65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/657/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву (вх. ГСОО №4-21/22 від 15.04.2022) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА» (65014, м. Одеса, б. Лідерсівський, буд. 5, оф. 2 та 3, код ЄДРПОУ 40208915) до боржників: Республіканського транспортного унітарного підприємства «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Советська, 27а) та Відкритого акціонерного товариства «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9).
15.04.2022 до суду від ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» надійшла заява (вх. ГСОО №4-21/22) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, в якій заявник просить:
- накласти арешт на т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398, що знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл;
- передати т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний № БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398 на відповідальне зберігання компанії ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (65026, м. Одеса, пр-т. Шевченка, буд.4а, ЄДРПОУ 35048670);
- заборонити капітану Морського порту Ізмаїл надавати дозвіл на вихід судна із порту.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наявність у ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» чинної морської вимоги у розмірі 164405,00 доларів США, відповідно до дисбурсментських рахунків, які не сплачені боржниками, за надання послуг морського агентування т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398, під час перебування в акваторії Морського порту Ізмаїл.
Заявник повідомляє, що ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» надавав послуги морського агентування т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка, яке належить на праві частковій власності Республіканському транспортному унітарному підприємству «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» - 79,6% і Відкритому акціонерному товариству «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» - 20,4% разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398, яка належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО», під час перебування в акваторії Морського порту Ізмаїл.
Крім цього, заявник зазначає, що т/х NADEZHDA (Реєстраційний №БРП-486) разом з несамохідною баржею «Р- 0512» (Реєстраційний №РБ-398) знаходяться біля причалу ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту 87 км р. Дунай, отже на думку заявника, доцільним є передача на відповідальне зберігання арештованого судна разом з баржею компанії ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (ЄДРПОУ 35048670, пр-т. Шевченка, буд.4а, м. Одеса, 65026), яка у майбутньому може набути статус третьої особи на стороні позивача у господарській справі за позовом заявника.
Розглянувши заяву про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна, господарський суд дійшов до наступних висновків:
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Відповідно до 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положеннями п.9 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями ч. 2 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
Як з'ясовано судом, на т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398 знаходиться в біля причалу ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту, 87 км. р. Дунай, про що свідчить наявна у матеріалах заяви відповідь ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» вх. 01/04-2022 від 13.04.2022 на запит представника ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» вих. №110-04-2022 від 08.04.2022.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про подання заяви про арешт судна за належною підсудністю.
Умовами ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову, не є обов'язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу пункту 3 частини 3 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 18.10.2019 у справі № 915/1301/19.
Положеннями ч. 2 ст.140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.
Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011 та яка набула чинності для України 16.05.2012, а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України «Арешт суден».
За положеннями п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, ратифікованої Україною, “морська вимога” - це вимога, яка виникає з одного чи більше пунктів, зазначених в ст. 1 цієї Конвенції, серед яких: пункт “n” - вимога стосовно витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, “арешт” означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.
Згідно зі ст.2 Конвенції, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
При цьому, згідно ст. 8 Брюссельської конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.
Відповідно до статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України, Судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна.
Згідно з пунктом 17 статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України, одним із видів морських вимог є вимога за дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом.
Як з'ясовано судом, відповідно до наявних у матеріалах заяви свідоцтв про право власності на судно, т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка належить на праві частковій власності Республіканському транспортному унітарному підприємству «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» - 79,6% і Відкритому акціонерному товариству «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» - 20,4% та несамохідна баржа «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398 належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО».
Із матеріалів заяви вбачається, що відповідно до дисбурсментського рахунку щодо несамохідної баржі «Р- 0512», компанія Відкрите акціонерне товариство «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» отримала послуги морського агентування несамохідної баржі «Р- 0512» (Реєстраційний № РБ-398) на загальну суму 83208,00 доларів США та відповідно до дисбурсментського рахунку щодо т/х NADEZHDA, компанія Відкрите акціонерне товариство «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» та компанія Республіканське транспортне унітарне підприємство «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО», отримали послуги морського агентування т/х NADEZHDA (Реєстраційний № БРП-486) на загальну суму 81197,00 доларів США.
Отже, судом встановлено, що ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» було надано послуги морського агентування на загальну суму 164405,00 доларів США, що еквівалентно 4809651,83 грн., за курсом НБУ, станом на 14.04.2022.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника - ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» права морської вимоги до Республіканського транспортного унітарного підприємства «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» і Відкритого акціонерного товариства «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» на підставі відсутності оплати за надання послуг морського агентування.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих фактичних і правових підстав про задоволення заяви ТОВ «ІТМ Україна» (вх. ГСОО №4-21/22) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна.
При цьому суд погоджується із позицією заявника щодо доцільності передачі на відповідальне зберігання арештоване судно разом з баржею компанії ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», оскільки судно та баржа знаходяться біля причалу ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ».
Суд зазначає, що особи, які є відповідальними за морською вимогою, жодним чином не позбавлені права, на підставі ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, звернутися до суду з клопотанням про здійснення зустрічного забезпечення.
Враховуючи, що на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, суд в ухвалі про арешт судна вважає за необхідне встановити строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду, а саме - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та митні органи зобов'язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.
Керуючись ст. 136, п. 9 ч.1 ст. 137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» (вх. ГСОО №4-21/22 від 15.04.2022) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна - задовольнити.
2.Накласти арешт на т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398, що знаходиться в акваторії Морського порту Ізмаїл.
3.Передати т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний № БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398 на відповідальне зберігання компанії ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (65026, м. Одеса, пр-т. Шевченка, буд.4а, ЄДРПОУ 35048670);
4.Заборонити капітану Морського порту Ізмаїл надавати дозвіл на вихід т/х NADEZHDA (НАДЄЖДА), Реєстраційний №БРП-486, прапор Республіка Білорусь, тип судна: суховантажний теплохід-площадка разом з несамохідною баржею «Р-0512», Реєстраційний №РБ-398 із порту.
5.Встановити ТОВ «ІТМ УКРАЇНА» строк протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали для надання доказів на підтвердження пред'явлення позову до Республіканського транспортного унітарного підприємства «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» та Відкритого акціонерного товариства «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО»
6.На виконання вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, копію ухвали для виконання направити:
- капітану Ізмаїльського морського порту (harbourmaster_izmail@marad.gov.ua, м.Ізмаїл, вул. Портова, 16);
- Ізмаїльській Філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (office@izm.uspa.gov.ua, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, м. Ізмаїл, 68609);
- Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України (pdru@dpsu.gov.ua, 65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1);
- Ізмаїльський прикордонний загін (izmail_zagin@dpsu.gov.ua, вул. Г. Музиченка, 31, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600;
-Одеській митниці Держмитслужби (od.post@customs.gov.ua, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А).
7.Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» для виконання судових рішень.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА» (65014, м. Одеса, б. Лідерсівський, буд. 5, оф. 2 та 3, код ЄДРПОУ 40208915).
Боржники: 1) Республіканське транспортне унітарне підприємство «БІЛОРУСЬКЕ РІЧНЕ ПАРОПЛАВСТВО» (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Советська, 27а).
2) Відкрите акціонерне товариство «БІЛОРУСЬКЕ МОРСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9).
8.Ухвала дійсна до пред'явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна