ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2022Справа № 910/19455/21
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19455/21
За позовом Громадська спілка "Українська ліга авторських і суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, гр.пр.57, оф.7, м. Київ, 02002)
До Фізичної особи-підприємця Галай Лесі Йосипівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 6 000, 00 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Галай Лесі Йосипівни (далі - відповідач) про стягнення 6 000, 00 грн основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № ТЗ-67/07/19-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 27.07.2019, в частині сплати щомісячних платежів за майнові права.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
06.12.2021 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали від 06.12.2021.
20.12.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
29.12.2021 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/19455/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.02.2022 до суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
27.07.2019 між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі - позивач), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Фізичною особою-підприємцем Галай Леся Йосипівна було укладено Договір №ТЗ-67/07/19-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (надалі - Договір).
Серед іншого згідно умов Договору сторони домовились про наступне:
Пункт 1.1. - користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Пункт 3.1. - договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Пункт 3.2. - договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Пункт 3.3. - За Договорами, зазначеними в п.3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату За 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»).
Пункт 3.4. - Механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином, Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір: із додатками до нього.
Пункт 3.5. - Отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторську ОКУ.
Пункт 4.1. - Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Пункт 4.2. - Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку №2 до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Пункт 4.3. - Надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №ї та Додаток №2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений цим Договором та Додатком №3 до нього при цьому порядок Сплати винагороди роялті Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього. Договору.
У відповідності до ліцензійних договорів, що є Додатками №1, 2 до основного Договору сторони домовились про наступне:
Пункт 5.1. - Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до «31» серпня 2020 року, а в частині не виконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
Пункт 5.2. - у випадках, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
Згідно Додатку №3 до Договору сторони домовились про наступне:
Пункт 1 - закладом в якому користувач здійснює використання об'єктів авторських та суміжних прав є магазин «SET UP» (м. Київ, вул. Драйзера, 8; загальна площа закладу 100 кв. м.).
Пункт 2 - сторонами погоджено наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права починаючи з 01.08.2019 - 500, 00 грн за кожен заклад користувача.
Пункт 3 - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірної використання об'єктів-авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числі місяця стосовно якого він сплачується).
Позивач зазначає, що відповідачем було сплачено позивачеві 6 000, 00 грн за Договором лише за перший рік його дії.
Відповідач відповідно до умов п. 5.1., 5.2. ліцензійних договорів, що є додатками №1, 2 до основного Договору не повідомляв позивача про припинення діє ліцензійної угоди протягом місяця до завершення строку його дії (до 31.08.2020 та 31.08.2021 відповідно). А відтак, за твердженням позивача, ліцензійна угода автоматично продовжувалась на той самий строк і на тих же умовах на другий та третій рік дії, а саме: з 01.07.2020 на один рік до 31.08.2021, а потім з 01.07.2021 на один рік до 31.08.2022.
Згідно умов п. 3 Додатку №3 до Договору дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу у зв'язку з автоматичною пролонгацією Договору на другий рік його дії настала 26.06.2020.
При цьому, позивач звертає увагу, що відповідно до п. 3.4. Договору механізм розстрочки припиняє діяти достроково у випадку, якщо користувач не сплачував щомісячний сукупний платіж за два календарних місяці поспіль, в такому разі починають діяти річні умов оплати, що означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати та її строк вважається таким, що настав.
Так як, позивач не сплачував платежі більше ніж за два місяці починаючи з 26.06.2020, то механізм розстрочки припинив свою дію, а відповідач зобов'язаний сплатити відповідачеві за другий та третій рік користування майновими правами, роялті у вигляді повної передоплати, що дорівнює 50 % сукупного платежу та становить 6 000, 00 грн (500, 00 грн*24 місяці/2= 6 000, 00 грн).
Також позивач просить розподілити понесені ним судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 270, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості за Договором № ТЗ-67/07/19-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 27.07.2019 в сукупному розмірі 6 000, 00 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати винагороди за використання об'єктів права інтелектуальної власності за другий та третій рік дії договору.
ІІІ. Доводи позивача у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
(1) 27.07.2019 укладено Договір №ТЗ-67/07/19-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах;
(2) Відповідач здійснив оплату лише за перший рік дії Договору у розмірі 6 000, 00 грн;
(3) Договір від 27.07.2019 є продовженим на другий (з 01.07.2020 по 31.08.2021) та третій рік його дії (з 01.07.2021 по 31.08.2022);
(4) Дата сплати єдиного щомісячного сукупного платежу, якого не було настала 26.06.2020 - а відтак механізм розстрочки припинив свою дію. А відповідач зобов'язаний виплати позивачеві 50 % винагороди за другий та третій рік дії договору в якості повної передплати, що становить 6 000, 00 грн.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.12.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей з ЄДР, а саме: вул. Шолома Алейхема, буд. 8 А, кв. 171, м. Київ, 02156.
Втім поштовий конверт (поштове відправлення №0105491601236) повернулось до Господарського суду міста Києва із відміткою про повернення «у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання».
Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 у справі №910/19455/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відзив від відповідача або заява про продовження строку для його поновлення до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у даній справі виник внаслідок порушення з боку відповідача обов'язку з виплати роялті за ліцензійним договором у зв'язку з його пролонгацією на другий та третій рік дії.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи підтверджений факт укладання між позивачем та відповідачем ліцензійного договору;
- чи вважається укладений договір продовженим на другий та третій рік та з якого моменту?
- чи настав строк оплати роялті за продовженим договором та в якому розмірі, а відтак чи є заявлена сума до стягнення обґрунтованою?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджений факт укладання 27.07.2019 між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (позивач), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Фізичною особою-підприємцем Галай Леся Йосипівна (відповідач) Договору №ТЗ-67/07/19-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, про що свідчать підписи сторін на останній сторінці договору.
Судом встановлено, що спір виник через порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором №ТЗ-67/07/19-Н від 27.07.2019, який за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що міст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.
Договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 1107 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому, ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно п. 4.3. Договору - строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток №1 та додаток №2 до цього Договору).
Матеріалами справи встановлено, що дозволи на використання відповідачем об'єктів авторського права та суміжних справ оформлені у вигляді договорів, що є Додатками №1, 2 до основного Договору.
Згідно п. 5.1. Додатків №1,2 до Договору - цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.08.2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
Згідно п. 3.3. Договору - відповідач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами.
Згідно п. 2 та п. 3 Додатку №3 до Договору сторонами погоджено наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права починаючи з 01.08.2019 - 500, 00 грн за кожен заклад користувача. Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірної використання об'єктів-авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числі місяця стосовно якого він сплачується).
Тобто, відповідач проводить виплати роялті згідно укладеного між сторонами договору єдиними щомісячними сукупними платежами починаючи з 01.08.2019 у розмірі 500, 00 грн за кожен заклад користувача.
Згідно умов п. 1 Додатку №3 до Договору відповідач використовує об'єкти авторського права та суміжних прав лише в одному закладі.
Крім того, умовами п. 3.4. Договору передбачено, що у випадку якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати, що означає оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із доводів позивача та не спростовано відповідачем - ФОП Галай Леся Йосипівна було сплачено зобов'язання за Договором щодо першого року дії, а саме за серпень 2019-серпень 2020 у розмірі 6 000, 00 грн.
Відповідач відповідно до умов п. 5.1., 5.2. Додатків №1, 2 до основного Договору не повідомляв позивача про припинення діє ліцензійної угоди протягом місяця до завершення строку її дії (до 31.08.2020 та 31.08.2021 відповідно).
Відтак, на думку позивача, ліцензійний договір автоматично продовжувалась на той самий строк і на тих же умовах на другий та третій рік дії, а саме: з 01.07.2020 на один рік до 31.08.2021, а потім з 01.07.2021 на один рік до 31.08.2022.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про припинення дії ліцензійного договору, а отже доводи позивача в частині продовження строку дії Договору є підтвердженими. Поряд з цим, суд не погоджується з доводами позивача в частині дати з якої такий договір вважається продовженим.
Так, позивач вказує, що договір вважається продовженим на другий рік з 01.07.2020, а отже дата єдиного щомісячного платежу якого не було настала 26.06.2020 (п. 3 Додатку №3 до Договору).
Втім, суд зазначає, що строк дії ліцензійного Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (п. 4.3. Договору). Дозволи на використання об'єктів авторського права та суміжних прав оформлені договорами, що є додатками №1, 2 до основного Договору. Згідно пунктів 5.1. Додатків №1, 2 до Договору - дозволи на використання об'єктів авторського права та суміжних прав діють до 31.08.2020.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 251 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно п. 5.2. Додатків №1, 2 до Договору - у випадках, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.
Таким чином, укладений між сторонами договір є подовженим на другий рік на той самий строк та на тих самих умовах - з наступного дня після дати зазначеної в п. 5.1. Додатків №1, 2 до Договору, тобто з 01.09.2020 і діє до 31.08.2021, а не з 01.07.2020 як визначає позивач.
Аналогічно, укладений між сторонами договір є продовженим на третій рік другий рік на той самий строк та на тих самих умовах - з наступного дня після дати зазначеної в п. 5.1. Додатків №1, 2 до Договору, тобто з 01.09.2021 і діє до 31.08.2022.
Твердження позивача про те, що договір продовжувався на другий та третій рік його дії з наступних дат - 01.07.2020 та 01.07.2022 суд вважає помилковим, крім того, сам позивач жодним чином не обґрунтовує визначення ним саме таких дат продовження договору.
За таких підстав визначення позивачем дати настання єдиного щомісячного платежу за другий рік дії договору у зв'язку з його пролонгацією - як 26.06.2020 (п. 3 Додатку №3 до Договору - не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за який він здійснюється) є невірним.
Як неодноразово зазначалось судом вище згідно п. 3 додатку №3 до Договору - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права сплачується користувачем (відповідачем) не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числі місяця стосовно якого він сплачується).
Тобто, дата сплати єдиного щомісячного платежу у зв'язку з пролонгацією Договору на другий рік його дії з 01.09.2020 настала 26.08.2020, а не 26.06.2020 як визначено позивачем.
Докази оплати відповідачем щомісячного сукупного платежу, дата сплати якого настала 26.08.2020 матеріали справи не містять, а відтак, з огляду на те, що відповідач не здійснював такий платіж більше двох календарних місяців поспіль, суд дійшов висновку, що механізм розстрочки припинив дію достроково у відповідності до норм п. 3.4. Договору, а відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві 50 % винагороди на умовах попередньої оплати за весь рік.
Оскільки, укладений між сторонами договір продовжувався в тому числі на третій рік його дії з 01.09.2021, то суд вважає, що відповідач у вказану дату зобов'язаний був сплатити позивачеві винагороду за третій рік його дії на умовах попередньої оплати.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що загальна сума винагороди, що підлягала сплаті позивачеві за два роки дії договору становить 6 000, 00 грн, що дорівнює 50 % від сукупного платежу (500, 00 грн*24 місяці/2 (50 %) = 6 000, 00 грн).
Виходячи з приписів ст. 74 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Доказів оплати виниклої заборгованості відповідач до суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором в частині сплати роялті, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив, що понесені ним судові витрати складаються з судового збору у розмірі 2 270, 00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд покладає сплачений судовий збір на відповідача.
Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
16.02.2022 до суду надійшла заява позивача до якої останній долучив Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2022 та просив стягнути з відповідача надану позивачеві правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Згідно з частинами 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
В матеріалах справи наявні наступні документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивача:
- Договір №14.798-Н від 02.11.2021 про надання професійної правничої допомоги.
- Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 02.02.2022 у розмірі 10 000, 00 грн.
Згідно п. 4.2. Договору №14.798-Н від 02.11.2021 про надання професійної правничої допомоги - клієнт оплачує винагороду адвокатському об'єднанню у строки, погоджені сторонами, але не пізніше дати розгляду справи по суті на відповідній стадії судового розгляду.
Згідно підписаного між сторонами Акту приймання-передачі від 02.02.2022 позивач сплачує надану адвокатським об'єднання професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту.
Тобто, оплата за Договором про надання професійної правничої допомоги настала 04.03.2022, а отже такі витрати не є в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України такими, що мають бути сплачені в майбутньому, оскільки станом на дату підписання судового рішення вони вже понесені, а строк їх оплати є таким, що настав, утім відповідних доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу позивач до суду не подав (платіжне доручення тощо).
Крім того, суд звертає увагу позивача що понесені ним витрати на професійну правничу допомогу мають бути співрозмірні із часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, фактичним обсягом наданих робіт, ціною позову.
Натомість, в Акті приймання-передачі від 02.02.2022 не міститься детальний опис виконаних адвокатським об'єднання робіт (зокрема не вказаний час, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт). Також до обсягу виконаних робіт включено: (1) підготовка та складання позовної заяви, (2) роздруківка, посвідчення копій документів, (3) підготовка процесуальних документів, що на переконання суду є однією і тією ж процесуальною дією, оскільки в матеріалах справи міститься лише одна заява по суті справи - позовна заява.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, їх співрозмірність із ціною позову (6 000, 00 грн), часом витраченим адвокатом на виконання робіт та їх обсягом, та не подано всі докази на їх підтвердження, а отже витрати позивача на професійну правничу допомогу суд покладає на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" до Фізичної особи-підприємця Галай Лесі Йосипівни про стягнення 6 000, 00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галай Лесі Йосипівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, гр.пр.57, оф.7, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код: 42502769) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. - заборгованості, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.
3. Судові витрати Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн покласти на Громадську спілку "Українська ліга авторських і суміжних прав".
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких