12 квітня 2022 року м. Чернівці
справа № 713/565/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом по цивільній справі №713/1468/14-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Чернівецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2022 року (головуючий у 1-й інстанції Кириляк А.Ю.),-
У березні 2021 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом по цивільній справі №713/1468/14-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Чернівецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Скаргу мотивовано тим, що публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" 07 травня 2008 року було укладено з ОСОБА_1 кредитний договір N 36/006-ф-08, згідно умов якого позичальнику надано кредит в сумі 27 500 (двадцять сім тисяч п'ятсот) доларів США, строком користування по 05 травня 2028 року.
В зв'язку з несвоєчасною оплатою заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках, Банк звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Провадження 22ц/822/331/22
19.11.2014 року Вижницьким районним судом Чернівецької області ухвалено рішення у справі N 713/1468/14-ц за позовом АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36/006-ф-08 в сумі 21050,46 доларів CШA, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12.1830 грн. станом на 04.08.2014 року становить 256 457,74 грн., 4291,64 грн. та 2531,77 грн. судового збору.
Після набрання чинності рішенням суду 09.12.2014 року АБ "Укргазбанк" отримано виконавчий лист у справі № 713/1468/14-п, який направлено до виконання у Вижницький районний відділ державної виконавчої служби, де 23.02.2017 року відкрито виконавче провадження № 53467720.
30 грудня 2020 року Головним державним виконавцем Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53467720 в зв'язку з тим, що боржником борг сплачено.
17.02.2021 року начальнику Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на дії виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2020 року ВП № 53467720 банком направлено скаргу.
09.03.2021 року з Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на скаргу Банку надійшла відповідь з Постановою № 9 від 24.02.2021 року про проведення перевірки законності виконавчого провадження № 53467720, якою дії Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. визнано правомірними та законними, так як відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження розпоряджень на користь стягувача АБ "Укргазбанк" перераховано 256457,75 грн.
Посилався на те, рішення головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. про закриття провадження у справі нібито у зв'язку зі сплатою боржником боргу, є неправомірним, оскільки боржником борг сплачено частково, виконавчий документ в повному обсязі не виконано, відтак закриття провадження є неправомірним.
В оскаржуваній постанові державним виконавцем не вказано, яку саме суму боргу сплачено боржником на виконання рішення суду. Однак, згідно з відомостями згаданої вище постанови № 9 про проведення перевірки законності виконавчого провадження №53467720, на користь стягувача АБ "Укргазбанк" перераховано 256457,75 грн., що не відповідає присудженій до стягнення судом сумі, а саме: 21050,46 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12,1830 грн. станом на 04.08.2014 року становить 256 457,74 грн., 4291,64 грн. та 2531,77 грн. судового збору.
Зазначав, що державним виконавцем не враховано, що боржнику кредит видавався в доларах США, рішенням суду заборгованість до стягнення визначена також в доларах CШA, тому кошти на виконання рішення суду мають зараховуватись по курсу НБУ на дату погашення, а не по сумі, вказаній як еквівалент на дату прийняття рішення.
Згідно даних банку, з часу винесення рішення суду на погашення кредитної заборгованості до банку надійшли кошти в сумі 264 294,02 гривень, які були перераховані на погашення основної заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків згідно курсу НБУ на момент зарахування коштів в сумі 9863,24 долари США, з яких на погашення кредиту зараховано 8492,30 доларів США, а на погашення нарахованих відсотків зараховано 1370,94 доларів США.
Станом на 04.03.2021 року, несплачена заборгованість ОСОБА_1 на виконання рішення Вижницького районного суду від 19.11.2014 року у справі за № 713/1468/14-ц становить: 11187,22 доларів США - заборгованість по кредиту, 4291,64 гривні - пеня за порушення термінів погашення кредиту та сплати процентів, що свідчить про невиконання в повному обсязі рішення суду та протиправне закриття виконавчого провадження.
Посилаючись на норми права просив суд визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. щодо закінчення виконавчого провадження № 53467720 та винесення нею постанови від 30.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 53467720 з виконання виконавчого листа від 09.12.2014 року, виданого на виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області у справі № 713/1468/14-ц за позовом АБ "Укгазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором N 36/006-ф-08 в сумі 21050,46 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12,1830 грн. станом на 04.08.2014 року становить 256 457,74 грн., 4291,64 грн. та 2531,77 грн. судового збору, у зв'язку з неповним виконанням рішення суду та виконавчого документа.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. від 30.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 53467720 з виконання виконавчого листа від 09.12.2014 року, виданого на виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області у справі № 713/1468/14-ц за позовом ПАТ АБ "Укгазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором N 36/006-ф-08, у зв'язку з неповним виконанням рішення суду та виконавчого документа.
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2021 року скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» на дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом по цивільній справі №713/1468/14-ц за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Чернівецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. щодо закінчення виконавчого провадження №53467720 та винесення нею постанови від 30.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №53467720 з виконання виконавчого листа від 09.12.2014 року, виданого на виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/1468/14-ц та скасовано постанову Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нистеріок О.М. від 30.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №53467720 з виконання виконавчого листа від 09.12.2014 року, виданого на виконання рішення Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/1468/14-ц за позовом ПАТ АБ "Укгазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №36/006-ф-08 в сумі 21050,46 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12,1830 грн. на 04.08.2014 року становить 256 457,74 грн., 4291,64 грн. та 2531,77 грн. судового збору, у зв'язку з неповним виконанням рішення суду та виконавчого документа.
Стягнуто з Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) судовий збір у розмірі 908грн. в дохід держави.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано встановлені заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 19.11.2014 року по цивільній справі №713/1468/14-ц обставини, а саме те, що звертаючись у 2014 році з позовом до суду представник ПАТ «Укргазбанк» у позовній заяві та доданих до неї розрахунках заборгованості зазначав що: станом на 04.08.2014 року сума загальної заборгованості становить 21050,46 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12,1830 грн. становило 256457, 75 грн. А також 1484,78 грн. - заборгованість по пені за порушення строків /термінів погашення кредиту в межах строку позовної давності;2806,86 грн. заборгованість по пені за порушення строків/термінів сплатити процентів в межах строку позовної давності, а всього 4291,64 грн.
Посилається на те, після набрання вказаним заочним рішенням суду законної сили представник ПАТ «Укргазбанк» отримав виконавчий лист і пред'явив його до виконання, але не скористався своїм правом на оскарження цього рішення в апеляційному порядку, зокрема з підстав необґрунтованого визначення судом до стягнення суми заборгованості у валюті зобов'язання з визначенням еквіваленту у гривні, а отже стягувач погодився з рішенням суду. З часу ухваленого заочного рішення протягом більш ніж шести років, представник ПАТ «Укргазбанк» жодного разу не оскаржував дії державного виконавця з приводу стягнення з нього визначеної заборгованості за кредитним договором у гривні, а не у валюті зобов'язання.
Крім того, судом першої інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки доводам про те, що згідно довідки головного державного виконавця №22.1-20/28875 від 18.10.2021 року, зокрема вказано, що виконавче провадження про стягнення коштів завершено згідно п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із фактичним виконанням зобов'язання. Станом на 17.09 2021 року з нього стягнуто на користь стягувача кошти в сумі 256457,75 гривень та виконавчий збір на суму 25645,77 гривень.
Вважає, що ігнорування судом першої інстанції його аргументів є грубим порушенням, оскільки заборгованість по виконавчому листу погашено в повному обсязі.
За таких обставин суд першої інстанції неправомірно постановив оскаржувану ухвалу.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду першої інстанції вказаним положенням закону відповідає в повному обсязі.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Положеннями частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь, чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається із матеріалів справи, що 07 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №36/006-ф-08, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 27 500 доларів США, строком користування по 05 травня 2028 року.
В зв'язку з несвоєчасною оплатою заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
19.11.2014 року Вижницьким районним судом Чернівецької області винесено рішення у справі №713/1468/14-ц за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №36/006-ф-08 в сумі 21050,46 доларів CШA, що відповідно до офіційного курсу НБУ за 1 долар США 12.1830 грн. станом на 04.08.2014 року становить 256 457,74 грн., 4291,64 гри. та 2531, 77 грн. судового збору.
09.12.2014 року АБ «Укргазбанк» отримано виконавчий лист у справі №713/1468/14-п, який направлено до виконання у Вижницький районний відділ державної виконавчої служби, та 23.02.2017року відкрито виконавче провадження №53467720.
22.02.2017 року на виконання ДАС разом з заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження із зазначенням стягнення заборгованості в сумі 256457,75 грн. надійшов виконавчий лист.
23.02.2017 року державним виконавцем Стражир Л.В. відкрито виконавче провадження, копії постанов про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам.
30 грудня 2020 року Головним державним виконавцем Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53467720 в зв'язку з тим, що боржником борг сплачено.
17.02.2021 року начальнику Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано - Франківськ) на дії виконавця по винесенню Постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2020 року ВП № 53467720 банком направлено скаргу.
09.03.2021 року з Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на скаргу Банку надійшла відповідь з Постановою №9 від 24.02.2021 року про проведення перевірки законності виконавчого провадження №53467720, якою дії Головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нистерюк О.М. визнано правомірними та законними, так як відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження розпоряджень на користь стягувача АБ «Укргазбанк» перераховано 256457,75 грн.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права виконавців. Зокрема, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 39 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На спростування доводів апеляційної скарги про неправомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.ч. 3, 5 вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Витрати у зв'язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов'язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.
Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У ч. 3 ст. 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та № 373/2054/16-ц вказала на те, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.
Такий висновок викладений Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 03 листопада 2021 року у справі №303/6057/17.
У Постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 1622/13706/2012 Перша судова палата Касаційного цивільного суду визнала доводи заявника про сплату боргу по кредиту у розмірі гривневого еквіваленту необґрунтованими, оскільки, зважаючи на те, що судом ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів того, що ним було погашено у повному обсязі заборгованість, яка стягується на підставі виконавчого листа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що судом не прийнято до уваги та не надано жодної правової оцінки наявній в матеріалах справи довідці головного державного виконавця Нистирюк О.М. про фактичне повне виконання ним по виконавчому провадженню, оскільки державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження лише у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист.
Тобто підставою закінчення виконавчого провадження відповідно до положень п. 9 ч. п.1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є факт виконання рішення суду у повному обсязі та у спосіб, зазначений у відповідному виконавчому документі.
При цьому перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 914/3703/15, від 16 січня 2021 року у справі № 910/4071/17.
З наведених обставин справи вбачається, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 713/1468/14-п виданий Вижницьким районним судом Чернівецької області 09 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №36/006-ф-08 від 07 травня 2008 року в сумі 21050,46 доларів США, що в еквіваленті становить 256457,75 гривень (а.с.6 т.1).
Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець Нистерюк О.М. виходила з того, що рішення виконано згідно виконавчого документу.
Однак, погодитись з таким висновком державного виконавця колегія суддів не вважає за можливе. Так, з виконавчого листа вбачається, що рішенням суду сума заборгованості визначена в іноземній валюті, а еквівалент у гривні лише зазначений. Тому зважаючи на те, що судом ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а сплата боргу у розмірі гривневого еквіваленту через 7-8 років після ухвалення рішення не вважається належним виконанням.
Задовольняючи вимоги скарги ПАТ АБ "Укргазбанк", суд першої інстанції правильно виходив з того, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що державним виконавцем виконано рішення суду в повному обсязі та відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.
З огляду на зазначене виконання за виконавчим листом повинне було здійснюватися в іноземній валюті.
Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, і її слід залишити без змін.
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови 19 квітня 2022 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк