79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.04.2022 Справа № 914/356/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Швеця Володимира Олександровича , м. Львів
про стягнення 21 942, 58 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
Представники сторін справи не з'явились.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" до відповідача: Фізичної особи-підприємця Швеця Володимира Олександровича про стягнення 21 942, 58 грн за невиконання умов договору № 19249-14/2021 від 29.09.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 09.03.2022.
Ухвалою суду від 09.03.2022 розгляд справи відкладено на 13.04.2022.
У судове засідання 13.04.2022 сторони явку повноважних представників не забезпечили.
Слід зазначити, що уся поштова кореспонденція скеровувалась відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.02.2022 та відкладення його розгляду вручена відповідачу 31.03.2022.
Крім того, ухвала про відкладення розгляду справи скеровувалась сторонам на електронні адреси.
Враховуючи закінчення строку розгляду справи, достатності доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності представників сторін.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору № 19249-14/2021 від 29.09.2021 в частині оплати за поставлений товар на суму 20 433, 84 грн. Також за прострочення виконання зобов'язання позивач заявив до стягнення 844, 42 грн пені, 115, 36 грн інфляційних втрат та 548, 96 грн 12% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
29 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (далі - Постачальник) та Фізична особа - підприємець Швець Володимир Олександрович (далі - Покупець) уклали договір № 19249-14/2021 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця визначені цим Договором запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини (далі - Товар), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар і Послуги та здійснити їх оплату.
Згідно з пунктами 2.4., 2.5. договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних і рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
За домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника (пункт 2.6. договору).
Розділом 3 договору сторони погодили порядок розрахунків.
Відповідно до пункту 3.2 договору Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. договору). Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. договору).
Згідно з пунктом 3.6. договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику.
Відповідальність сторін передбачена у розділі 5 договору.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% (дванадцять) річних від простроченої суми.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 35 433, 84 грн, що підтверджується видатковими накладними № SI0003265060 від 29.11.2021 на суму 1 404, 48 грн; № SI0003265179 від 29.11.2021 на суму 17 900, 88 грн; № SI0003266254 від 30.11.2021 на суму 4 191, 48 грн та № SI0003284574 від 08.12.2021 на суму 11 937, 00 грн.
У видаткових накладених зазначено строк відтермінування оплати товару, а саме: до 13.12.2021 по ВН № SI0003265060 та № SI0003265179; до 14.12.2021 по ВН № SI0003266254; до 22.12.2021 по ВН № SI0003284574.
Також відповідачу разом з видатковими накладними вручено рахунки на оплату отриманого товару.
Усі видаткові накладні підписано та скріплено печатками сторін договору.
Відповідач сплатив позивачу 15 000, 00 грн, що підтверджено банківськими виписками про рух коштів від 20.01.2022 на суму 10 000, 00 грн та від 27.01.2022 на суму 5 000, 00 грн. У призначеннях платежів зазначено посилання на договір.
Таким чином позивач просив стягнути залишок основної заборгованості станом на день розгляду справи на суму 20 433, 84 грн, 844, 42 грн пені, 115, 36 грн інфляційних втрат та 548, 96 грн 12% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До позовної заяви позивач долучив видаткові накладні на суму 35 433, 84 грн, як доказ виконання умов договору № 19249-14/2021 від 29.09.2021.
Видаткові накладні належним чином оформлені та не містять жодних зауважень.
У видаткових накладних зазначено строк оплати, а саме, по накладних від 29.11.2021 - до 13.12.2021, по накладній від 30.11.2021 - до 14.12.2021, по накладній від 08.12.2021 - до 22.12.2021.
Однак відповідач оплатив позивачу лише 15 000, 00 грн. Доказів оплати за поставлений товар на суму 20 433, 84 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність основної заборгованості на суму 20 433, 84 грн.
Тому позовні вимоги в частині заявленого до стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 12% річних.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3 договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% (дванадцять) річних від простроченої суми.
Позивач заявив до стягнення 844, 42 грн пені, 115, 36 грн інфляційних втрат та 548, 96 грн 12% річних, нарахованих по кожній накладній окремо, враховуючи строк настання прострочення та проплат відповідача.
Перевіривши розрахунки за допомогою калькулятору «ЛІГА.ЗАКОН», суд встановив, що такі правильно нараховані, тому підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судові витрати.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 640, 00 грн, з яких: 5 840, 00 грн - фактично понесені, 4 800, 00 грн - очікується понести.
Повноваження адвоката представляти інтереси позивача підтверджено договором про надання правової (правничої) допомоги № 07/02/2022-1ПД від 07.02.2022 та довіреністю від 07.02.2022.
У договорі зазначено, що адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Львівської області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Фізичної особи - підприємця Швець Володимира Олександровича (код РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.
За правову допомогу, передбачену пунктом 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього Договору за розрахунковою ставкою 1 600,00 гривень за 1 годину витраченого часу адвоката (пункт 4.1 договору).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач подав опис наданих послуг від 09.02.2022 на суму 5 840, 00 грн та платіжне доручення № 776 від 09.02.2022 про сплату 5 840, 00 грн.
У описі наданих послуг за договором зазначено про надані послуги, а саме:
вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору - кількість витраченого часу 0, 25 год вартістю 400, 00 грн;
вивчення та аналіз чинного законодавства України, якими регульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи, підготовку та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі, збір доказів - кількість витраченого часу 0, 15 год вартістю 240, 00 грн;
вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини - кількість витраченого часу 0, 25 год вартістю 400, 00 грн;
опрацювання стратегії захисту інтересів Клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; формування матеріалів позовної заяви; підготовка та подання до суду позовної заяви з розрахунками (на 13 аркушах) і додатками (18 найменувань), а також направлення копій матеріалів на адресу ФОП Швець В.О. - кількість витраченого часу 3 год вартістю 4 800, 00 грн.
За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доказів неспівмірності заявлених витрат суду не надано та судом не встановлено.
Враховуючи подання суду (підтвердження) доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу на суму 5 840, 00 грн, такі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Швеця Володимира Олександровича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідент. код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, ідент. код: 37141112) 21 942, 58 грн з яких: 20 433, 84 грн основного боргу, 844, 42 грн пені, 548, 96 грн 12% річних, 115, 36 грн інфляційних втрат та 1 984, 80 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, 5 840, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.04.2022.
Суддя Галамай О.З.