29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" квітня 2022 р. Справа № 924/105/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі суддя: Танасюк О.Є., секретар судового засідання Ключка Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми „Імекс Хімгрупп" м. Черкаси
до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" м. Київ в особі Відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 349559,14 грн., з яких:
- 11898,98 грн. - сума боргу за договором поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. (104348,70 грн. - основний борг, 5217,44 грн. - інфляційні втрати, 2332,84 грн. - 3% річних);
- 237660,16 грн. - сума боргу за договором поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. (236136,60 грн. - основний борг, 1416,82 грн. - інфляційні втрати, 106,74 грн. - 0,3% річних)
Представники сторін:
позивач: Євграфов М.В. - генеральний директор (в режимі відеоконференції)
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.02.2020 відкрито провадження у справі №924/105/22, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
08.02.2022р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №924/105/22 до судового розгляду по суті на 12:00 год. 19.04.2022 р.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеними між сторонами договорами поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. Крім того, до стягнення заявлено 3% річних та інфляційні втрати.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві (№45-30-496/3220 від 22.03.2022р.) просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що оплата отриманого товару за договорами поставки відповідачем не була проведена в повному обсязі вчасно, у зв'язку із важким фінансовим становищем компанії. Звертає увагу невиконання зобов'язань не пов'язане з ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Вказує, що відповідач опинився в таких умовах незалежно від його волі, а внаслідок законодавчих змін в країні, що призвели до зміни функціонування ринку електричної енергії, зростання заборгованості перед відповідачем за відпущену на ринок електроенергію. Вважає, що вказані обставини можна розцінювати, як надзвичайні та невідворотні, які відповідно до п. 2 ст. 14-1 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Також відповідач вважає безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), що включена до вартості товару за договорами. Також відповідач вважає безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), що включена до вартості товару за договорами. Вказує, що позивачем належним чином не доведено і не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність і обґрунтованість заявлених до стягнення сум заборгованості за договорами, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідач у відзиві просить розглянути справу без участі представника.
Відповідь позивача на відзив відповідача.
Позивач у відповіді на відзив (від 30.03.2022р.) звертає увагу, що відповідачем не надано документів на підтвердження існування форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання відповідачем договорів.
Також вважає необґрунтованим твердження відповідача про неправильність здійснених позивачем розрахунків. При цьому, звертає увагу, що відповідачем не наведено контррозрахунку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22.03.2021 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька Атомна Електрична Станція") (покупець) та Приватним підприємством науково-виробничою фірмою „Імекс Хімгрупп" (продавець) укладено договір поставки №17360/53-124-01-21-14079, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору) та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що предметом поставки по даному договору є товар: код 44830000-7 згідно ДК 021-2015: мастики, шпаклівки, замазки та розчинники.
Пунктом 3.1 договору передбачено строк поставки - протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця на поставку партії товару.
Сторони в п. 3.2. договору погодили, що поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРР згідно з Інкотермс 2010 на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП „Складське господарство" склад №3, вул. Промислова, 3/14а, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.
Постачальник за 3 дні до відвантаження направляє покупцю письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження. Постачальник має право на дострокову поставку товару за письмовим погодженням з покупцем (п. п. 3.3., 3.4 договору).
Ціна договору становить 155760,00 грн., з яких 129800,00 грн. - ціна товару, 25960,00 грн. - ПДВ (п. 4.1. договору).
Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару за договором визначається специфікацією №1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування та доставки (п. 4.2., 4.3. договору).
У п. 5.1 договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.
Постачальник зобов'язаний надавати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (пункт 5.2 договору).
Пунктом 5.4 договору визначено, що датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної (пункт 6.3 договору).
За умовами п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення (п. 7.2 договору).
Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат Торгово-промислової палати України або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства (п. 7.5 договору).
Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
У пунктах 11.1 та 11.2 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинність з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору та виконання діючих зобов'язань.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
У специфікації №1 (додаток 1) до договору поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. сторонами погоджено найменування товару, який підлягає поставці та його вартість. Загальна сума становить 155760,00 грн.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 155760,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000126 від 06.04.2021р. У видатковій накладній міститься відмітка про отримання товару 07.04.2021р.
Відповідач частково здійснив оплату поставленого товару в сумі 51411,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №9555 від 24.11.2021р. на суму 29481,90 грн.; №9413 від 22.11.2021р. на суму 13620,00 грн.; №9414 від 22.11.2021р. на суму 281,34 грн.; №9444 від 22.11.2021р. на суму 7498,56 грн.; №9435 від 22.11.2021р. на суму 529,50 грн.
27.08.2021 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька Атомна Електрична Станція") (покупець) та Приватним підприємством науково-виробничою фірмою „Імекс Хімгрупп" (продавець) укладено договір поставки №17963/53-124-01-21-15459, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (далі - додаток №1 до договору), який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що предметом поставки по даному договору є товар: код 44830000-7 згідно ДК 021-2015: мастики, шпаклівки, замазки та розчинники.
Пунктом 3.1 договору передбачено строк поставки - протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця на поставку партії товару.
Сторони в п. 3.2. договору погодили, що поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDР згідно з Інкотермс 2010 на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП „Складське господарство" склад №3, вул. Промислова, 3/14а, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.
Ціна договору становить 236136,60 грн., з яких 196780,50 грн. - ціна товару, 39356,10 грн. - ПДВ (п. 4.1. договору).
Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару за договором визначається специфікацією №1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування (п. 4.2., 4.3. договору).
У п. 5.1 договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну партію товару згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".
Постачальник зобов'язаний надавати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (пункт 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору визначено, що датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.
За умовами п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншим уповноваженим органом відповідно до законодавства України (п. 7.2. договору).
Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.4. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми.
У пунктах 11.1 та 11.2 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинність з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору та виконання діючих зобов'язань.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
У специфікації №1 (додаток 1) до договору поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021 сторонами погоджено найменування товару, який підлягає поставці та його вартість. Загальна сума становить 236136,60 грн.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 236136,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000458 від 07.10.2021р. У видатковій накладній міститься відмітка про отримання товару 12.10.2021р.
12.10.2021р. відповідачем був оформлений ярлик на придатну партію товару №94/3.
Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату товару у строки, визначені договорами поставки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька Атомна Електрична Станція") (покупець) та Приватним підприємством науково-виробничою фірмою „Імекс Хімгрупп" (продавець) укладено договори поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р., відповідно до умов яких позивач зобов'язався поставити і передати товар у власність відповідачу, а відповідач - його прийняти та оплатити.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 155760,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000126 від 06.04.2021р. У видатковій накладній міститься відмітка про отримання товару 07.04.2021р.
У п. 5.1 договору №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.
Згідно п. 6.3. вказаного договору датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної.
Доказів наявності будь-яких зауважень до поставленого товару матеріали справи не містять. Тому, враховуючи положення п. 5.1. та п. 6.3. договору поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р., відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару до 08.05.2021р.
Приватне підприємство науково-виробнича фірма „Імекс Хімгрупп" частково здійснило оплату товару в сумі 51411,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №9555 від 24.11.2021р. на суму 29481,90 грн.; №9413 від 22.11.2021р. на суму 13620,00 грн.; №9414 від 22.11.2021р. на суму 281,34 грн.; №9444 від 22.11.2021р. на суму 7498,56 грн.; №9435 від 22.11.2021р. на суму 529,50 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. становить 104348,70 грн. (155760,00 - 51411,30).
На виконання умов договору поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 236136,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000458 від 07.10.2021р. У видатковій накладній міститься відмітка про отримання товару 12.10.2021р.
У п. 5.1 договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну партію товару згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".
Як слідує з матеріалів справи ярлик на придатну партію товару №94/3 був оформлений відповідачем 12.10.2021р.
Зважаючи на положення п. 5.1. договору поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р., відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару до 12.12.2021р. Однак жодної оплати за вказаним договором не було здійснено.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості (основного боргу) в сумі 104348,70 грн. за договором поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та 236136,60 грн. за договором поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню.
При цьому, посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань у визначений договорами поставки строк.
Щодо твердження відповідача про існування форс-мажорних обставин, а саме запровадження нового ринку електричної енергії в Україні та кризовий стан енергетичної галузі як підстави для звільнення від відповідальності за зобов'язаннями згідно договору, судом зазначає таке.
У п. 7.1 договорів визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст.14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.
Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У п. 7.5. договору №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та п. 7.2 договору №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. сторони передбачили, що доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є відповідний документ, сертифікат Торгово-промислової палати України або інших компетентних органів відповідно до діючого законодавства.
Однак в матеріалах справи відсутній відповідні документи Торгово-промислової палати України або інших компетентних органів, а також відсутні докази на підтвердження наміру його отримати відповідачем (листи, звернення, тощо).
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести, що вони є форс-мажорними і що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку. Тобто, виходячи з ознак форс-мажорних обставин, довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань у визначений договором строк.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, що впливають на виконання зобов'язань за договорами поставки, як це визначено умовами договорів поставки ( п. 7.2 договору №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та п. 7.3. договору №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р.)
Враховуючи вище зазначене, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договорами поставки.
Щодо процентів річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Як вбачається із розрахунку, позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем договору поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. правомірно здійснено розрахунок 3% річних в розмірі 2332,84 грн. за період з 08.05.2021р. по 04.02.2022р. на суму заборгованості в розмірі 104348,70 грн., яка підлягала сплаті до 08.05.2021р.
Пунктом 8.4. договору №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми.
Як слідує із розрахунку, позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. правомірно нараховано 0,3% річних в розмірі 106,74 грн. за період з 12.12.2021р. по 04.02.2022р. на суму заборгованості в розмірі 237660,16 грн., яка підлягала сплаті до 12.12.2021р.
Таким чином заявлені до стягнення відсотки річних підлягають задоволенню.
Щодо інфляційних втрат.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду, викладеного у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
Позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 55217,44 грн. за період з травня 2021р. по грудень 2021р. із суми заборгованості в розмірі 104348,70 грн., яка підлягала сплаті до 08.05.2021р.
Також у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 1416,82 грн. за період - грудень 2021р. із суми заборгованості 236136,60 грн., яка підлягала сплаті до 12.12.2021р.
Тому заявлені до стягнення інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідач вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України може здійснюватися лише на суму простроченого грошового зобов'язання з оплати вартості товару без врахування суму податку на додану вартість (ПДВ), що включена до вартості товару за договорами поставки.
Однак суд відхиляє такі доводи Приватного підприємства науково-виробничої фірми „Імекс Хімгрупп", оскільки у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем з оплати вартості товару в загальній сумі 155760,00 грн. за договором №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р. та 236136,60 грн. за договором №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р. Зазначена вартість товару визначена та погоджена сторонами з урахуванням податку на додану вартість.
Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 Цивільного кодексу України), а згідно з ст. 180 ГК України є однією з істотних умов договору.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає стягнення інфляційних втрат та 3% річних виходячи з простроченої суми боргу. Прострочена сума боргу, у свою чергу є погодженою сторонами договору на добровільних засадах і вже включає в себе ПДВ, оскільки цього вимагають положення Податкового кодексу України (по даній операції).
Враховуючи те, що предметом спору є стягнення коштів за невиконання господарського зобов'язання, що виникло на підставі господарського договору, то складові ціни договору не є предметом дослідження, так як вони в своїй сукупності є істотною умовою договору, узгодженою сторонами.
В силу положень чинного податкового законодавства, а також статей 625, 627, 629, 632 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснюється на загальну суму заборгованості за договором, навіть за умови, що така заборгованість включає суму ПДВ.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок боржника сплатити інфляційні втрати та 3% річних поширюється на усю суму грошового зобов'язання, яке прострочив боржник. Даною статтею визначено наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, а не окремих частин ціни договору.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ (01032, м. Київ, Назарівська, 3, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код 21313677) на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми „Імекс Хімгрупп" (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 36, код ЄДРПОУ 36584093) 104348,70 грн. (сто чотири тисячі триста сорок вісім гривень 70 коп.) заборгованості за договором поставки №17360/53-124-01-21-14079 від 22.03.2021р., 5217,44 грн. (п'ять тисяч двісті сімнадцять гривень 44 коп.) інфляційних втрат, 2332,84 грн. (дві тисячі триста тридцять дві гривні 84 коп.) 3% річних; 236136,60 грн. (двісті тридцять шість тисяч сто тридцять шість гривень 60 коп.) заборгованості за договором поставки №17963/53-124-01-21-15459 від 27.08.2021р., 1416,82 грн. (одну тисячу чотириста шістнадцять гривень 82 коп.) інфляційних втрат, 106,74 грн. (сто шість гривень 74 коп.) 0,3% річних, 5243,39 грн. (п'ять тисяч двісті сорок три гривні 39 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 19.04.2022р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2 - Приватне підприємство науково-виробнича фірма „Імекс Хімгрупп" (18005, м. Черкаси, а/с №942); електронна пошта: imex@ukr.net ; 3 - Відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100); електронна пошта: оffice@khnpp.atom.gov.ua ; 4 - ДП НАЕК "Енергоатом" електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua