номер провадження справи 4/19/22
15.04.2022 Справа № 908/330/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 385 711,74грн.
07.02.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” за вих. №783 від 28.01.2022 (вх. №372/08-07/22 від 07.02.2022) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 385 711,74 грн. заборгованості за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника №232 від 10.02.2021, в тому числі 363 212,42грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за березень,травень, вересень,жовтень 2021, 15669,51грн. пені, 3544,61 грн. 3 % річних і 4285,20грн. інфляційних втрат.
07.02.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/330/22 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/330/22 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/19/22, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 16, 526, 530, 610-612, 629 ЦК України, положеннях Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 385 711,74 грн. заборгованості за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника №232 від 10.02.2021, в тому числі 363 212,42грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за березень,травень, вересень,жовтень 2021, 15669,51грн. пені, 3544,61 грн. 3 % річних і 4285,20грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (код ЄДРПОУ08803632) є:, м.Запоріжжя, вул.Музична буд.4-Б, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №908/330/22 відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 14.02.2022 про відкриття провадження у справі, яка 22.02.2022 отримана уповноваженою особою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 01.03.2022 подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 15.03.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.04.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII “Прикінцеві та перехідні Положення” Закону України “Про ринок електричної енергії”, та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Матеріали справи свідчать, що 10.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (позивач, Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України (відповідач, Споживач) укладено Договір № 232 про закупівлю електричної енергії у постачальника (далі - Договір) шляхом підписання договору.
Згідно розділом 2 Договору «Предмет договору» , Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У відповідності з розділом 13 Договору «Строк дії Договору та інші умови» комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до договору є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.5.5 розділу 5 Договору , розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами , що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до Договору.
Пунктом 4 додатку 2 до Договору встановлено,що оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку.
Пунктом 5.6 розділу 5 Договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачника.
Пунктом 5.7 розділу 5 Договору передбачно,що оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк,визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 банківськиїх днів з моменту отримання рахунку та акту приймання -передачі електричної енергії Споживачем. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за електричну енергію здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Згідно з Розділом 7 Комерційної пропозиції «Фактична плюс», що є додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 передбачено, що рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. УЦ разі неотримання представником споживача рахунків для здійснення , передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу поштовим зв'язком, кур'єром або за допомогою інтернет -сервісу. Оплвата рахунку має бути здійснена Споживачем у строки , визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання , припинення спірного Договору, отже у спірному періоді Договір є діючим.
З матеріалів справи вбачається, що за період березень, травень, вересень, жовтень 2021 відповідачем фактично спожито електричної енергії в об'ємі 168748 кВт/год на загальну суму 613415,71грн.
Факт споживання електричної енергії відповідача у вказаному обсязі підтверджується актами приймання -передавання товарної продукції за березень, травень, вересень, жовтень 2021, що скріплені підписами та печатками Постачальника та Споживача. Рахунки про постачання електричної енергії отримані представником відповідача особисто або направлені йому поштою, докази наявні в матеріалах справи.
Спожитий обсяг електричної енергії В /ч НОМЕР_1 НГУ за період березень, травень, вересень, жовтень 2021 підтверджується повідомленням-листом за №007-66/7005 від 21.12.2021 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС -кодом точки комерційного обліку, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідачем частково сплачено вартість спожитої електроенергії в сумі 251 203,29грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи.
18.01.2022 між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ підписано акт звіряння взаємних розрахунків, яким підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 362212,42грн. за договором №232.
З метою досудового врегулювання спору на адресу споживача надсилалась вимога №20151 від 24.11.2021 про погашення зазначеної заборгованості.
Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Наявність заборгованості за спожитий обсяг електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №232 стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язання встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт споживання електричної енергії та наявності заборгованості Військової частини НОМЕР_1 НГУ перед ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” за надані послуги підтверджується актами прийняття- передавання товарної продукції за договором № 232 за березень, травень, вересень, жовтень 2021, рахунками на сплату послуг за спірний період , повідомленням -листом за № 007-66/7005 від 21.12.2021 щодо споживання електричної енергії за період 01.03.2021 по 31.10.2021., актом звіряння взаємних розрахунків від 18.01.2022. Вказані обставини відповідачем жодними письмовими доказами не спростовані.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту за спірний період електричну енергію за Договором не припинено.
Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів належного виконання умов Договору про закупівлю електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії за період березень, травень, вересень,жовтень 2021 суду не надав, так само і не надав свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заборгованості за спожитий обсяг електричної енергії за період березень, травень, вересень, жовтень 2021 в розмірі 362212,42грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.8 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п.8 Комерційної пропозиції (додаток 2 до договору)за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3 % річних від суми боргу.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором про закупівлю електричної енергії у постачальника №232 від 10.02.2021 підтверджено матеріалами справи.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 15669,51 грн. за період з 24.04.2021 по 31.12.2021.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 15669,51грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 3544,61 грн. 3 % річних за загальний період з 24.04.2021 по 31.12.2021.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3544,61 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 4285,20грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період травень-листопад 2021 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 4285,20 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (69083 м.Запоріжжя вул.Музична буд.4-Б, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 362 212(триста шістдесят дві тисячі двісті дванадцять) грн. 42коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 15669 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 51коп. пені, 3544 (три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 61коп. 3 % річних, 4285 ( чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять ) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 5785 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено та підписано “ 19” квітня 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.