору після припинення дії цього Договору орендар зобов'язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі Об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
Пунктом 7.5 Договору визначено, що у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути Об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував Об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Проте, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого майна, підписання сторонами Договору відповідного акту приймання-передавання, що свідчило б про повернення такого майна позивачу чи підприємству-балансоутримувачу. Доказів на спростування факту неповернення орендованого майна відповідачем суду не надано.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на законність та обґрунтованість пред'явлених позивачем вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 124,90 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 10; код ЄДРПОУ 19020407) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20.04.2022 року.
Суддя В.С. Ломака