вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" квітня 2022 р. Справа№ 911/1932/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Чорногуза М.Г.
Куксова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 (повний текст складено 08.12.2021)
у справі №911/1932/21 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)", м. Біла Церква
про стягнення 8 768,13 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" (далі - ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)", відповідач) про стягнення 8 768,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №2781/18-ТЕ-17 від 22.10.2018 щодо споживання у березні-квітні 2019 року погоджених сторонами об'ємів газу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі № 911/1932/21 у задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 35)" про стягнення 8 768,13 грн збитків відмовлено повністю. Понесені позивачем судові витрати покладено на позивача.
Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять достовірних доказів, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника). Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження дійсного понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, а також позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту меншого обсягу споживання відповідачем природного газу в березні 2019 року та в квітні 2019 року, ніж погодженого у договорі, і понесення у зв'язку з цим збитків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "НАК "Нафтогаз України" 29.12.2021 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі № 911/1932/21 та прийняти нове рішення про стягнення з ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 8 768,13 грн збитків; стягнути з ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" судові витрати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що умовами договору передбачено відшкодування споживачем постачальнику збитків у разі, якщо фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу за відповідний період, у березні 2019 року відповідач спожив природний газ, в обсязі меншому на 28,677 тис. куб. м., а у квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ в обсязі, меншому на 10,016 тис. куб. м., ніж було узгоджено сторонами. Також, скаржник зазначає, що незалежно від того, що загальні правила відшкодування збитків викладені в положеннях Цивільного та Господарського кодексів України, порядок відшкодування збитків у даному випадку імперативно регулюється Розділом VI Правил постачання природного газу, застосування яких є обов'язковим для даного виду правовідносин; сторони у договорі мають право, за взаємною згодою, заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню.
Також скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що оскаржуване рішення від 08.12.2021 було отримано ним 13.12.2021, що підтверджується матеріалами справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 справу № 911/1932/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Чорногуз М.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1932/21.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі № 911/1932/21 до надходження до суду матеріалів справи.
17.01.2022 матеріали справи № 911/1932/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі № 911/1932/21 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі № 911/1932/21, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції учасників справи.
08.02.2022 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За твердженням відповідача саме на позивача покладається обовязок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між поведінкою та заподіяними збитками.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 22.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", найменування якого надалі змінено на АТ "НАК "Нафтогаз України" як постачальником та Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" як споживачем укладено договір постачання природного газу №2781/18-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно пп. 1.2 та 12.1. договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Надалі, 29.10.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою сторони погодили змінити, зокрема, строк дії договору - з 01.10.2018 до 31.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
05.11.20218 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою сторони погодили змінити, зокрема, строк дії договору - з 01.10.2018 по 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
30.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою сторони погодили викласти розділи 1-12 договору у новій редакції, зокрема у пунктах 1.1., 2.1. та 11.1. зазначено відповідно, що:
- постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору;
- постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 331,473 тис. куб. метрів;
- договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
21.02.2019 АТ «НАК «Нафтогаз України» повідомленням № 26-1477/1.17-19 проінформувало відповідача, зокрема, що відповідно до п. 11.2. договору №2781/18-ТЕ-17 з 01.03.2019 застосовується, зокрема, п. 3.13, 5.7, підп. 4 п. 6.3. договору.
20.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою сторони погодили змінити, зокрема, що п. 3.13, 5.7, підп. 4 п. 6.3. договору застосовуються сторонами з 01.03.2021.
Копії вказаних вище договору, додаткових угод до нього та повідомлення наявні в матеріалах справи.
В обґрунтування поданого позову АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що власні договірні зобов'язання виконало належним чином та протягом жовтня-грудня 2018 року, січня-квітня 2019 року передало відповідачу за умовами договору природний газ загальною вартістю 14390917,26 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:
- б/н від 31.10.2018 на суму 26 526,68 грн,
- б/н від 30.11.2018 на суму 261 434,98 грн,
- б/н від 31.12.2018 на суму 279 116,39 грн,
- б/н від 31.01.2019 на суму 358 170,19 грн,
- б/н від 28.02.2019 на суму 242 997,83 грн,
- б/н від 31.03.2019 на суму 219 412,63 грн,
- б/н від 30.04.2019 на суму 52 258,56 грн (далі - акти/акти приймання-передачі газу), копії яких містяться в матеріалах справи.
Посилаючись на обставини споживання відповідачем у березні-квітні 2019 року газу в обсягах, менших ніж погоджено договором, позивач просить стягнути з відповідача 8768,13 грн збитків.
В обґрунтування вказаної вище вимоги позивач зазначив, що згідно п.2.1. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 30.11.2018 сторонами погоджено до поставки обсяги газу, зокрема: березень 2019 року - 58,000 тис. куб. м., квітень - 17,000 тис. куб. м., тоді як відповідачем згідно актів приймання-передачі фактично прийнято газ в менших обсягах, а саме: за березень 2019 - 29,32300 тис. куб. м., тобто на 28,67700 тис. куб.м. (49,44%) менше та за квітень - 6,98400 тис. куб. м., тобто на 10,01600 тис. куб. м. (58,92%) менше.
З огляду на вказані обставини, посилаючись на пп. 3.13, 5.7. договору та п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, позивач надіслав відповідачу акт-претензію №26-994-19 від 16.05.2019 на суму 77 248,37 грн збитків за березень 2019 року.
Відповідач у листі № 40/200 від 07.06.2019 просив відкликати претензії та зазначив про неможливість прорахувати обсяги природного газу, який буде використано в майбутньому.
В подальшому позивач надіслав відповідачу акт-претензію №28-2404-19 від 20.06.2019 на суму 26 231,04 грн збитків за квітень 2019 року.
Відповідач у листі № 40/230 від 09.07.2019 просив відкликати претензії та зазначив про неможливість прорахувати обсяги природного газу, який буде використано в майбутньому.
Надалі позивач надіслав відповідачу листи щодо перерахунку актів-претензій, згідно яких по акту-претензії №№26-994-19 від 16.05.2019 необхідна до сплати відповідачем сума збитків склала - 6 560,82 грн, по акту-претензії № 26-2404-19 від 20.06.2019 необхідна до сплати відповідачем сума збитків склала - 2 207,31 грн.
Відповідно до змісту листа № 401/149-19/40 від 11.12.2019 відповідач просив позивача відкликати вказані перерахунки за актами-претензіями, вкотре зазначив про неможливість прорахування обсягів природного газу на майбутнє та зауважив, що згідно постанови НКРЕКП № 2081 від 07.10.2019 штрафні санкції відмінено.
Копії вказаних вище актів-претензій, листа та доказів їх надіслання відповідачу, відповідей відповідача наявні в матеріалах справи.
Враховуючи обставини виникнення у відповідача обов'язку по відшкодуванню вказаних вище сум збитків позивач посилається на підпункт 8 пункту 6.2. та підпункт 4 пункту 6.3. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 30.11.2018, які узгоджуються з положеннями пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу).
До позову додано розрахунок, згідно якого за підсумками березня 2019 року нараховано загалом 6560,82 грн збитків за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 на вартість недовикористаного обсягу газу (29,323 тис. куб. м. за ціною 7 482,61000 грн за тис. куб. м.) та за квітень 2019 - 2207,31 грн збитків за період з 01.04.2019 по 31.04.2019 на вартість недовикористаного обсягу газу (6,984 тис. куб. м. за ціною 7482,61000 грн за тис. куб. м.) за подвійною ставкою НБУ за кожен день звітного періоду - 0,098630.
Позивач вказав, що розмір збитків завданих неналежним виконанням відповідачем п.2.1. договору розраховано на підставі п. 3.13 та 5.7 договору, а також п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу та загалом складає 8 768,13 грн, які позивач і заявив до стягнення з відповідача.
Місцевий господарський суд, вімовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначав, що позивачем не обґрунтовано, а матеріали справи не містять доказів, якими підтверджуються збитки, завдані відповідачем в результаті споживання природного газу у березні - квітні 2019 року в обсязі, меншому від замовленого, та їх фактичний розмір, а передбачений у договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для їх розрахунку та стягнення.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та зазначає наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Так, відповідно до пунктів 3.13, 3.13.1, 5.7. договору, в редакції додаткової угоди №3 від 30.11.2018, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7. цього договору.
При цьому розмір збитків визначається наступним чином, зокрема: якщо фактично спожитий об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітній (розрахунковий) період.
Відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Водночас згідно пп. 2.2., 2.4., підп. 4, 8 п. 6.2. договору в редакції додаткової угоди №4 від 26.11.2018, сторони погоди відповідно, що:
- споживач самостійно визначає обсяги, визначені у п. 2.1. цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення;
- перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов'язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди;
- споживач зобов'язаний: самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і не допускати відхилення фактичних обсягів використання газу більше ніж на 5% від замовлених без їх коригування шляхом підписання додаткової угоди; відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13. цього договору.
Згідно п. 2.1. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 30.11.2018 сторонами погоджено до поставки, зокрема, у березні 2019 року - 58,000 тис. куб. м. природного газу, а квітні 2019 року - 17,000 тис. куб. м.
Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто, саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розмір, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягає доведенню позивачем перед судом.
Однак, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто, саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Слід зазначити, що Договором сторони передбачили обсяги газу, які є плановими та можуть змінюватись. При цьому, сторонни також домовились, що допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі +/-5% від зазначеного в пункті 2.1 обсягу без підписання додаткової угоди.
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 р. №2496 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила) встановлено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Правил у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду (пункт 3 розділу VI Правил).
Таким чином, враховуючи, зокрема, положення пп. 1 п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу та те, що Договором передбачено обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу (в розмірі до 5,0 відсотків без проведення коригування), позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків, у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем).
Основоположним є те, що пункт 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає таку можливість щодо відшкодування збитків споживачем. Проте, наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період у разі, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу.
Вказане право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України.
При цьому, пп. 1 п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачено лише максимально допустимий розмір, а саме, розмір, що не є більшим подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Вказані правові позиції щодо застосування положень розділу VI Правил викладені у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, від 20.01.2022 у справі №908/21/21, від 20.01.2022 у справі №911/77/21.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач, пославшись на наведені положення Правил та умови Договору, окрім розрахунку розміру збитків не надав до матеріалів справи жодних належних і допустимих доказів на підтвердження факту наявності збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених недовикористанням природного газу у березні - квітні 2019 року.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Отже, рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі №911/1932/21 про відмову у задоволенні позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі №911/1932/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 у справі №911/1932/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/1932/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді М.Г. Чорногуз
В.В. Куксов