19.04.2022 м.Дніпро Справа № Б15/39/03
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Кузнецов В.О
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Вербицького О.В. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 (повний текст ухвали складено 14.12.2021, суддя Камша Н.М.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербера", м. Дніпро
до боржника Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1", м. Кривий Ріг
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 у даній справі клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В. від 28.08.2021 №02-02-90/765 про визначення умов аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1" відхилено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ліквідатор дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1" арбітражний керуючий Вербицький О.В. звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду у новому складі до Господарського суду Дніпропетровської області або задовольнити клопотання ліквідатора про визначення умов продажу.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Вербицького О.В. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали по справі №Б15/39/03.
08.04.2022 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 13.12.2021.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи на відповідність вимогам господарського процесуального законодавства, вважаю за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Апеляційна скарга за формою та змістом повинна відповідати положенням статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня у розмірі 2 481,00 грн.
Отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Заявником при поданні апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Водночас, у поданій заяві скаржник просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати збору за подання апеляційної скарги з урахуванням майнового стану сторони - фізичної особи арбітражного керуючого Вербицького О.В. - ліквідатора банкрута.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суддівський розсуд при вирішенні питання щодо відстрочення, розстрочення або зменшення розмірі суму судового збору за клопотанням сторони не є необмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути відстрочено розстрочення або зменшення розмірі суму судового збору та підстави вчинення таких дій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити, розстрочити або зменшити розмір судового збору.
Виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Арбітражним керуючим подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду, якою відхилено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В. від 28.08.2021 №02-02-90/765 про визначення умов аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1".
Отже, склад сторін у даній справі та предмет спору не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення відповідного клопотання арбітражного керуючого.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За правилами частин другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Ухвала постановлена судом першої інстанції 13.12.2021, складена у повному обсязі 14.12.2021, отже останній день подачі апеляційної скарги був 24.12.2021.
Апеляційна скарга подана скаржником 14.02.2022, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1336 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236" продовжено строк дії карантину до 31.02.2022, а також на ухвалу господарського суду від 08.02.2022, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали від 13.12.2021 за виключними обставинами.
Суд апеляційної інстанції враховує, що пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, внесено зміни до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" " Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, зокрема, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарським процесуальним кодексом України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Проте, процесуальні строки було продовжено у зв'язку з проведенням карантинних заходів у встановлений вказаним Законом строк, а саме до 06.08.2020, тоді як апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 13.12.2021 подано вже поза межами такого строку, а саме 14.02.2022.
Крім того, з заявою про перегляд ухвали господарського суду від 13.12.2021 за виключними обставинами, арбітражний керуючий Вербицький О.В. звернувся до господарського суду 31.12.2021.
Доказів неможливості подання апеляційної скарги у період з 31.12.2021 по 14.02.2022 скаржником не надано.
Таким чином, зазначені скаржником у клопотанні обґрунтування не можуть вважатися причинами, які дійсно перешкодили заявнику звернутися з належним чином оформленою апеляційною скаргою в межах передбаченого законом строку, у зв'язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У випадку якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частини 3 та 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ліквідатору дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1" арбітражному керуючому Вербицькому О.В. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 у справі №Б15/39/03.
Апеляційну скаргу ліквідатора дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Криворізький комбінат хлібопродуктів N 1" арбітражного керуючого Вербицького О.В. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №Б15/39/03 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн та подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною та буде повернута особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.О. Кузнецов