вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2022 р. Cправа № 902/1199/21
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастенергоальянс" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 121а)
до:Комунального підприємства "Ладижинська міська лікарня" Ладижинської міської ради (КП "Ладижинська міська лікарня") (24321, Вінницька обл. м. Ладижин, вул. Ентузіастів, 24)
про стягнення 45151,64 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.
за участю представників:
позивача: Сергєєв П.О.
відповідача: Підвашецька І.В., Савинецька - Фурс Т.В.
02.12.2021 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Трастенергоальянс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Ладижинська міська лікарня" Ладижинської міської ради (КП "Ладижинська міська лікарня") про стягнення 45 151,64 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1199/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 06.12.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/1199/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2021 р.
На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 06.12.2021 р.
Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19.01.2022 р.
На визначену дату судом з'явились представники сторін.
Представником відповідача заявлено клопотання про продовження строків для подання відзиву, за наслідками якого суд задовольнив клопотання (протокольна ухвала)
В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 19.01.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/1199/21 на 30 днів. Слухання у справі призначено на 17.02.2022 р.
За наслідками розгляду справи 17.02.2022 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 16.03.2020 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом 16.03.2022 р. в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 17.02.2022 р.
Ухвалою суду від 16.03.2022 р. розгляд справи по суті відкладено на 12.04.2022 р.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача та представники відповідача.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечили.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В якості заявлених позовних вимог позивачем заявлено наступне: 07.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастенергоальянс» та Комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради був укладений договір про постачання електричної енергії № 48.
Позивач вказує, що вказаний договір припинив свою дію 29.01.2021 р.
При цьому зазначає, що відповідач листом № 966 від 03.08.2021 р. повідомив позивача, про те, що після проведення відкритих торгів 15.01.2021 р. він уклав з ТОВ «Енера Вінниця» договір № ТР-151500/8 15 про постачання електроенергії в якому було зазначено про постання електричної енергії з 01.02.2021 р.
Водночас за доводами позивача в лютому 2021 р. Комунальне некомерційне підприємство «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради отримало електричну енергію від ТОВ «Трастенергоальянс» в обсязі: 18 121 кВтгод. на суму 45 151,64 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 89 від 28.02.2021 року з КП «Ладижинська міська лікарня» та ТОВ «Трастенергоальянс», рахунком № 63 від 25.08.2021 р.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання ТОВ «Трастенергоальянс» виконало належним чином, жодних зауважень з боку відповідача не надходило, а відтак електрична енергія є такою, що підлягає оплаті.
27.08.2021 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо здійснення оплати вартості отриманої електроенергії, яка залишена без задоволення.
За доводами позивача ТОВ «Трастенергоальянс» належить право вимоги по відношенню до КП «Ладижинська міська лікарня» відповідно до укладеного у спрощений спосіб договору поставки та поставленої електричної енергії в обсязі 18 121 кВтгод. на суму 45 151,64 грн.
Суть заперечень відповідача зводиться до того, що договір про постачання електричної енергії № 48 від 07.02.2020 р. припинив свою дію 29.01.2021 р., оскільки листом № 966 від 03.08.2021 р. КП «Ладижинська міська лікарня» повідомило ТОВ «Трастенергоальянс», що КП «Ладижинська міська лікарня» 15.01.2021 р. за результатами проведеної КП «Ладижинська міська лікарня» закупівлі UA-2020-12-08-002418-а, в електронній системі публічних закупівель «Prozorro», було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ТР-151500/18 з ТОВ «Енера Вінниця» в якому було зазначено, що постачання електричної енергії споживачем відповідачу відбувалось з 01.02.2021 р. та поставляла електричну енергію ТОВ «Енера Вінниця».
Позивач не погоджується із доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, свої заперечення позивач обґрунтував у відповіді на відзив, де з поміж іншого зазначив, що доказом того, що позивач поставив електричну енергію в лютому 2021 р. є інформаційний лист № 06.35-11162 від 19.07.2021 р. Акціонерного Товариства «Вінницяобленерго», що є уповноваженою компанією на території Вінницької області, що здійснює розподіл електричної енергії та є адміністратором комерційного обліку, зі змісту якого вбачається, що, згідно даних Акціонерного Товариства «Вінницяобленерго», у лютому 2021 року постачання електричної енергії споживачу КП «Ладижинська міська лікарня» здійснювало ТОВ «Трастенергоальянс», фактичний обсяг відпуску електричної енергії споживачу за вищезазначений період склав 18 121 кВтгод.
Представник відповідача у запереченні на відповідь на відзив в якому з поміж іншого зазначив, що у період з 01.02.2021 р. по 28.01.2021 р. не існувало будь яких договірних відносин стосовно надання послуг з електропостачання.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 07.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастенергоальянс» та Комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради був укладений договір про постачання електричної енергії № 48.
Як слідує з матеріалів справи вказаний договір припинив свою дію 29.01.2021 р., про що відповідач в своєму листі № 966 від 03.08.2021 р. повідомив позивача, оскільки після проведення відкритих торгів 15.01.2021 р. він уклав з ТОВ «Енера Вінниця» договір № ТР-151500/18 про постачання електроенергії в якому було зазначено про постання електричної енергії з 01.02.2021 р.
Водночас судом встановлено, що згідно додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 р. № 48 від 07.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастенергоальянс» та Комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради згідно Закону України «Про публічні закупівлі» було продовжено на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 р. в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в початковому договорі про закупівлю, а саме на 45 916,60 грн.
Матеріалами справи стверджується, що 45 916,60 грн 29.01.2021 р. було сплачено відповідачем, що стверджується згідно акту прийому - передачі електричної енергії № 10 від 25.01.2021 р.
При цьому, за доводом позивача, останній надав послуги з електропостачання в лютому 2021 р. за договором укладеним у спрощений спосіб, на підтвердження чого останнім надано Акт № 89 прийому передачі електричної енергії та рахунок на оплату № 163 від 25.08.2021 р. та лист Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в якому вказано, що у лютому 2021 р. ТОВ «Трансенергоальянс» поставило КП «Ладижинська міська лікарня» електроенергії 18 121 кВт*год., несплата коштів і стало підставою позову.
З огляду на встановлене суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 07.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастенергоальянс» та Комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради був укладений договір про постачання електричної енергії № 48. Даний договір припинив свою дію 29.01.2021 р., що не заперечується сторонами у справі.
Водночас, згідно додаткової угоди № 7 від 25.01.2021 р., договір № 48 від 07.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трастенергоальянс» та Комунальним підприємством «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради згідно Закону України «Про публічні закупівлі» було продовжено на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 р. в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної в початковому договорі про закупівлю, а саме на 45 916,60 грн.
Матеріалами справи стверджується, що 45 916,60 грн 29.01.2021 р. було сплачено відповідачем, що стверджується згідно акту прийому - передачі електричної енергії № 10 від 25.01.2021 р.
Відповідач листом № 966 від 03.08.2021 р. повідомив позивача, що після проведення відкритих торгів 15.01.2021 р. він уклав з ТОВ «Енера Вінниця» договір № ТР-151500/18 про постачання електроенергії в якому було зазначено про постання електричної енергії з 01.02.2021 р.
З урахуванням встановленого суд зазначає, що у період, коли дія попереднього договору вже закінчується, а нову процедуру закупівлі ще не завершено, законодавство надає можливість продовжувати закуповувати товар, роботи чи послуги за договором попереднього року на певних умовах.
Так, частиною шостою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922) визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі у спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Внесення змін та доповнень до договорів про закупівлю відбувається за допомогою оформлення додаткових угод. При цьому потрібно мати на увазі, що 20 % відраховують не від обсягу товару, що закуповують, а від загальної суми, визначеної в початковому договорі.
З наведеного випливає, що постачальник, в даному випадку ТОВ «Трансенергоальянс» не матиме можливості надавати споживачам електричну енергію за універсальною послугою з 2021 р., оскільки з 01.02.2021 р. постачальником являється ТОВ «Енера Вінниця».
З огляду на викладене суд вважає за необхідне спростувати доводи позивача стосовно того, що відповідач зобов'язаний оплати кошти в сумі 45 151,64 грн згідно Акту № 89 прийому - передачі електричної енергії від 28.02.2021 р. та виставленого рахунку № 163 від 25.08.2021 р., та той факт, що доказом поставки електроенергії відповідачу є договір укладений у спрощений спосіб та лист Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в якому вказано, що у лютому 2021 р. ТОВ «Трансенергоальянс» поставило КП «Ладижинська міська лікарня» електроенергії 18 121 кВт*год., оскільки, акціонерне товариство «Вінницяобленерго» є адміністратором комерційного обліку з огляду на наступне.
Стаття 181 ГК України встановлює, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 ст. 184 ГПК України, встановлено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Водночас приписам статті 185 ГК України встановлено, що до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого Постановою НК РЕКП від 14.03.2018 року №312 - електрична енергія має постачатись Постачальником Споживачу лише на підставі договору, який має бути укладений в електронній системі публічних закупівель «Prozorro», відповідно до приписів Закону України « Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
У відповідності до ч.1. п.2 ч.2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Частиною 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим не побутовим споживачам.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Згідно п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 ПРРЕЕ).
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлене суд зазнача про відсутність між сторонами у справі існування договірних зобов'язань з 01.02.2021 р. та докази які надані останнім в якості надання послуг з електропостачання Акт № 89 прийому - передачі електричної енергії від 28.02.2021 р., рахунок № 163 від 25.08.2021 р. не містять посилання відповідно до якого договору виконі послуги, тобто за доводами суду позивач не надав суду жодних доказів які б підтверджували заявлені вимоги.
Зокрема, наданий позивачем лист Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в якому вказано, що у лютому 2021 р. ТОВ «Трансенергоальянс» поставило КП «Ладижинська міська лікарня» електроенергії 18 121 кВт*год не підтверджує факт виконання зобов'язань за договором на який посилається позивач у позові.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам позивача, надано можливість представникам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Надавши оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн слід залишити за позивачем відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на адресу електронної пошти позивача: та на електронну адресу:tea-ltd@ukr.net.
Повне рішення складено 19 квітня 2022 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Кирилівська, 121а, м. Київ, 04073)
3 - відповідачу ( вул. Ентузіастів, буд. 24, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)