м. Вінниця
18 квітня 2022 р. Справа № 120/41/22-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного Альчук М.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Вінницької митниці про визнати протиправним та скасування акту індивідуальної дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авімек" звернулось в суд з адміністративними позовом до Вінницької митниці про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого рішення за відсутності обґрунтованих та законних підстав. Позивач стверджує, що ним подані усі визначені законом документи для митного оформлення товару, які оформлені належним чином та дають змогу встановити митну вартість придбаного транспортного засобу. Спірним рішенням відповідач не обґрунтував наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів. Тому застосування другорядного методу для визначення вартості є необґрунтованим. У зв'язку з чим просить задовольнити позов.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення транспортного засобу спрацювала автоматизована система управління ризиками щодо заявленої його вартості, що є підставою для запиту додаткових документів, яких у подальшому позивачем не надано. Оскільки визначити митну вартість за заявленим позивачем принципом та поданими документами неможливо, тому відповідач правомірно застосував метод визначення митної вартості на підставі документально підтвердженої інформації про вартість товару з подібними характеристиками. Окремо наполягає на наявності у нього повноважень витребувати додаткові документи для перевірки зазначеної митної вартості у разі виникнення сумнівів в правильності митної оцінки товару.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 09.06.2021 року ТОВ "Авімек" на підставі зовнішньоекономічного договору № PL-S/A від 24.5.2021 року придбано легковий автомобіль бувшого у використанні марки Volkswagen, модель Touareg (номер кузова НОМЕР_1 ), тип універсал, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення - 2017, дата першої реєстрації - 08.06.2017 року, робочий об'єм циліндрів двигуна - 2967 куб. см., загальною вартістю 5500 євро.
В червні 2021 року зазначений транспортний засіб ввезено на митну територію України.
25.06.2021 року з метою митного оформлення ТЗ подано митну декларацію та присвоєно номер UA401020/2021/031997.
Зазначений ТЗ на підстав договору та рахунку фактури заявлено за основним методом визначення митної вартості 5500 євро.
До митної декларації надано наступні документи: - 0325 рахунок-проформу FP 2021-6 від 09.06.2021 року; - 0380 рахунок-фактуру (інвойс) F 2021-6 від 11.06.2021 року; - 0730 автотранспорту митну накладну № 2103630554 6 від 11.06.2021 року; - 2800 свідоцтво про реєстрацію ТЗ ZBI210583560 від 13.04.2018 року; - 300 прайс - лист, б/н від 03.06.2021 року; - 3002 платіжний документ, № 3 від 18.06.2021 року; 3015 висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 2118 від 18.06.2021 року; - 4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № PL-S/A від 24.5.2021 року; - 9000 фото від 25.06.2021 року; - 9201 платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 19 від 17.06.2021 року; - 9610 копію митної декларації країни відправлення.
У зв'язку із спрацюванням АСУР митним органом 25.06.2021 року позивачу надіслано повідомлення із вимогою надати додаткові документи, що підтверджують ціну товару в країні-експортері ідентичного або подібного товару; розрахунок ціни (калькуляцію); - виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних або подібних товарів на території України.
Не погоджуючись з витребуванням додаткових документів, декларантом повідомлено, що до декларації UA401020/2021/031997 від 25.06.2021 року додаткові документи додаватися не будуть.
29.06.2021 року за результатом розгляду поданої електронної митної декларації митним органом прийнято рішення щодо відмови в митному оформленні, шляхом надання картки відмови № UA 401020/2021/001128, а заявлену митну вартість скориговано шляхом винесення рішення про коригування митної вартості від 29.06.2021 року № UA 401000/2021/000026/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості, а саме метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів в сумі 11000 євро.
Не погоджуючись з вартістю ТЗ скорегованого митним органом та з метою випуску товару у вільний обіг до відповідача подано митну декларацію від 30.06.2021 року UA №401020/2021/032615 та сплачено митні платежі згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, а також надано фінансові гарантії.
30.06.2021 року митним органом за результатом розгляду митної декларації прийнято рішення щодо відмови в митному оформленні, шляхом надання картки відмови № UA 401020/2021/001137, у якому зазначено, що митним органом прийнято рішення про направлення запиту з метою встановлення автентичності декларації-інвойсу, складеної експортером на товари яких сукупна вартість не перевищує 6000 євро. Тому, питання про можливість застосування переференційного режиму до товару буде вирішено після отримання відповіді від митних органів країни експортеру на запит Держмитслужби України.
Позивач не погодився із вказаною митним органом відмовою та з метою випуску товару у вільний обіг, подано електронну митну декларацію від 02.07.2021 року № UA 401020/2021/033314 та сплачено митні платежі згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом та надано фінансові гарантії.
Враховуючи зазначене, позивач не погодився із прийнятим рішенням про визнання митної вартості від 29.06.2021 року № UA 401000/2021/000026/2, а також про відмову у застосуванні преференційного статусу, тому позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами пункту 1 частини 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами частини 6 статті 54 МК України підставами для відмови у митному оформленні товарів та коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Відповідно до статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 59 і статті 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами 2 та 3 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 18 статті 58 МК України встановлено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як зазначено вище, 09.06.2021 року ТОВ "Авімек", на підставі зовнішньоекономічного договору № PL-S/A від 24.5.2021 року, придбано легковий автомобіль бувшого у використанні марки Volkswagen, модель Touareg (номер кузова НОМЕР_1 ), тип універсал, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення - 2017, дата першої реєстрації - 08.06.2017 року, робочий об'єм циліндрів двигуна - 2967 куб.см., загальною вартістю 5500 євро.
Позивачем за даним договором імпортовано зазначений вище транспортний засіб та подано документи до митного органу, для проведення процедури розмитнення.
Разом з тим, в податкового органу виникли об'єктивні сумніви щодо обґрунтованості у правильності зазначеної декларантом митної вартості легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Touareg, календарного року виготовлення 2017 та дата першої реєстрації - 08.06.2017 року, з якими погоджується суд, оскільки із з'ясованих митним органом обставин стає зрозуміло, що до митного оформлення разом з ЕМД подано платіжне доручення № 3 від 18.06.2021 року, в якому зазначено, що призначення платежу - це передплата за товар. Одночасно, згідно з CMR № 2103630554 від 11.06.2021 року ТЗ вже був відвантажений 11.06.2021 року. Також відповідно до вказаної CMR зазначено, що "перевізник відповідає за оформлення експортних документів", що в свою чергу суперечить поставці DAP, які вказані в рахунку фактурі та зовнішньоекономічному договорі.
Також, під сумнів поставлено той факт, що директор "SIMB8SP.Z o.o"є ОСОБА_1 , яка виступає продавцем задекларованого ТЗ та є керівником ТОВ "Сім Трейд 1" розташованого за однією адресою, що й ТОВ "Авімек", яке є покупцем ТЗ. Тому, зазначене свідчить, що покупець та продавець взаємопов'язанні особи.
Крім того, згідно наданих до митного оформлення документів перевізником ТЗ є ТОВ "УТП компанія", працівником якої також є ОСОБА_2 , та більше того, ТОВ "УТП компанія" також знаходиться в одному приміщенні, що і покупець ТЗ та згадане ТОВ "Сім Трейд 1", керівником якого є ОСОБА_3 .
Окремо під сумнів митним органом поставлено ціну ТЗ, оскільки декларантом надано пропозицію продажу задекларованого ТЗ з сайту OTOMOTO.PL. Разом з тим, ціни вказані там на аналогічні ТЗ коливаються від 121770 PLZ до 176 400 PLZ, натомість пропозиція із задекларованим ТЗ становить ціну 25 700 PLZ, що в шість-вісім раз менше від наведених пропозицій.
У зв'язку із зазначеним, цілком логічно виник сумнів в достовірності поданих до митного оформлення документів, а також виникли сумніви, що покупець та продавець взаємопов'язані особи та цей зв'язок прямо вплинув на заявлену митну вартість, яка була значно заниженою.
Враховуючи, що декларант відмовився від надання належних документів, на підставі яких можливо було б підтвердити митну вартість ТЗ, митну вартість було визначено за другорядним методом.
Так джерелом числового значення митної вартості було ЕМД від 16.04.2021 року № UA 204020/2021/223532 згідно якої оформлено: автомобіль легковий бувшого у використанні марки Volkswagen, модель Touareg календарного року виготовлення 2017, за ціною 11100 євро.
Таким чином, в ході розгляду справи позивачем не було спростовано об'єктивних сумнівів митного органу щодо вказаної ціни ТЗ та взаємопов'язаності покупця та продавця вказаного ТЗ, що в свою чергу безпосередньо вплинуло на заявлену митну вартість ТЗ.
Отже, позивач до митного органу подав неналежні докази на підтвердження вартості автомобіля, що був у використанні. Документи, що подавалися до відповідача, містять розбіжності щодо вартості транспортного засобу та унеможливлюють їх обчислення.
В свою чергу відповідач довів обставини, які викликають сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.
Враховуючи розбіжності в документах, поданих декларантом, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, суд зазначає про обґрунтовані сумніви митниці щодо відомостей стосовно ціни, що фактично сплачена за ТЗ.
Документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, містили розбіжності, а також відсутні докази відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Суд зазначає, що митний орган з дотриманням вимог статті 58 МК України здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно.
Враховуючи викладене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржене рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм МК України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому, позовні вимоги не належать до задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Вінницької митниці про визнати протиправним та скасування акту індивідуальної дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович