справа №380/17041/21
18 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУПФУ у Львівській області), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати для призначення пенсії за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах за Списком №2 позивачу періоди з 01.11.1984 по 01.04.1997 у ДП “Львівський автобусний завод” (ВАТ “Львівський автобусний завод”), з 02.04.1997 по 04.10.2007 на ДП «ЛАЗ Інструмент» (ВАТ “ЛАЗ-Інструмент”), з 05.10.2007 по 20.01.2009 на ТзОВ “Львівський завод інструментів” та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 31.05.2019;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Незважаючи на наявні записи у трудовій книжці та подані документи 03.10.2019 (майже через півроку після подання заяви) начальником відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах №1903/03.10/10 від 03.10.2019.
11.02.2021 позивач поштою повторно направив до ГУПФУ у Львівській області заяву довільної форми щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 та заяву встановленого взірця від 11.02.2021 і документи, що підтверджують наявність пільгового стажу. Зазначені заяви відповідач отримав 17.02.2021, але не розглянув - рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії відповідачем не приймалось. У відповідь листом ГУПФУ у Львівській області №1300-5305-8/29474 від 31.03.2021 позивача було повідомлено, що заяву про призначення пенсії (встановленого взірця) необхідно подати до структурного підрозділу у розпорядженні якого знаходяться документи, які він направляв поштою.
13.04.2021 позивач з'явився до структурного підрозділу та підписав підготовлену працівниками Пенсійного фонду третю заяву про призначення пенсії. Всі, що були раніше скеровані відповідачу ОСОБА_1 не повертались, а були долучені до даної заяви.
Позивача не було належним чином повідомлено про хід розгляду даної заяви та прийняте рішення, тому 23.07.2021 адвокатом позивача було скеровано відповідачу запит щодо надання інформації та документів. З листом №1300-5901-8/68188 від 30.07.2021 адвокату було надано копії документів, в т. ч. рішення про відмову у призначенні пенсії №134550012193 від 13.04.2021. У цьому рішенні зазначено, що аналіз документів наданих гр. ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах показує, що пільговий стаж роботи за Списком №2 у заявника на дату подачі документів відсутній. Підприємство ВАТ “ЛАЗ-Інструмент" згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ліквідовано 15.09.2010. Рішення комісії Пенсійного фонду про зарахування до пільгового стажу періодів роботи у ВАТ “ЛАЗ-Інструмент” не надано.
Загальний страховий стаж роботи заявника складає 38 років 03 місяці 00 днів. Управлінням прийнято рішення відмовити в призначенні дострокової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Позивач вважає, що у нього достатній страховий стаж для призначення пільгової пенсії, тому рішення прийняті відповідачем, на його думку, є протиправними та необґрунтованими.
Ухвалою від 11.10.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою від 17.11.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення судового засідання.
ГУПФУ у Львівській області проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві.
Вказує, що аналіз документів, наданих позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах показує, що пільговий стаж роботи за Списком №2 у заявника відсутній, оскільки періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу не підтверджується первинними документами, а також відсутня уточнююча довідка підприємства, установи або їх правонаступника.
Позивач надав відповідь на відзив. Вказує, що відповідачу з відповідними заявами було подано належним чином оформлену трудову книжку з вміщеними у ній записами щодо відповідних періодів роботи позивача та документи, в тому числі уточнюючі довідки. Матеріали пенсійної справи, як і матеріали справи не містять інформації про ліквідацію ВАТ «Львівський автобусний завод» та ТзОВ «Львівський завод інструментів», а сукупний пільговий стаж роботи позивача на цих підприємствах перевищує 12 років 6 місяців. Отже, навіть якщо не брати до уваги пільговий стаж роботи позивача у ВАТ «ЛАЗ-Інструмент», пільгового стажу роботи позивача на інших підприємствах достатньо для отримання права на пільгову пенсію.
Ухвалою від 07.02.2022 суд призначив для розгляду справи судове засідання.
Ухвалою від 23.03.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання ГУПФУ у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Протокольною ухвалою від 23.03.2022 суд залучив до участі у справі співвідповідача - Головне управління пенсійного фонду України у Полтавській області (далі - відповідач, ГУПФУ у Полтавській області).
ГУПФУ у Полтавській області відзиву на позов не подано. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник ГУПФУ у Львівській області у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві.
ГУПФУ у Полтавській області явку представника не забезпечило, належним чином повідомлене про розгляд справи.
З огляду на викладене, суд ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд заслухав доводи сторін, пояснення свідка, з'ясував фактичні обставини, дослідив подані докази, та_
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 /арк.спр. 23/).
У трудовій книжці позивача (серія НОМЕР_2 /арк.спр.25-29/) наявні наступні відомості про стаж роботи та працевлаштування ОСОБА_2 :
- з 04.06.1980 по 13.10.1981 працював учнем столяра та столярому Глибовичському деревообробному заводі;
- 19.08.1980 переведений столяром 1-го розряду у Глибовичський деревообробний завод;
- звільнений у зв'язку з призовом до Радянської армії з 24.11.1981 по 30.11.1983;
- 29.02.1984 прийнятий у ДП “Львівський автобусний завод” в штампово- інструментальний цех учнем шліфувальника;
- з 01.11.1984 по 01.04.1997 працював у ДП “Львівський автобусний завод” на посаді шліфувальника;
- з 02.04.1997 по 04.10.2007 працював у ВАТ «ЛАЗ Інструмент» (в порядку переведення з ДП «ЛАЗ Інструмент» у зв'язку з реорганізацією) на посаді шліфувальника;
- з 05.10.2007 по 20.01.2009 працював у ТзОВ “Львівський завод інструментів” (в порядку переведення з ВАТ «ЛАЗ Інструмент») на посаді шліфувальника;
- з 24.02.2009 по 19.11.2009 отримував допомогу по безробіттю;
- з 03.06.2010 по 14.07.2010 робота охоронцем на ЗАТ Агенство економічної безпеки «Ефорт»;
- з 22.07.2010 прийнятий шліфувальником 6 розряду в механічний цех ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод».
31.05.2019 позивач звернувся у Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 07.08.2019 №1694/10-20/1 ГУПФУ у Львівській області повідомило позивача про проведення перевірки місцезнаходження первинних документів про заробітну плату (стаж роботи).
За результатами розгляду заяви ГУПФУ у Львівській області прийняло рішення від 03.10.2019 №1903/03.10-10 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки період роботи, що зараховується до спеціального стажу не підтверджений уточнюючою довідкою підприємства, установи організації, або їх правонаступника.
11.02.2021 позивач також подав заяву про призначення пенсії за віком.
Листом від 31.03.2021 ГУПФУ у Львівській області повідомило позивача про необхідність подання заяви про призначення пенсії відповідно до Порядку №13-1.
13.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пільгової пенсії до якої додав ряд документів на підтвердження пільгового стажу.
У зв'язку із неотриманням відповіді, представник позивача звернувся до ГУПФУ у Львівській області із адвокатським запитом від 23.07.2021 №23/07 у якому просив повідомити про результати розгляду заяви.
Листом від 30.07.2021 ГУПФУ у Львівській області скерувало представнику позивача рішення ГУПФУ у Полтавській області від 13.04.2021 №134550012193 про відмову у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи за Списком №2 у заявника на дату подачі заяви відсутній, не підтверджений у встановленому законодавством порядку.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправними, а право на підтвердження пільгової пенсії таким, що підтверджене необхідними доказами, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» №1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-VI, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Аналіз викладених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
У спірний період роботи позивача були чинні такі Списки №2:
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Списком передбачені посади шліфувальника;
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (втратив чинність 03.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016). Списком передбачені посади шліфувальника.
З трудової книжки позивача суд з'ясував, що у позивача з 01.11.1984 по 20.09.2009 наявний безперервний трудовий стаж на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом (з зайнятістю повний робочий день), робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Таким чином, суд з'ясував, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Крім того позивачем було додатково подано документи підтверджуючи наявність спеціального стажу, в т. ч. Довідку ліквідатора ВАТ “ЛАЗ-Інструмент” про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №60 від 10.11.2008, Довідку ліквідатора ВАТ “ПАСАВТОПРОМ” про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Витяг з ЄДРПОУ 03.2-09/581/21-18 від 21.06.2018, Архівні довідки №269/у-2 від 03.03.2018. Також, надано архівні копії Висновку №1089 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці №14/07-8754 від 20.10.2005, Висновку №1440 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці №14/07-10266 від 13.09.2006, Висновку №1806 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці №14/07-9095 від 12.10.2007 та інші підтверджуючи документи зауважень щодо яких відповідачами у рішеннях не висловлено /арк. 31-119/.
Також суд враховує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд наголошує, що сплата страхових внесків за позивача роботодавцем за вказаний період підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) /арк.спр.20-22/.
Стосовно рішення ГУПФУ у Львівській області від 03.10.2019 №1903/03.10-10 суд враховує, що викладені у ньому твердження повністю спростовуються наданими позивачем доказами. Ба більше, допитаний у судовому засіданні свідок громадянин ОСОБА_3 підтвердив, що у спірний період 1995 року по 1998 рік працював з ОСОБА_1 на одному підприємстві, пізніше їх обох перевели на ВАТ ЛАЗ Інстремент", де вони разом працювали з 18.03.1997 до 03.10.2007; надалі перевели на ТОВ "Львівський завод інструментів", де разом працювали до 2009 року. Свідок працював заточувальником, а позивич постійно - шліфувальником сухим способом. Зайнятість постійно - повний робочий день. Доплати за шкідливі умови праці проводилися.
Щодо рішення ГУПФУ у Полтавській області від 13.04.2021 №134550012193 про відмову у призначенні пенсії, суд зазначає таке.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення державним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Із зазначеного рішення видно, що воно не містить конкретного переліку підстав його прийняття, не включає жодного переліку документів, яких не вистачає для прийняття позитивного рішення.
Щодо покликань ГУПФУ у Полтавській області на відсутність рішення комісії Пенсійного фонду про зарахування до пільгового стажу періодів роботи у ВАТ «ЛАЗ-Інструмент», як на підставу відмови, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки як вже зазначалося, відомості про сплату страхових внесків за позивача у період роботи на ВАТ «ЛАЗ-Інструмент» є достатнім підтвердженням, що вказаний період уже зараховано до страхового стажу.
Обираючи у даному випадку спосіб захисту прав позивача, суд враховує наступне.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
Судом з'ясовано вище, що територіальними управліннями Пенсійного фонду України двічі прийняті рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.
З огляду на встановлене, суд висновує, що у даному випадку доцільно буде визнати протиправними та скасувати рішення ГУПФУ у Львівській області від 03.10.2019 №1903/03.10-10 та рішення ГУПФУ у Полтавській області від 13.04.2021 №134550012193 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу.
Крім того суд звертає увагу, що до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Враховуючи зазначене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що слід зобов'язати ГУПФУ у Львівській області зарахувати для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу періоди роботи з 01.11.1984 по 01.04.1997 у ДП “Львівський автобусний завод” (ВАТ “Львівський автобусний завод”), з 02.04.1997 по 04.10.2007 на ДП «ЛАЗ Інструмент» (ВАТ “ЛАЗ-Інструмент”), з 05.10.2007 по 20.01.2009 на ТзОВ “Львівський завод інструментів”, як такі що підтверджені належними документами.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним та ефективним для поновлення прав позивача є зобов'язання ГУПФУ у Львівській області вирішити питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням оцінки наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене та обраний судом спосіб захисту, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи зазначене стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.10.2019 №1903/03.10-10 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.04.2021 №134550012193 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди роботи з 01.11.1984 по 01.04.1997 у ДП “Львівський автобусний завод” (ВАТ “Львівський автобусний завод”), з 02.04.1997 по 04.10.2007 на ДП «ЛАЗ Інструмент» (ВАТ “ЛАЗ-Інструмент”), з 05.10.2007 по 20.01.2009 на ТзОВ “Львівський завод інструментів” та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахування оцінки наданої судом у рішенні.
5. У задоволенні інших вимог відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.