м. Вінниця
15 квітня 2022 р. Справа №120/15053/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Немирівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов.
Рішенням суду від 01 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Немирівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про стягнення виконавчого збору від 16 жовтня 2019 року ВП №60307955; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження ВП №67145196 від 13 жовтня 2021 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №60307955 від 16 жовтня 2019 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
01 березня 2022 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не вирішено питання щодо компенсації позивачеві витрат на правничу допомогу адвоката. Подана заява обгрунтована тим, що правову допомогу ОСОБА_1 при розгляді адміністративної справи надавав адвокат Новак Н.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги №02/21 від 04 лютого 2021 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1153093 від 02 листопада 2021 року. Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги визначено, що клієнт зобов'язується виплатити адвокату винагороду за виконану роботу відповідно до досягнутої домовленості, що оформлюється додатковими угодами. При цьому, пунктом 2 додаткової угоди №1 від 20 листопада 2021 року до договору про надання правової допомоги від 04 лютого 2021 року узгоджено вартість надання правової допомоги в суді першої інстанції за кожну окремо надану послугу (виконану роботу). На підтвердження належного виконання умов договору його сторонами 17 лютого 2022 року складено акт приймання-передачі правової допомоги, згідно із якими загальний розмір наданих послуг оцінено у 5000 гривень. Відтак, представник позивача вважає, що документально підтверджуються витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву представника позивача щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.
Особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відтак, однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано главою 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Так, в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №02/21, що укладений 04 лютого 2021 року, додаткову угоду №1 до договору, акт приймання-передачі правової допомоги за договором, складений 17 лютого 2022 року, квитанцію №1 від 02 листопада 2021 року про сплату ОСОБА_1 4000 гривень, а також квитанцію №2 від 17 лютого 2022 року про сплату ОСОБА_1 1000 гривень.
Так, пунктом 1.1 договору про надання правничої допомоги від 04 лютого 2021 року передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок представляти його інтереси в правоохоронних органах без виключень та обмежень, судах України, органах виконавчої служби України, інших державних органах України, установах, організаціях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від підпорядкування, а також у відносинах з фізичними особами без обмеження повноважень.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору клієнт зобов'язується виплатити адвокату винагороду за виконану роботу відповідно до досягнутої домовленості, що оформлюється додатковими угодами.
Як свідчить акт приймання-передачі правової допомоги, що складений 17 лютого 2022 року, представником позивача надавались такі послуги: усна консультація з вивчення документів та їх правовим аналізом (1000 гривень); вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів (1000 гривень); складання та подання позовної заяви до суду (2000 гривень); складання адвокатського запиту про рух справи (500 гривень); складання заяви про усунення недоліків позовної заяви (500 гривень). Загальна вартість наданих послуг відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг становить 5000 гривень.
Квитанціями №1 від 02 листопада 2021 року та №2 від 17 лютого 2022 року підтверджується сплата ОСОБА_1 адвокату грошових коштів в розмірі 5000 гривень.
На переконання суду, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5000 гривень є досить завищеними.
Так, надані адвокатом послуги, що пов'язані із усною консультацією з вивчення документів та їх правовим аналізом, вивчення рішень/судової практики з аналогічних спорів охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю роботи, пов'язаної із складанням такого документу.
Відтак, деякі послуги, про які йдеться у акті приймання-передачі наданих послуг, були пов'язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.
Крім того, адміністративна справа №120/15053/21-а розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
Наведене свідчить про недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, а тому слід дійти висновку, що такий розмір є досить завищеним.
Крім того, слід врахувати і те, що особливості розподілу судових витрат визначені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами 1, 3 якої передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, а також враховуючи положення частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 2500 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості, а також є пропорційним до задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 гривень.
Керуючись статтями 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Немирівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 15.04.2022
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович