м. Вінниця
18 квітня 2022 р. Справа № 120/16832/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), у якому просив суд:
визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо не нарахування та не сплати позивачу щомісячної премії в розмірі не менш як 10 відсотків відповідно до п.п. 2 п.5 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року;
зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області нарахувати та сплатити позивачу щомісячну премію в розмірі не менш як 10 відсотків відповідно до п.п. 2 п.5 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року;
зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області оформити та направити необхідну довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням осіб), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до Головного управління ПФУ у Вінницькій області для перерахунку позивачу, пенсії за вислугу років, відповідно до ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в разі надходження довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням осіб), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” провести перерахунок пенсії, виплаченої згідно ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячної премії в розмірі не менш як 10% відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 02.12.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
28.12.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов.
У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу з 27.02.2020 по 14.07.2020 в ГУ ДФС у Донецькій області.
Наказом ДФС України від 20.09.2021 № 1329-о позивача було звільнено 30.09.2021 з посади начальника другого відділу УОЗ зон проведення АТО ГУ ДФС у Луганській області.
Крім того, ОСОБА_1 було отримано довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням. З даної довідки вбачається, що позивач протягом служби в ГУ ДФС у Донецькій області премію не отримував.
На думку відповідача, оскільки наказу про встановлення позивачу на день звільнення премії видано не було, до того ж ця премія не є постійною виплатою, та не повинна включатись до загального розрахунку грошової допомоги у випадку її не нарахування, позовна заява не підлягає задоволенню.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Разом з тим дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 027-в/к від 09.023.2022 року у відпустці в період з 09.03.2022 по 25.03.2022 включно, згідно наказу № 034-в/к від 21.03.2022 року суддя відкликана з відпустки з 21.03.2022 по 25.03.2022, відповідно до наказу № 038-в/к від 01.04.2022 року суддя перебувала у відпустці з 04.04.2022 по 06.04.2022.
Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Позивач проходив службу з 27.02.2020 по 14.07.2020 в Головному управлінні ДФС у Донецькій області.
Встановлено, що довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 142/05-97-08-02-22 від 30.08.2021 року, видана Головним управлінням ДФС у Донецькій області на ім'я ОСОБА_1 , за період проходження служби з 27.02.2020 по 14.07.2020 в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, включає в себе наступні надбавки:
згідно Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 за особливості проходження служби - 13465,33 грн.;
згідно Постанови КМУ від 15.06.1994 року № 414 за таємність (15%) - 0,00 грн.;
оплата праці у святкові та неробочі дня, ст. 107 КЗпП України (100%) - 0,00 грн.;
оплата роботи у нічний час, ст. 108 КЗпП України (20%) - 0,00 грн.;
премія щомісячна (Постанова КМУ від 30.08.2017 року № 704 ) грн. - 0,00 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо відсутності нарахування та невиплаті позивачу щомісячної премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є, зокрема,Закон України від 09.04.1992 №2262-XIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Крім того, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІдо складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43 Закону №2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії" та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентованостаттею 63 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою№704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років (право установлювати яку надано керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання), порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови №704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Головне управління ДФС у Донецькій області підготувало та надало ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, спірним між сторонами є те, чи має включатись в таку довідку для призначення пенсії щомісячна премія в розмірі не менше як 10% відповідно до п.п. 2 п.5 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 №616 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції (далі - Порядок №616), який визначає механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, а також визначає форму та порядок видачі грошових атестатів.
Пунктом 2 Порядку №616 встановлено, що місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, встановлене на дату настання події, без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому до місячного грошового забезпечення премія включається у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події.
Відповідно до пункту 3 Порядку №616 грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з:
1) посадового окладу;
2) окладу за спеціальним званням;
3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення:
надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень;
доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук;
доплати за вчене звання;
премій;
4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення:
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
допомоги для оздоровлення.
Відповідно до пункту 2 розділу 4 Порядку №616 надбавка за особливості проходження служби виплачується особам начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) з дня її встановлення.
Керівник ДФС та керівники її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідних органів, мають право встановлювати надбавку за особливості проходження служби у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Надбавка встановлюється та виплачується на підставі наказу.
У разі недостатності фонду грошового забезпечення для проведення виплати надбавки її розмір переглядається.
Надбавку може бути переглянуто у бік як збільшення, так і зменшення або знято у тому самому порядку, в якому здійснюється її встановлення.
Таким чином, при вирішенні спорів про виплату надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно - правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути змінений) у випадку, зокрема, відсутності коштів у проведенні вказаних виплат.
Пунктом 9 Порядку №616 зазначено, що преміювання осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, відповідно до положення про преміювання, затвердженого наказом ДФС.
Частиною другою пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналізуючи дані норми вбачається, що:
1) встановлення премії працівнику - є виключним правом керівника;
Більш того, саме керівник приймає рішення щодо преміювання того чи іншого співробітника;
2) преміювання здійснюється в межах асигнувань;
3) будь-яка норма щодо обов'язкової виплати премії у законодавстві відсутня.
Приписами підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 та розділу 9 Порядку №616 визначено премію в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Крім того, створення фонду преміювання, як зазначено в Постанові №704 та Порядку №616, не є тотожним до вимоги позивача щодо обов'язкового стягнення премії у розмірі 10% від окладу.
Крім того, Наказом ДФС України від 09.12.2015 №973 затверджено Положення про преміювання керівників, заступників керівника, посадових осіб та працівників територіальних органів Державної фіскальної служби України, установи, що належить до сфері її управління.
Так, пунктом 4.11 вищезазначеного положення передбачено, що рішення про визначення розміру, збільшення, зменшення або позбавлення премії стосовно працівників приймаються саме керівниками таки територіальних підрозділів.
Пунктом 3.11 положення зазначено, що проект наказу про преміювання готується підрозділом фінансування, бухгалтерського обліку та звітності відповідного територіального органу ДФС.
За змістом довідки Головного управління ДФС у Донецькій області № 142/05-97-08-02-22 від 30.08.2021 року (додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) премії з 27.02.2020 по 14.07.2020) щомісячна премія у розмірі 10% не виплачувалась.
Рішення керівником територіального підрозділу щодо виплати премії позивачу не приймалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки наказу про встановлення позивачу на день звільнення премії видано не було, а рішення про визначення розміру, збільшення, зменшення або позбавлення премії стосовно працівників приймаються саме керівниками територіальних підрозділів, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачу щомісячної премії в розмірі не менш як 10 відсотків відповідно до п.п. 2 п.5 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року та відповідних зобов'язань відповідача в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області оформити та направити необхідну довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням осіб) та забов'язання Пенсійного фонду у випадку надходження довідки здійснити перерахунок, то такі задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено відсутність підстав для нарахування та виплати премії позивачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно з вимогами ст. 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідач: Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526)
Повне судове рішення складено та підписано суддею: 18.04.2022 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна