Справа № 420/753/22
19 квітня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки позивачем подано до суду позов про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про закриття провадження у справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Згідно з ч.6 ст.5 КАС України відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 року та щодо обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2019 року ОСОБА_1 під час перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.01.2021 року за № ЮО107073; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.01.2021 року за № ЮО107073, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до перерахунку пенсії з 01.04.2019 року та перерахунку пенсії з 01.12.2021 року вбачається, що основний розмір пенсії Позивача складає 70 % розміру грошового забезпечення, а не 90 % як було призначено при виході ОСОБА_1 на пенсію. Зменшення відсотку грошового забезпечення було здійснено Відповідачем з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 1540/4206/18 дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основного розміру пенсії при її перерахунку з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, згідно довідки Одеського обласного військового комісаріату № ЮО107073 від 21.03.2018 року визнано протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Дане рішення Одеського окружного адміністративного суду набрало законної сили 14.01.2019 року та було виконано Головним управлінням ПФУ в Одеській області. Проте, зараз, після чергового перерахунку пенсії на підставі судового рішення, Позивач фактично повернувся до проблеми яка виникла ще у 2018 році та знову вимушений захищати свої порушені права у судовому порядку. Позивач вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії. На думку позивача, Головне управління ПФУ в Одеській області безпідставно зменшило розмір з 90 % до 70 % грошового забезпечення та обмежило пенсію Позивача максимальним розміром у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не зважаючи на те, що згідно довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО107073 від 05.01.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , пенсія ОСОБА_1 з 01.04.2019 року має складати 25934,85 грн. на місяць (90% від 28816,50 грн.). Позивач вважає, що обмеження пенсії максимальним розміром є незаконним.
Тобто, предметом адміністративної справи № 420/753/22 фактично є оскарження дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 року та щодо обмеження пенсії за вислугу років максимальним розміром до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2019 року ОСОБА_1 під час перерахунку пенсії.
При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 року у справі № 420/2837/21 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки 05.01.2021 року № ЮО107073, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, зобов'язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 .
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 року у справі № 420/2837/21 апеляційну скаргу Пенсійного фонду України було задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 р. в частині зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити фінансування виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії, перерахованої з 1 квітня 2019 р., на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО107073 від 5.01.2021р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 р. залишено без змін.
Тобто, предметом адміністративної справи № 420/2837/21 фактично є оскарження дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки 05.01.2021 року № ЮО107073, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 19, 238, 243, 248 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко