Рішення від 15.04.2022 по справі 120/19327/21-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 квітня 2022 р. Справа № 120/19327/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ ЛОГІСТИК» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ

24.12.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ ЛОГІСТИК» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач).

У позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.12.2021 № 293777 про застосування до Товариства адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що працівниками Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки було виявлено факт порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність у водія належно оформленої товарно - транспортної накладної.

Постановою Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 06.12.2021 № 293775 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача (перевізника) застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач вважає постанову протиправною, посилаючись на безпідставність висновків відповідача про відсутність у водія на момент перевірки товарно - транспортної накладної. Також звертає увагу на порушення процедури здійснення контрольного заходу. Тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 29.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

Також ухвалою від 29.12.2021 витребувано за ініціативою суду в Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 06.12.2021 № 293775.

04.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи відзив відповідач акцентує увагу на тому, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу позивача уповноваженими особами Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було встановлено порушення ним ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зміст порушення полягав у відсутності у водія усіх необхідних документів для перевезення вантажу, що визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме товарно-транспортної накладної. При цьому пред'явлену водієм товарно-транспортну накладну № 12 від 08.10.2021 не взято до уваги з огляду на її оформлення із порушенням встановлених правил.

Крім цього відповідачем наведено спростування аргументів позивача щодо порушення процедури здійснення контрольного заходу.

За таких обставин, відповідач вважає оскаржену постанову правомірною та просить відмовити у задоволенні позову про її скасування.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.10.2021 уповноваженими особами Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 04.10.2021 № 009976 було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_1 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , що використовується автомобільним перевізником ТОВ «АДАМАНТ ЛОГІСТИК».

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2021 № 318059, в якому задокументовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

У Акті зазначено, що водієм не надано усіх необхідних документів для перевезення вантажу, що визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не пред'явлено належно оформлену товарно-транспортну накладну. Щодо наданої водієм ТТН № 12 від 08.10.2021 зазначено, про відсутність у ній передбачених Законом відомостей і, як наслідок, не взято цей документ до уваги. (а.с. 10).

06.12.2021 відповідачем прийнято постанову № 293775 про застосування до ТОВ «АДАМАНТ ЛОГІСТИК» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 част. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 9).

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

За п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 за № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. Водночас пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п. 13 Порядку № 1567).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, зокрема старшим державним інспектором Зотовим Р.А.. рейдову перевірку позивача проведено на підставі направлення від 04.10.2021 № 009976.

Із акту перевірки від 08.10.2021 № 318059, який складено старшим державним інспектором Зотовим Р.А., встановлено, що із ним ознайомлено водія ОСОБА_1 . Акт підписано без пояснень та зауважень.

Згідно п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. (п. 26-27 Порядку № 1567).

Із матеріалів справи встановлено, що позивач повідомлявся про час і місце розгляду справи. Повідомлення здійснено за юридичною адресою Товариства, однак поштове відправлення повернулося на адресу відповідача із зазначенням причин: "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, відповідач вправі розглянути справу про порушення за відсутності представника Товариства, адже обов'язок повідомити перевізника не супроводжується обов'язком забезпечити його явку, а неприбуття уповноваженої перевізником особи не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.

Із тексту оскарженої постанови встановлено, що її прийнято належним суб'єктом - в.о. заступника начальника Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Відтак, аргументи позивача про істотні порушення відповідачем процедури проведення рейдової перевірки та прийняття постанови від 06.12.2021 № 293775 не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими доказами.

Щодо суті порушення, вчинення якого поставлено у вину позивачу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи обставини цієї справи, суд зазначає, що склад порушення за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно - транспортної накладної.

При цьому безспірними є та обставина, що на момент проведення рейдової перевірки водієм надано старшому державному інспектору Зотову Р.А. ТТН № 12 від 08.10.2021. Однак посадовою особою відповідача не взято до уваги пред'явлену ТТН з огляду на відсутність у ній повних відомостей про транспортний засіб, зокрема його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто. Натомість кваліфіковано виявлені недоліки ТТН як здійснення перевезення вантажів за відсутності товарно-транспортної накладної.

Визначаючись щодо правомірності висновків відповідача, суд керується такими мотивами.

Згідно ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021), при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: 1) дата і місце складання; 2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; 4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; 6) пункти завантаження і розвантаження.

Аналіз норм ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III дає підстави для висновку, що у товарно - транспортній накладній повинні міститися відомості про код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.

Однак, у ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III чітко вказано про те, що такі відомості повинен зазначити вантажовідправник, оскільки саме він у розумінні Закону вважається особою відповідальною за оформлення товарно - транспортної накладної.

Із наданої позивачем та відповідачем копії товарно - транспортної накладної від 08.10.2021 № 12 встановлено, що вантажовідправником є Державне підприємство "Центр екологічних ініціатив" (а.с. 11).

Дійсно, як про це зазначає відповідач, повні відомості у товарно - транспортній накладній від 08.10.2021 № 12 не зазначено. Зокрема у ній відсутня інформація про код ЄДРПОУ або податковий номер перевізника та параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги.

Однак суд наголошує, що Закон від 05.04.2001 № 2344-III покладає обов'язок із заповнення ТТН та зазначення необхідних відомостей на вантажовідправника яким позивач не являється (вантажовідправник - Державне підприємство "Центр екологічних ініціатив"), а відповідальність перевізника на підставі норм ст. 60 Закон від 05.04.2001 № 2344-III настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.

Цей висновок узгоджується із нормами Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила № 363).

Так, згідно п. 11.3 Правил № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).

Більше того, п. 11.1 Правил № 363 передбачає, що товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Тому, враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, немає підстав покладати на позивача тягар негативних наслідків та притягувати Товариство до адміністративно - господарської відповідальності за формальне неповне виконання іншою юридичною особою (вантажовідправником) її обов'язків із повного внесення усіх відомостей до товарно - транспортної накладної.

Більш того, ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III передбачає відповідальність перевізника за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки товарно - транспортної накладної.

Як зазначено в академічному тлумачному словнику української мови, значення слова відсутність - це неіснування кого-, чого-небудь; брак чого-небудь.

Відтак, достатньою і такою, що ґрунтується на Законі від 05.04.2001 № 2344-III підставою для відповідальності перевізника є фізичне неіснування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно - транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні, адже перевізник взагалі не є суб'єктом, що здійснює оформлення цього документу.

При цьому такі недоліки ТТН як не зазначення у ній коду ЄДРПОУ або податкового номера перевізника та параметрів транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги вважаються судом формальними, оскільки у накладній зазначено інші обов'язкові її реквізити, що дають можливість у повній мірі ідентифікувати суб'єктів транспортного процесу, вантаж та транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення.

До того ж суд враховує, що товарно - транспортна накладна - це документ форма якого затверджена додатком № 7 до Правила № 363.

Проаналізувавши затверджену форму товарно - транспортної накладної суд зауважує, що у ній відсутні пункти, розділи чи рядки для внесення тих відомостей, про які зазначає відповідач, оскільки Законом від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021) хоча і передбачено внесення до ТТН зазначених вище відомостей, затверджену додатком № 7 Правил № 363 форму накладної не змінено.

За таких обставин суд вважає, що висновок акту перевірки від 08.10.2021 № 318059 про перевезення позивачем вантажів автомобільним транспортом за відсутності товарно - транспортної накладної є помилковими, адже за встановлених у справі обставин, певні недоліки в оформленні наявної у водія ТТН від 08.10.2021 № 12 не можуть бути кваліфіковані як відсутність товарно - транспортної накладної на момент проведення перевірки.

Отже, спірна постанова від 06.12.2021 № 293777 про застосування до Товариства адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідачем у справі є Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України володіє статусом суб'єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення із відповідача сплаченого позивачем судового збору.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

З приводу витрат позивача на правничу допомогу, про орієнтовний розмір яких зазначено у позові, то на момент ухвалення цього рішення доказів їх понесення не надано, а тому такі витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 06.12.2021 № 293775 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ ЛОГІСТИК» адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ ЛОГІСТИК» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ ЛОГІСТІК» - вул. А. Первозванного, 58А, кв. 72, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 43984923;

Відповідач: Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки - вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті - пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Богоніс Михайло Богданович

Попередній документ
104001550
Наступний документ
104001552
Інформація про рішення:
№ рішення: 104001551
№ справи: 120/19327/21-а
Дата рішення: 15.04.2022
Дата публікації: 20.04.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них