справа№380/2139/22
18 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене у листі №1300-5501-8/67227 від 28.07.2021 про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у "Приватбанку";
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по невиплаті пенсії ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок протиправною та дискримінаційною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 та виплатити всі неотримані пенсійні кошти з перерахунком на момент виплати та з компенсацією втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, виконуючи судове рішення про поновлення та виплату пенсії, відмовляється перераховувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок, чим порушує право позивача на отримання пенсії. Позивач зазначає, що нею відкрито рахунок № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанку" та пенсія виплачувалась їй на вказаний рахунок до 27.08.2018. 28.07.2021 року відповідач листом повідомив позивача про те, що надіслана заява ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок не відповідає вимогам п. 10 Порядку для виплати пенсії через банк та позивачці необхідно особисто звернутись до відділу обслуговування громадян з заявою про виплату пенсії на банківський рахунок та паспортом або іншим документом, що посвідчує особу, тому позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 28.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач вказує, що оскільки ОСОБА_1 фактично не проживає в Україні, виплата їй пенсії може провадитися відповідно до п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596. Стверджує, що в такому випадку заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем Головне управління листом від 28.07.2021 №1300-5501-8/67227 повідомило позивача про те, що заява про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 , не відповідає вимогам п.10 Порядку, а саме відсутній підпис та печатка уповноваженого працівника банку. Представник вказав, що позивача було проінформовано про те, що для виплати пенсії через банк необхідно звернутись особисто до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою та паспортом або іншим документом, що посвідчує особу, місце проживання, (реєстрації) або до установи уповноваженого банку. За таких обставин, Головне управління позбавлене можливості поновити виплату пенсії позивачці на визначений нею банківський рахунок, оскільки останній необхідно звернутись до Пенсійного фонду або уповноваженого банку особисто з заявою та паспортом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянкою України, що підтверджується її паспортом серія НОМЕР_3 . ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яка виплачувалась їй Пенсійним фондом до виїзду за кордон. Пенсія ОСОБА_1 виплачувалась на банківський рахунок № НОМЕР_2 . 27.02.2018 ОСОБА_1 виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю. Відповідно з 27.08.2018 їй припинено виплату пенсії.
21.06.2019 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, надіслав до відповідача нотаріально посвідчену та апостильовану заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії та нотаріально посвідчені копії необхідних документів. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 11.07.2019 №2658/03.11-36 відмовило позивачці у здійсненні поновлення пенсії з підстав того, що в порушення вимог п. 2.9 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії за віком з 27.08.2018 , з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Львівським окружним адміністративним судом 17.12.2019 прийнято рішення у справі №1.380.2019.005301, відповідно до якої суд задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 частково :
визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлену листом №2658/03.11-36 від 11.07.2019, у поновленні ОСОБА_1 пенсії за віком;
визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 за заявою від 21.06.2019;
зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 21.06.2019 поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
У задоволенні решти позовних вимог відмолено.
У цій постанові суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням Конституційного суду України № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону №1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу (7 жовтня 2009 року) територіальні органи Пенсійного фонду України мають відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Рішення Львівського окружного адміністративного суду набрало законної сили 04.05.2020.
18.05.2020 представником позивача надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про добровільне виконання рішення суду від 17.12.2019.
Листом від 05.06.2020 Головне управління повідомило ОСОБА_1 , що здійснення перерахування коштів на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління "Приватбанку", зазначеного у заяві ОСОБА_1 від 11.04.2019 підстав немає.
29.06.2020 позивач звернулась до виконавчої служби щодо виконання виконавчого листа у справі №1.380.2019.005301.
08.07.2020 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62506621.
10.07.2020 відповідач повторно відмовив у виплаті пенсії на визначений нею банківський рахунок.
08.07.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійнго фонду України у Львівській області з особистою нотаріально завіреною та апостильованою заявою ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок (№ НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 з реквізитами IBAN відкритий у АТ КБ "Приватбанку" разом з довіреністю.
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало представнику позивачки лист №1300-5501-8/67227 від 28.07.2021, в якому повідомило, що заява про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 10 Порядку, а саме відсутні підпис та печатка уповноваженого працівника банку. Для виплати пенсії через банк ОСОБА_1 потрібно звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з заявою та паспортом або іншим документом, що посвідчує особу, місце проживання (реєстрації) або до установи уповноваженого банку.
Позивачка вважає означену ситуацію протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ у Львівській області щодо перерахування їй пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "Приватбанк", що і стало підставою звернення до суду з цим позовом про захист соціальних прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеї в чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Судовим рішенням, яке набрало законної сили, визначено, що ОСОБА_1 має право на виплату призначеної її пенсії. В зв'язку з чим, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 21.06.2019 поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з поновленням виплати, серед яких, у тому числі, подання заяви про наявність банківського рахунку для перерахування пенсійних виплат та його реквізити.
Як визначено частиною першою статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 (далі - Закон №1058) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 47 Закону №1058 визначено, що пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями тощо шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №662) (далі - Порядок №1596).
Згідно п. 4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Проте, так як місце фактичного проживання позивача є країна Ізраїль, зазначений пункт не розповсюджується на позивача.
Згідно пункту 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.
Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
На підставі пунктів 12,13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка складена згідно додатку 1 Порядку № 1596 та може бути подана до пенсійного органу відповідно до п. 10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме:
- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду, його представником;
- заява надходить до пенсійного органу від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).
Судом встановлено, що позивачем відкрито рахунок АТ КБ "Приватбанк" ще 30.06.2017, на який виплачувалась їй пенсія до моменту виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Отже, пунктом 1.5 Порядку 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №501/28/17 від 05.02.2020 року.
Судом встановлено, що 08.07.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з особистою нотаріально завіреною та апостильованою заявою ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок (№ НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 з реквізитами IBAN відкритий у АТ КБ "Приватбанку" разом з довіреністю.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії на вказаний банківський рахунок та визнання протиправним та скасування рішення оформленого листом №1300-5501-8/67227 від 28.07.2021 року про відмову в поновленні виплати пенсії повивачу.
Водночас, вимога в частині визнання бездіяльності протиправною не підлягає задоволенню, оскільки дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.
У даному ж випадку відповідачем були вчинені активні дії, а саме відмовлено у поновлені виплати пенсії, яка викладена в листі відмові, у зв'язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Частина третя статті 245 КАС України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу, на вказаний нею банківський рахунок № № НОМЕР_1 , який відкритий у АТ КБ "Приватбанку".
Щодо позовної вимоги провести поновлення виплати пенсії позивачу з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Враховуючи, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді перерахованої пенсії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №9495666544395028 від 24.02.2022.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 496,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії на вказаний банківський рахунок.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оформлене листом №1300-5501-8/67227 від 28.07.2021 про відмову у виплаті пенсії на визначений банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у Акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , на вказаний нею банківський рахунок - № НОМЕР_1 відкритий у Акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанку".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.